Рішення № 94117340, 11.01.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3444/20

Провадження № 2/209/346/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Кам`янська державна нотаріальна контора про визнання біржової угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 30.03.1999 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на Українській Товарній біржі реєстраційний № 49878 від 30.03.1999 року; визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 30.03.1999 року він уклав з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Даний Договір був укладений та зареєстрований на Українській Товарній Біржі за реєстраційним № 49878 від 30.03.1999 року. 31.03.1999 року договір було зареєстровано у Дніпродзержинському БТІ. У зв`язку тим, що даний договір не посвідчений нотаріально, він не має можливості розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, тому змушений звернутись з позовною заявою до суду.

25.11.2020 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача - ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила задовольнити позов.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи – Другої Кам`янської державної нотаріальної контори, у підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив провести підготовче засідання за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.1999 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, який був зареєстрований на Українській Товарній Біржі за реєстраційним № 49878. Відповідно до вказаного договору, позивач купив житловий будинок у ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за 10749 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 30.03.1999 року (а.с. 7).

31.03.1999 року Дніпродзержинське БТІ зареєструвало право власності позивача на вказаний житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі «Українська» 30.03.1999 року № 49878, про що було зроблено запис № 19493 в реєстрову книгу № 106, що підтверджується реєстраційним посвідченням (а.с. 8).

Житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , складається з: А-1 – житловий будинок, а-1 – прибудова, а1-1 – прибудова, а2-1 - прибудова, Б-1 – літня кухня, В-1 – гараж, в-1 – вхід у гараж, в1-1 прибудова, п/д – підвал, оглядова яма, Д-1 – вбиральня, Е-1 – душ, №1 водопровід, №3 огорожа, №4 огорожа, №5 огорожі, №6 ворота з хвірткою, І – тротуар, ІІ – тротуар, що підтверджується копією технічного паспорту (а.с. 10-16).

Позивач справно сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 18-19).

Ринкова вартість спірного житлового будинку становить 82900 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна № 38 (а.с. 17).

Відповідно до довідки ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» № 1984/2 від 30.10.2020 року (а.с. 9), право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на дату останньої реєстрації – 31.03.1999 року, було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.1999 року, зареєстрованого на Товарній баржі «Українська» р. № НОМЕР_1 .

06.11.2020 року державний нотаріус Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Астахова О.С. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – посвідченні договору купівлі-продажу (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України (в редакції 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних прав та відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно ч. 1 ст. 45 ЦК України (в редакції 1963 року), недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Вищезазначене не суперечить й вимогам ст. 328 ЦК України (в ред. 2003 року), відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно ч. 4 ст. 203 ЦК України (в редакції 2003 року), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно ч. 1 ст. 209 ЦК України (в редакції 2003 року), правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно ч. 2 ст. 220 ЦК України (в редакції 2003 року), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За змістом ст. 128, 153 ЦК УРСР (1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Таким чином, право власності на житловий будинок, що виникло у позивача на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Товарною біржею «Українська», а не нотаріусом, станом на 30.03.1999 року не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею, були підставою для їх державної реєстрації. Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року за № 1952-ІУ право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Враховуючи викладені обставини, суд, приймаючи до уваги, що договір купівлі-продажу підписаний сторонами та пройшов державну реєстрацію, відповідно до чинного на той час законодавства, сторонами виконані всі умови договору купівлі-продажу, вважає, що такий договір укладений на той час правомірно, з додержання вимог закону, та зазначений договір купівлі-продажу є дійсним. Тож суд приходить до висновку, що вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 30.03.1999 року, укладеного між сторонами, підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо визнання права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суд виходить з наступних підстав.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вже зареєстровано за позивачем 31.03.1999 року ОКП "Дніпродзержинське БТІ" за реєстровим номером № 19493 в книзі № 106 (а.с. 8). А саме право власності позивача на спірний житловий будинок захищено судом шляхом визнання договору купівлі-продажу нерухомості № 49878 від 30.03.1999 року, укладеного між сторонами, дійсним, що є підставою для реєстрації права власності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа: Друга Кам`янська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 03102853, юридична адреса: 51937, м. Кам`янське, пр. Наддніпрянський, 1Г) про визнання біржової угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 30.03.1999 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , укладений на Українській Товарній біржі за реєстраційним № 49878 від 30.03.1999 року, зареєстрованого 31.03.1999 року в Дніпродзержинському БТІ за № 19493, реєстрова книга № 106.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л.Шендрик