Рішення № 94113455, 02.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2020 Справа №607/148/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицака P.M.

за участю секретаря Бігун О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 серпня 2019 року близько 18 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Ст. Будного сталася ДТП за участю ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Власником транспортного засобу «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у AT «СТ «ТАС» за договором ОСЦВВНТЗ № АО/5036876. Натомість цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який керував ТЗ «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована за договором ОСЦВВНТЗ № 181919202, який було укладено між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_5 . Учасниками вищезазначеного ДТП було складено повідомлення про ДТП. ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні ДТП, що підтверджується повідомленням про ДТП та розпискою ОСОБА_3 , після чого направлено повідомлення до страхової компанії ПрАТ «УПСК». Відповідно до висновку експерта № 458/19 судової автотоварознавчої експертизи від 15 листопада 2019 року вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобіля «AUDI А6» 1.8і, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 66 314 грн. 84 коп. Листом ПрАТ «УПСК» від 11 вересня 2019 року позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Тому враховуючи вищезазначене та те, що законом передбачено право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок страховика винної особи, а саме відповідача ПрАТ «УПСК» просить стягнути з ПрАТ «УПСК» на його користь завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнову шкоду в розмірі 66 314,84 грн., а також 3500 грн. витрат понесених на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 12 000 грн. витрат на правову допомогу та 840,80 грн. судового збору.

Ухвалою судді від 04 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

На підставі ухвали суду від 18 червня 2020 року постановленою без виходу до нарадчої кімнати за клопотанням сторони позивача здійснено заміну неналежного відповідача у справі ОСОБА_3 на належного - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 .

З врахуванням зміни складу сторін у справі 31 липня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову у якій останній просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди майнову шкоду в розмірі 66 314,84 грн., а також 3500 грн. витрат понесених на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 12 000 грн. витрат на правову допомогу та 840,80 грн. судового збору.

10 листопада 2020 року від відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» судом отримано відзив на позов у якому останнє позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки страховою компанією правомірно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.3 п. 37.1 cт. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із невиконанням позивачем та ОСОБА_3 своїх обов`язків, визначених чинним законодавством, що призвело до неможливості Страховика встановити факт ДТП, причин та обставин її настання. Зокрема, дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 13 серпня 2019 року була оформлена спільним повідомленням її учасників про дорожньо-транспортну пригоду («Європротоколом») у якому зазначено про завдану внаслідок події шкоду майну та здоров`ю потерпілого ОСОБА_3 . Проте у відповідності до положень п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. Разом з цим, на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з діагностикою у закладі охорони здоров`я, позивач надав ПрАТ «УПСК» фіскальні чеки та висновок «Тернопільської університетської лікарні». Тому сам факт наявності шкоди, заподіяної здоров`ю позивача, виключав можливість оформлення ДТП без участі уповноважених на те поліцейських шляхом складання спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що в свою чергу вказує на відсутність правових підстав у ПрАТ «УПСК» для визнання такого повідомлення належним доказом настання страхового випадку і як наслідок наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ««AUDI А6»» р.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП, станом на час ДТП, яке мало місце 13 серпня 2019 року, становить 66 314,84 грн., однак розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 3471 від 29.12.2015 р., затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те органу чи уповноваженого підрозділу Національної поліції, а саме «з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому». Також позивачем не надано відповідного судового акта, зокрема постанови суду, якою встановлено порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення двох транспортних засобів 13 серпня 2019 року, що призвело до настання цивільно-правової відповідальності яка на дату ДТП була застрахована у ПрАТ «УПСК» за Полісом № 181919202.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначених у ньому та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, проте міркування сторони відповідача щодо суті позовних вимог викладено у відзиві на позов отриманого судом 10 листопада 2020 року, у зв`язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13 серпня 2019 року о 18 год. 30 хв. за адресою вул. Будного в м. Тернополі відбулося зіткнення транспортного засобу «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився на червоне світло світлофора та транспортного засобу «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався позаду. Внаслідок ДТП транспортний засіб «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження задньої частини. Про пригоду о 18 год. 30 хв. 13 серпня 2019 року було повідомлено підрозділ Національної поліції та страховика ПрАТ «УПСК», учасниками ДТП складено спільне повідомлення («Європротокол»), що вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14 серпня 2019 року адресовану ПрАТ «УПСК» від імені ОСОБА_4 .

У зв`язку з відсутністю суперечок між водіями стосовно обставин зіткнення та наявністю вини водія автомобіля ««Citroen Berlingo»», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , про що свідчить відмітка останнього про визнання ним вини у повідомленні, учасниками ДТП 13 серпня 2019 року складено спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за правилами «Європротоколу».

Транспортний засіб «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5036876 від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 застраховано транспортний засіб «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 у АТ «СГ «ТАС», строк дії полісу з 20.06.2019 року до 19.06.2020 року.

Транспортний засіб ««Citroen Berlingo»», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та застрахований останньою у ПрАТ «УПСК» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 181919202, строк дії полісу з 10.08.2019 року по 09.08.2020 року.

Відповідно до умов полісу страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров`ю становить 200 000 грн., майну - 100 000 грн., франшиза - 1 000 грн.

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду одержану ПрАТ «УПСК» ОСОБА_3 повідомлено страховика про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 13 серпня 2019 року о 18 год. 30 хв. за адресою вул. С. Будного в м. Тернополі, зокрема останній під час зупинки перед світлофором спричинив зіткнення з транспортним засобом «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого задня частина вказаного автомобіля пошкоджена. Про подію повідомлено управління Національної поліції.

Відповідно до розписки ОСОБА_3 від 13 серпня 2019 року останній вину у скоєному ним ДТП визнав та зобов`язався відшкодувати збитки завдані внаслідок спричинення пошкоджень транспортному засобу «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Як вбачається із листа ПрАТ «УПСК» №3986/18 від 11 вересня 2019 року адресованого ОСОБА_1 заяву останнього від 22 серпня 2019 року (вхідний № 8/08/19/1) про виплату страхового відшкодування розглянуто та роз`яснено, що оскільки наявність травмованого ОСОБА_4 виключало можливість спільно скласти повідомлення про ДТП (Європротокол), на учасників ДТП був покладений обов`язок, передбачений підпунктом 33.1.1 пункту 33.1 статті 33 Закону України № 1961-ІУ, підпунктом "д" пункту 2.10 Правил дорожнього руху, повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції. Невиконання такого обов`язку, визначеного підпунктом 33.1.1 пункту 33.1 статті 33 Закону України № 1961-ІУ, призвело до неможливості ПрАТ «УПСК» встановити факт ДТП, причини та обставини її настання. Згідно підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України №1961-ІУ підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. З врахуванням викладеного прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.

15 листопада 2019 року судовим експертом Мазур Михайлом Степановичем складено висновок судової авто товарознавчої експертизи №458/19 згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП, станом на час ДТП, яке мало місце 13 серпня 2019 року становить 66 314 грн. 84 коп.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Таким чином, вищевказаною нормою Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачений вичерпний перелік умов, за наявності яких учасники дорожньо-транспортної пригоди можуть скористатись європротоколом, а саме: водії-учасники ДТП мають поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; відсутність травмованих (загиблих) людей; згода водіїв транспортних засобів, учасників ДТП щодо її обставин; у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

У разі невиконання хоча б однієї з обов`язкових для європротоколу умов, матеріали ДТП мають бути оформлені уповноваженими на те працівниками відповідних підрозділів Національної поліції.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до вимог пункту 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Щодо доводів сторони відповідача про відсутність однієї із обов`язкових умов, яка надає право учасникам ДТП скористатись європротоколом, зокрема відсутність травмованих (загиблих) людей та невиконання останніми обов`язку щодо повідомлення органів національної поліції про пригоду суд зазначає наступне.

Згідно заяви ОСОБА_4 про страхове відшкодування одержаної ПрАТ «УПСК» 21 серпня 2019 року останній просить відшкодувати в тому числі і шкоду заподіяну його здоров`ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 13 серпня 2019 року по вул. С. Будного в м. Тернополі в розмірі 500 грн. та надає як доказ висновок «Тернопільської університетської лікарні» від 14 серпня 2019 року за результатами проведення рентгенограми шийного та поперекового відділу хребта, яким встановлено ураження шийного та грудного відділів хребта та фіскальні чеки про оплату обстеження на загальну суму 500 грн.

Натомість допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що під час ДТП, яка відбулася 13 серпня 2019 року він як водій транспортного засобу «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будь-яких ушкоджень здоров`я не отримував, а зазначене обстеження він проходив на наступний день після події за рекомендацією страхового комісара, після скарги на біль у грудях.

Також, згідно повідомлення Управління патрульної поліції у Тернопільській області №31аз/41/33/01-2020 від 10 квітня 2020 року, 13 серпня 2019 року близько 18 год. 36 хв. до них поступило повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у м. Тернополі по вул. С. Будного. Прибувши на місце події працівники поліції встановили, що 13 серпня 2019 року близько 18 год. 30 хв. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля ««Citroen Berlingo»», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , які відмовилися від допомоги працівників поліції, оскільки виявили бажання скористатися правом складання повідомлення про ДТП відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України, щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17 лютого 2011 року №3045-VІ, яким запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП з незначними наслідками, шляхом складання повідомлення про ДТП.

Таким чином доводи сторони відповідача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються матеріалами справи.

Також суд не бере до уваги зауваження сторони відповідача щодо необхідності встановлення вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП саме постановою суду, оскільки у пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.

У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

Крім того ОСОБА_3 водій транспортного засобу ««Citroen Berlingo»», реєстраційний номер НОМЕР_1 , забезпеченого у ПрАТ «УПСК» вину у вчиненні ДТП визнав, про що власноручно зазначив у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 13 серпня 2019 року та у розписці від 13 серпня 2019 року.

З врахуванням зазначених норм права, встановлених обставин у справі, меж заявлених вимог, суд вважає що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , відповідальність якого застрахована ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а тому Страховик, з врахуванням складеного «Європротоколу», несе відповідальність по сплаті страхової виплати.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 698 від 17.11.2011 року «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на період з дня набрання чинності цим розпорядженням до 31 грудня 2012 року в розмірі 10000 гривень потерпілому; з 01 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому; з 01 лютого 2016 року - 50000 гривень потерпілому.

Згідно ч.9 Закону України «Про стахування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Тому суд приходить до висновку, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 49 000 грн. (50 000 грн. (максимальний розмір шкоди) - 1 000 грн. (франшиза) = 49 000 грн.).

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Також, заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь із відповідача 3 500 грн., витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, також підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки доводяться наявною в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру № 458/19 від 15 листопада 2019 року відповідно до якої ОСОБА_1 оплатив проведення експертного дослідження транспортного засобу «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 3 500 грн.

Вирішуючи питання про понесені позивачем судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц провадження № 61-15441св19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 12 000 грн. представником позивача - адвокатом Редьква Н.М. подано:

- копію договору про надання правової допомоги від 19 листопада 2019 року;

- ордер серії ТР № 041656 виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 19 листопада 2019 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000085 від 19 листопада 2015 року;

- квитанцію до прибуткового касового ордера №86/19 від 19 листопада 2019 року на суму 12 000 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 19 листопада 2019 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, та вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, які позивач поніс підлягають до частково задоволення, а саме стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в розмірі 3 000 гривень.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтвердженні судові витрати, що становлять 840 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 78, 81-82, 141, 263, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 49 000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 3 500 грн. та 840,80 грн. судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», код ЄДРПОУ - 20602681, місцезнаходження, Кирилівська, 40, м. Київ, 04080,

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 14 грудня 2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак