Рішення № 94113350, 19.11.2020, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1158/19

Провадження № 2-а/604/8/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Сташківа Н.Б.,

за участі

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Тернопільській області, заступника начальника ГУДПС у Тернопільській області Якимчука Петра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Щербатюк О.Д., звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС в Тернопільській області, заступника начальника ГУДПС у Тернопільській області Якимчука Петра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 грудня 2019 року про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 165-1КУпАП.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 02 грудня 2019 року заступник начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Якимчук Петро Миколайович, розглянувши протокол від 22.11.2019 р. № 87 і додані до нього матеріали, виніс стосовно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення, якою до нього, за нібито вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КУпАП, застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Так, в оскаржуваній постанові вказано, що 04.11.2019 р., відповідно до акту перевірки від 04.11.2019 р. №262\19-00-33-02\ НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 19849,25 грн, в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2018 рік 19849,25 гр.; самозайнятою особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_2 ; в порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 та пп.1 п.2 ч.2 ст.6 ЗУ № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; відповідальність ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права ОСОБА_1 . Так, постанова від 02.12.2019 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена не уповноваженою на це особою. Крім того, заступником начальником ГУ ДПС у Тернопільській області Якимчуком П.М. не встановлено передбачених ст. 247 КУпАП обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме не встановив чи є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Зокрема, як в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2019 р. №87, не викладено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , оскільки не вказано які саме протиправні дії були ним вчинені, що не узгоджується з положеннями ст. ст. 256, 283 КУпАП. У даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, у тому розумінні, як викладено в протоколі про адміністративне правопорушення №87 від 22.11.2019 року та постанові від 02.12.2019 р. про накладення адміністративного стягнення.

Отже, заступник начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Якимчук Петро Миколайович, винісши оскаржувану постанову, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

З огляду на вищевикладене, постанова від 02.12.2019 р. про накладення адміністративного стягнення, винесена заступником начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Якимчуком П.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1ст. 165-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопілсьької області 27 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заступник начальника Головного управління державної податкової служби у в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, якому ГУ ДФС при прийнятті рішення щодо притягнення ФО- П ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення норм законодавства, зокрема, з єдиного внеску, діяло у спосіб та у порядку, передбачені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того просить виключити як неналежну сторону відповідача заступника начальника ГУДПС у Тернопільській області Якимчука Петра Миколайовича.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 листопада 2019 року посадовою особою головним держаним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб та само зайнятих осіб управління податків і зборів фізичних з осіб ГУДПС у Тернопільській області Пюрко В.П. виявлено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року самозайнятою особою ОСОБА_1 : за результатами перевірки акт від 04 листопада 2019 року № 262/19-00-33-02/ НОМЕР_1 у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 19 849,25 грн, в тому числі по звітних податкових періодах: за 2018 рік в сумі 19849,25 грн; в порушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 та пп.1 п.2 ч. 2 ст. 6 ЗУ № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями від 08 липня 2010 року.

Постановою заступника начальника ГУ ДФС у Тернопільській області Якимчука П.М. від 02 грудня 2019 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Згідно вказаної постанови, 04.11.2019 р., відповідно до акту перевірки від 04.11.2019 р. №262\19-00-33-02\ НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , виявлено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 19849,25 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2018 рік 19849,25 грн.; самозайнятою особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_2 ; в порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 та пп.1 п.2 ч.2 ст.6 ЗУ №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; відповідальність ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року по справі № 500/687/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №0005381302 від 06.12.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф- 1554-53 від 10.03.2020 року. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф- 1554-53 від 13.04.2020 року. Визнано протиправною та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 року №0005361302. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 року № 0005371302

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 року №0005411302 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 13326 (тринадцять тисяч триста двадцять шість) гривень 00 (нуль) копійок, з яких 10661 (десять тисяч шістсот шістдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок податкових зобов`язань та 2665 (дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень 00 (нуль) копійок за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст. 165-1 КУпАП передбачено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1,2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст. ст.278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, є недоведеним.

Відповідачем всупереч вказаному вище на спростування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було вказано в постанові жодних достатніх, належних та допустимих доказів, а тому така постанова не може вважатись обґрунтованою.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 25.01.2018 року, підлягають задоволенню.

В іншій частині позову суд відмовляє, за безпідставністю, оскільки нормами адміністративного судочинства за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в повноваження місцевого загального суду не входить визнання дій незаконними та противоправними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,8,11,94,99,159,160-163,171-2,246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , до Головного управління ДПС в Тернопільській області, юридична адреса: м. Тернопіль вул.. Білецька,1, код ЄДРПОУ 43142763, заступника начальника ГУДПС у Тернопільській області Якимчука Петра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову від 02 грудня 2019 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн за порушення вимог ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Підволочиський районний суд тернопільської області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя - підпис

згідно з оригіналом:

Суддя Н.Б.Сташків