Ухвала суду № 94113208, 17.12.2020, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/30/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"17" грудня 2020 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Німко Н.П.

при секретарі - Олексів О.Б.

з участю:

прокурора Матієк Л.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ( адвоката) Шевчука В.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бережани Тернопільської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та клопотання захисника обвинуваченого адвоката Шевчука Валентина Олексійовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт або особисте зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №-12018210000000174 від 27 лютого 2018 року про обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Бережанського районного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210000000174 від 27 лютого 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

На даний час прокурор подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується та на даний час кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 перебуває в провадженні суду, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час його обрання останньому, не зменшились. Зокрема, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому з огляду на санкцію статті обвинувачення, зможе переховуватися від суду, а також зможе незаконно перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. З фактично аналогічних підстав заперечила щодо задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шевчук Валентин Олексійович заперечили щодо задоволення клопотання прокурора й продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; також захисник обвинуваченого подав суду письмове клопотання про зміну його підзахисному існуючого запобіжного заходу на домашній арешт по місцю постійного проживання.

Заслухавши клопотання прокурора про продовження вжитого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шевчука В.О. про зміну запобіжного заходу, отримавши додаткові пояснення учасників процесу з приводу вказаних клопотань, суд дійшов до такого висновку.

Згідно положень ч. З ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Судом встановлено:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 04 год. 20 хв. 28 квітня 2018 року ОСОБА_1 обрано 02 березня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

25 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 28 травня 2018 року.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про достатність обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

Ухвалою Бережанського районного суду від 29 жовтня 2020 року дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів - до 26 грудня 2020 року (включно).

Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Попередньо, під час постановлення ухвал суду 18 січня 2019 року, 18 березня 2019 року, 15 травня 2019 року, 05 червня 2019 року, 25 липня 2019 року, 18 вересня 2019 року, 11 листопада 2019 року, суд прийшов до висновку про можливість застосування альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , у виді застави.

Як вбачається з клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , аргументуючи свою позицію, прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак суд не вважає достатньо обґрунтованою таку позицію сторони обвинувачення. Так, у підтвердження існування ризику у виді можливості ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків, сторона обвинувачення лише посилається на норму закону, яка визначає такий ризик, однак не вказує відомостей про те, на яких конкретно свідків, експертів і яким чином на потерпілого, може незаконно впливати обвинувачений, також не вказано жодних фактів в підтвердження ймовірних спроб тиску ОСОБА_1 на свідків у кримінальному провадженні; на підтвердження існування ризику у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення також не наведено жодних аргументованих й обґрунтованих відомостей, які б достатньо підтверджували схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.

Поряд з цим,суд зазначає про обґрунтованість клопотання прокурора в частині наявності ризику щодо обвинуваченого, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, - можливість переховування обвинуваченого від суду. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Також, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує у даному випадку: середній вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого; відсутність важких хронічних захворювань; відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, оскільки він не одружений, відомості про утриманців відсутні, не працює; негативну репутацію обвинуваченого, відсутність судимостей.

Тут, суд вважає необґрунтованими посилання захисника, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв`язки, оскільки останній проживає з матір`ю. Як вбачається із наданих суду пояснень обвинуваченого, він дійсно зареєстрований разом із матір`ю за однією адресою, але тривалий час, до затримання, фактично перебував на заробітках за межами України.

Наведене вище у своїй сукупності підтверджує той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину й термін покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню від суду та виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 під вартою. Разом з цим, враховуючи тривалість розгляду справи, а також те, що ОСОБА_1 тривалий час (більше 2 років 9 місяців) утримується під вартою, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі ближчому до максимального.

Так, зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 59 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, на переконання суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні поза судовим засіданням; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У відповідності до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Одночасно слід роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на рахунок, мають бути надані уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 199, 202, 205, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4- р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шевчука Валентина Олексійовича про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов`язання.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим з 17 грудня 2020 року до 12 лютого 2021 року (включно).

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , розмір застави в розмірі 59 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113339 /сто тринадцять тисяч триста тридцять дев`ять / гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області (розрахунковий рахунок 37319038003454, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 (иА868201720000037319038003454), код одержувача 26198838).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , виконання наступних обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками обвинувачення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018210000000174 від 27 лютого 2018 року поза межами судових засідань; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Тернопільській області належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Дана ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до 12 лютого 2021 року (включно).

Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику (адвокату) Шевчуку Валентину Олексійовичу (для відома), та надіслати начальнику Чортківського СІЗО №-26 за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_1 для виконання.

За умови внесення застави, для контролю виконання покладених обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_1 копію цієї ухвали надіслати до Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області.

Згідно положень частини другої статті 392 КПК України окреме апеляційне оскарження цієї ухвали суду, як постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по справі, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі №3-208/2018(2402/18) від 13.06.2019 року, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Н.П. Німко