Ухвала суду № 94112467, 12.01.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2121/20

Провадження № 2-н/945/18/21

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

12 січня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” (54055, м. Миколаїв, вул. 7-ма Слобідська, 70 В/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39589483) про стягнення з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 ) боргу за спожитий природний газ у сумі 7825 грн. 69 коп.,-

встановив:

18 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” (далі - заявник) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ в сумі 7825 грн. 69 коп.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У заяві заявник посилається на те, що заборгованість боржника, станом на 01 грудня 2020 року становить 7825 грн. 69 коп.

З копії довідки про фінансовий стан боржника, доданої заявником до заяви, слідує, що вказана вище заборгованість боржника виникла в період з січня 2017 року по травень 2020 року.

Разом з цим, заява про видачу судового наказу була подана до суду 18 грудня 2020 року.

Таким чином, стягувачем заявлено вимогу поза межами трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦПК України.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі — постанова) роз`яснено, що наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.

У п. 10 постанови роз`яснено, що ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, вимога щодо стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний газ не може бути визнана судом безспірною, у зв`язку з чим, така вимога не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Разом з тим, суд роз`яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Крім цього, суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору сягувачу не повертається.

Керуючись п. 5) ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 260Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ у сумі 7825 грн. 69 коп., - відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

12.01.2021