Ухвала суду № 94106416, 12.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19449/20

Провадження № 2/755/292/21

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

"12" січня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, яка 23 грудня 2020 року буда передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Із позовної заяви убачається, що спір між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» виник внаслідок порушення, на думку позивача, кредитодавцем прав споживача фінансових послуг при укладенні кредитного договору.

Звертаючись до Дніпровського районного суду м. Києва із цим позовом, позивач посилається на положення ч. 5 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Положеннями ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України передбачений ряд випадків, коли підсудність справ може визначатись за вибором позивача.

Зокрема, за нормою ч. 5 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору..

У позовній заяві адресою реєстрації позивача, ОСОБА_1 , зазначається наступна: АДРЕСА_1 .

Однак відповідно до довідки № 13890713 від 04.01.2021 р. про реєстрацію місця проживання особи, що була фактично передана судді 11.01.2021 р., за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.11.2005 р. по 06.02.2020 р. та вибув з проживання за його заявою.

При цьому, відповідно до позовної заяви місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄДРПОУ: 40484607, є наступна адреса: 04107, вул. Багговутівська, буд. 17-21, м. Київ. Дана адреса місцезнаходження відповідача вказана й в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що відноситься до адміністративної території Шевченківського району м. Києва.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Враховуючи предмет та підстави позову, убачається, що Дніпровському районному суду м. Києва дана позовна заява як за правилами ч. 5 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, так і за правилами ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України територіально не підсудна, що позбавляє Дніпровський районний суд м. Києва права прийняти дану справу до свого провадження, не порушуючи правил підсудності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження відповідача, суддя доходить висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: