Ухвала суду № 94105932, 12.01.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2890/20

2/707/329/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

12 січня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання – Хандусь І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області заяву виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

30 грудня 2020 року виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщука Сергія Олексійовича; про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою надання у приватну власність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, площею 0,0550 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія НОМЕР_2 від 10.12.2015, видане ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022668) та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ (ЄДРПОУ 05510154) в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, площею 0,0550 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, шляхом її повернення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 );

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 19.11.2015 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, площею 0,0550 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва;

- стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету – 2800, судовий збір у розмірі 10510,00 грн.

Провадження у справі на даний час не відкрито.

Разом з тим, 04 січня 2021 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 ) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, площею 0,0550 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сілської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що вказана земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади с. Свидівок і перейшла у власність ОСОБА_1 , зокрема, відбулася незаконна зміна цільового призначення земельної ділянки, оскільки ці землі у первинному їх стані не могли бути передані у приватну власність та на них суворо забороняється здійснення будівництва. Згодом, на підставі договору купівлі-продажу № 4247 від 30.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0032, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту. У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 1790 від 16.04.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., речове право на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 . Враховуючи, що вказана земельна ділянка стала предметом судового спору, а до подачі позову до суду речове право на неї кілька разів переходило від одного власника до іншого, позивач вважає наявними ризики подальшого відчуження земельної ділянки новому власнику під час розгляду даної справи судом та з метою унеможливлення виникнення у подальшому негативних наслідків, відновлення положення, яке існувало до виникнення спірних правовідносин, запобігання відчуженню чи обтяженню зобов`язаннями спірної земельної ділянки, просить суд застосувати заходи забезпечення позову.

Пропозицій щодо зустрічного забезпечення позивач не має.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, 11 січня 2021 року було визначено головуючу суддю – Миколаєнко Т.А. та того ж дня передано їй дану справу.

Статтею 153 ЦПК України, якою регламентовано порядок розгляду заяви про забезпечення позову, не передбачено повідомлення учасників справи про розгляд зазначеного питання.

Так, відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За приписами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 статті 150 ЦПК України встановлено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також додані до неї документи, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

Так, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами існує реальний спір про речове право.

Враховуючи категорію справи, яка має пріоритет та значний суспільний інтерес, що полягає у порушенні інтересів держави як власника земельної ділянки, зважаючи на характер спірних правовідносин, беручи до уваги те, що до подачі позову до суду речове право на спірну земельну ділянку кілька разів переходило від одного власника до іншого на підставі договорів купівлі-продажу, суд вважає доведеним ризик того, що дана земельна ділянка знову може бути відчужена третій особі з метою невиконання можливого рішення суду, а тому є необхідним забезпечити позов, шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Крім того, на думку суду, невжиття таких заходів, може унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Накладення арешту на земельну ділянку є співмірним заходом забезпечення позову, що забезпечать виконання можливого судового рішення у майбутньому.

Разом з тим, суд відмовляє заявнику у накладенні заборони вчиняти дії, спрямовані на укладання договорів, вчинення інших правочинів стосовно земельної ділянки, оскільки такий вид заходу забезпечення позову, як арешт, є достатнім для збереження спірного майна і запобігання його відчуженню на користь третіх осіб.

Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають володінню та користуванню об`єктом нерухомого майна, на яке накладено арешт, до вирішення спору по суті.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, 353 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Заяву виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на наступне майно: земельну ділянку, площею 0,0550 га, кадастровий номер 7124986000:01:001:0032, що розташована у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, з цільовим призначенням – для індивідуального дачного будівництва, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 ).

В іншій частині заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський районний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Миколаєнко