Ухвала суду № 94105226, 13.01.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/917/20

Провадження № 2/568/564/21

13 січня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.,

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

за участю представника позивача адвоката Бернацького П.В.

представника відповідача адвоката Піц М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Радивилів клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агро-Експерес-Сервіс» про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні,-

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агро-Експерес-Сервіс» про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області 02.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказується, що з позивачем при звільненні проведено всі розрахунки, в тому числі виплачено належну компенсацію за невикористані відпустки. На підтвердження вказаного долучено копію відомості про виплату готівки №ВЗП-1782 за травень 2020 року, згідно якої ОСОБА_2 виплачено належні виплати в розмірі 9263,41 гривень.

13 січня 2021 року позивачем подано клопотання про призначення у вказаній справі судової почеркознавчої експертизи. В обґрунтування поданого клопотання позивач вказує, що при звільненні не отримав належні виплати щодо компенсації за невикористану щорічну відпустку. Отримання коштів в бухгалтерії заперечує, вказує, що у нього відкритий картковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк», на який відповідачем здійснювалось перерахування заробітної плати. Однак належних сум при звільненні він не отримав у вищезазначений спосіб. Вказує, що підпис, який міститься у відомості про виплату готівки №ВЗП-1782 за травень 2020 року йому не належить. За таких обставин, для встановлення факту та з`ясування причин недотримання ПП «Агро-експрес-сервіс» вимог КзПП, для спростування заперечень відповідача та підтвердження законності позовних вимог, просить призначити судову почеркознавчу експертизу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримав подане клопотання, з підстав, що викладені у клопотанні.

В судовому засіданні позивач дав покази, згідно яких не підтвердив факт отримання заробітної плати через установу АТ КБ «Приватбанк», повідомив, що із заявою про перерахування заробітної плати на картковий рахунок до бухгалтерії ПП «Агро-експрес-сервіс» не звертався, за час роботи на вказаному підприємстві отримував заробітну плату готівкою.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що задоволення клопотання приведе до невиправданого затягування розгляду справи. на підтвердження його твердження зазначив, що позивачем отримано відзив на позовну заяву 06 жовтня 2020 року, а з вказаним клопотанням звернувся до суду лише в день слухання справи.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обовязковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Отже, в даному випадку призначення експертизи не є обов`язковим, а тому, з метою недопущення невиправданого затягування процесу, суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення експертиз.

Окрім того ЦПК України надає учасникам процесу право самостійно замовити проведення експертизи (ст.ст. 102, 106 ЦПК України ), та надати висновок такої експертизи суду. Даним правом позивач не скористався.

В той же час, враховуючи підстави, з яких представник позивача просить суд призначити у справі почеркознавчу експертизу, суд приходить до висновку, що представником позивача не наведено суду переконливих доводів для призначення у справі експертизи та про недоцільність її призначення. Наявних у матеріалах справи доказів, достатньо для прийняття рішення у даній цивільній справі.

Окрім того, позивачем в судовому засіданні спростовано його ж твердження про можливість отримання заробітної плати на картковий рахунок.

За вказаних обставин, виходячи з предмету позову, суд вважає, що клопотання представника позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню .

Крім того, суд враховує, що призначення експертизи, про яку просить сторона позивача, призведе до затягування розгляду справи.

Також судом встановлено, що однією із позовних вимог позивачем заявлено вимогу про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Від цього висновку не відступила Велика Палата Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18), де зазначено, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий висновок зроблений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, де також визначено, що середній заробіток за час затримки розрухунку при звільнені за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У позовній заяві позивачем не визначено ціну позову. Разом з тим вказано про стягнення середнього заробітку за час затримки (період невиплати компенсації за невикористану відпустку) при звільненні працівника за період з 18.05.2020 року і до ухвалення рішення судом.

У зв`язку з наведеним суд визначає розмір судового збору за вказану позовну вимогу в мінімальному розмірі, що становить 840,80 грн. (з розрахунку ставки судового збору на час подання позовної заяви).

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК, України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 102-113, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агро-Експерес-Сервіс» про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні залишити без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, протягом п`яти днів з дня її отримання.

Повідомити позивача, що способом усунення недоліків заяви є подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог у встановлений судом строк, заява підлягає залишенню без розгляду.

В судовому засіданні оголосити перерву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Троцюк