Ухвала суду № 94104063, 13.01.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/21/21

Провадження № 2/379/295/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить:

- розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 20 червня 2015 року Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 46;

- після розірвання шлюбу визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею;

- після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, згідно ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 частини 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивачем сформульовано дві самостійні позовні вимоги: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.

Водночас, у позовній заяві не зазначено, чи існує між сторонами спір щодо визначення місця проживання дитини, у позові відсутнє обґрунтування вказаної (другої) позовної вимоги. Позовна заява містить лише посилання на чинні положення Сімейного кодексу України, що регулюють відповідні правовідносини, без зазначення обставин на обґрунтування позовних вимог та зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.

За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18.

При цьому суд зауважує, що відповідно до положень частини 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. За ч.5 ст. 19 СК орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Також всупереч вимог пунктів 9, 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, якщо у позові заявлено дві вимоги немайнового характеру /розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини/, при зверненні до суду з даним позовом до сплати підлягає судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

Однак, як вбачається з квитанції № 42 від 07.07.2020, доданої до позовної заяви, – позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп., тобто лише за одну немайнову вимогу.

Крім того, згідно Закону України «Про Держаний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270 грн 00 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 908 грн 00 коп.

Позовна заява одержана судом 11.01.2021, відповідно загальний розмір судового збору за дві вимоги немайнового характеру становить 1816 грн 00 коп. (908*2). Сума судового збору, що має бути доплачена позивачем, становить 975 грн 20 коп. (1816,00 – 840,80). Доплата судового збору має бути проведена за реквізитами: населений пункт - Таращанська міська ТГ; отримувач - ГУК у Київській області /Таращанська міс/22030101; код отримувача ЄДРПОУ – 37955989; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) -UA408999980313111206000010850; код класифікації доходів бюджету – 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, суд вважає за доцільне надати позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків у спосіб подання позовної заяви в новій редакції з доплатою судового збору в сумі 975 грн 20 коп. у разі заявлення двох самостійних вимог немайнового характеру.

Керуючись статтями 4, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини – залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 13 січня 2021 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко