Ухвала суду № 94103836, 12.01.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/231/21

Провадження №2/369/2462/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Моргун А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію ПАТ КБ "Надра" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію ПАТ КБ "Надра" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою від 12.01.2021 відкрито провадження справі.

До суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №45137936 (зведене виконавче провадження №63906361), що перебуває на примусовому виконанні в Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим написом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. №1121 від 16.09.2014.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити, оскільки між сторонами виник спір, виконавчий напис нотаріуса оспорюється з підстав не безспірності кредитної заборгованості та порушення процедури його вчинення.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №45137936 (зведене виконавче провадження №63906361), що перебуває на примусовому виконанні в Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим написом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. №1121 від 16.09.2014.

Керуючись ст. ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

заяву задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №45137936 (зведене виконавче провадження №63906361), що перебуває на примусовому виконанні в Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим написом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. №1121 від 16.09.2014.

Інформація про позивача (стягувача): ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РО ГУ МВС України в Київській області 28.03.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інформація про відповідача (боржника): Публічне акціонерне товариство ’’Комерційний банк "НАДРА”, код ЄДРПОУ 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17.

Копію ухвали направити сторонам для відому.

Ухвала в частині забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук