Рішення № 94102947, 12.01.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4480/20

Номер рядка звіту 17

номер провадження 2/279/121/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 22.03.2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг. Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 підписав заяву, відповідно до якої погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. 14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Банка на Акціонерне товариство "ПриватБанк". Однак відповідач порушив умови договору та станом на 03.08.2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 68358,11 гривень. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати в розмірі 2102,00 грн..

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, вказавши, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем пропущено строки позовної давності, неправомірно розраховано заборгованість, не надано належних доказів в обґрунтування позову. Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною кредитного договору, а отже сторони не обумовили сплату процентів за користування кредитом, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання зобов`язань. Заперечив факт підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів. В задоволенні позову просив відмовити, вирішити питання щодо понесених ним судових витрат.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 22.03.2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг. Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк".

У подальшому відбулася зміна кредитного ліміту: з 07.10.2014 року - 3000,00 грн., з 12.11.2014 року - 4000,00 грн., з 16.02.2017 року - 500,00 грн., з 18.09.2017 року - 1500,00 грн., з 02.10.2018 року - 50000 грн., з 04.01.2020 року - 0,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки та випискою по рахунку.

Згідно довідки банку, на виконання кредитного договору укладеного між позивачем та ОСОБА_1 було надано картки, термін дії останньої картки становить до вересня 2021 року.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Банка на Акціонерне товариство "ПриватБанк".

Згідно проведеного позивачем розрахунку, станом на 03.08.2020 року відповідач має заборгованість в сумі 68358,11 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 50442,18 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 17915,93 грн..

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний ліміт - це поновлювальна кредитна лінія. Тобто, позичальник, користуючись кредитним лімітом, може отримувати кредитні гроші в межах такого ліміту, вносити платежі на погашення заборгованості, що виникла, та знову використовувати кредитні кошти.

Тобто, заборгованість за тілом та простроченим тілом кредиту не є сталою, адже на кожен конкретний проміжок часу розраховується в залежності від сум, які використані боржником, та сум, внесених на погашення заборгованості.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживав, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

При цьому, договором, на якому базуються правовідносини сторін є заява-анкета відповідача про отримання кредитних коштів. У цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також в ній відсутні й домовленості сторін про сплату відповідачем процентів за користування кредитними коштами. Не містить заява і строку повернення кредиту (користування ним).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Разом з тим, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного суду, що висловлені в постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) за результами перегляду судових рішень у справі по аналогічному спору, про те, що підписана відповідачем анкета-заява не може вважатись договором, який підтверджує обов`язок відповідача сплатити позивачеві проценти за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, суд дійшов висновку про те, що оскільки укладений між сторонами спірний кредитний договір у виді заяви-анкети не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначена в ньому процентна ставка за користування кредитними коштами, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а тому позивач вправі вимагати лише виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої та не повернутої суми кредитних коштів.

При цьому, відповідач клопотав про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України).

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За приписами ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у п.11 постанови Пленуму №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі".

З матеріалів справи слідує, що позовна заява надійшла до суду 15.09.2020 року, а відповідно до розрахунку заборгованості остання оплата за кредитом відповідачем була здійснена 01.02.2020 року, тобто в межах строків позовної давності. Вказане свідчить про визнання відповідачем боргу, в розумінні ст.264 ЦК України. Розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Відомості даного розрахунку узгоджуються із відомостями, що містяться у виписці про рух коштів. Даних на його спростування матеріали справи не містять.

До того ж оспорюючи факт підписання документів на отримання кредитних коштів позивач не представив суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень, такі посилання відповідача є неспроможними і суд їх відхиляє, оскільки вони спростовуються письмовими доказами, зокрема заявою-анкетою відповідача про отримання кредитних коштівта наданим банком розрахунком. При цьому будь-яких клопотань, в тому числі про призначення експертизи, відповідач не заявляв.

З урахуванням вище зазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.141,263-265 ЦПК України, ст.ст.549,1054 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором б/н від 22.03.2014 року станом на 03.08.2020 року в розмірі 50442 (п`ятдесят тисяч чотириста сорок дві) гривні 18 копійок та судові витрати в розмірі 1555,48 гривень.

У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: 49094, м.Дніпро, Набережна Перемоги 50, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача: Баховський Михайло Михайлович, місце перебування: 02059 м.Київ ас 33.

Суддя: Невмержицька О.А.