Рішення № 94102326, 12.01.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1766/20

Провадження №2-а/157/7/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Мирончука С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Мирончука Сергія Борисовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, поліцейського СРПП №2 Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Мирончука С.Б. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивовано тим, що постановою поліцейського СРПП №2 Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Мирончука С.Б. від 11 грудня 2020 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. За цією постановою його визнано винним у тому, що він 11 грудня 2020 року, керуючи автомобілем марки «Ford Ranger», номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», реєстраційного документа на транспортний засіб, страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також після зупинки не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, а дії поліцейського неправомірними, оскільки правопорушень він не вчиняв, доказів їх вчинення поліцейським не пред`явлено і зупинено його останнім безпідставно. Крім того, аварійна світлова сигналізація була увімкнена ним після того, як поліцейський Мирончук С.Б. здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу. Посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не пред`явив відповідачу, оскільки його вимогу про зупинку вважає неправомірною, так як Правил дорожнього руху він не порушив. Разом із тим, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він виявив бажання скористатися правовою допомогою, про що повідомив поліцейського Мирончука С.Б. , однак останній не вжив жодних дій для надання йому такої можливості, чим порушив його права. Також зазначив, що відповідачем не було дотримано вимог ст. 280 КУпАП, зокрема, не з`ясовано, чи були вчинені адміністративні правопорушення. Звернув увагу також на відсутність в оскаржуваній постанові реквізитів для сплати штрафу.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №773334 від 11 грудня 2020 року, та закрити справу про адміністративне правопорушення. Також просить стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Вважає його зупинку працівником поліції незаконною, оскільки порушень Правил дорожнього руху він не допускав. У зв`язку з цим він відмовився пред`являти поліцейському посвідчення водія та інші документи. Крім того, відповідач порушив його право скористатися правою допомогою адвоката, хоча відповідне клопотання він заявляв.

Відповідач Мирончук С.Б. позов не визнав. Пояснив, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений відповідно до вимог Правил дорожнього руху та Закону України «Про Національну поліцію». Автомобіль позивача має реєстраційні номери іншої держави, а тому причиною для зупинки була необхідність перевірки законності перебування цього транспортного засобу на території України. На його вимогу пред`явити посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач відповів відмовою, крім того, під час зупинки не увімкнув аварійну сигналізацію. У зв`язку з цим оскаржувана постанова винесена законно та обґрунтовано. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник Головного управління Національної поліції у Волинській області, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, на розгляд справи не з`явився, відзиву на позов не подав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні встановлено, що постановою поліцейського СРПП №2 Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Мирончука Б.С. від 11 грудня 2020 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 11 грудня 2020 року в 12 год. 08 хв. на вул. Ковельська в с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи автомобілем марки «Ford Ranger», номерний знак НОМЕР_1 , та будучи зупиненим працівником поліції, на його вимогу не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», реєстраційного документа на транспортний засіб, страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не увімкнув аварійної світлової сигналізації, чим порушив пункти 2.4а, 9.9б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Крім того, частина 1 статті 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Згідно з пунктами 2.4а, 9.9б ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З оскаржуваної постанови поліцейського Мирончука С.Б. від 11 грудня 2020 року вбачається, що передбачені статтею 280 КУпАП вимоги щодо встановлення події та обставин адмінправопорушення поліцейський виконав. З оглянутого в судовому засіданні запису з відеореєстратора поліцейського та інших матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи правомірно зупиненим працівником поліції на підставі п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту) в порушення п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського не пред`явив йому для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 цих Правил, та після зупинки транспортного засобу не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

У пункті 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 «б» ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Вичерпний перелік підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу передбачений ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач у судовому засіданні не довів того, що вимога відповідача про його зупинку була безпідставною та не відповідала вимогам законодавства, оскільки ст. 35 вказаного вище Закону надає право поліцейському зупинити транспортний засіб з іноземною реєстрацією з метою перевірки законності його володінням та використанням на митній території України.

З цих підстав суд вважає правомірною вимогу посадової особи Національної поліції до водія про пред`явлення документів, у тому числі, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Разом із тим, судом встановлено та вбачається із доданого позивачем до позовної заяви відеозапису, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив поліцейському у вигляді усного клопотання. Однак, поліцейським не було вжито дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, хоча відповідне клопотання позивача було фактично задоволено.

Такими діями поліцейський порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, чим порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 18 лютого 2020 року по справі № 524/9827/16-а.

Отже, встановивши істотні процесуальні порушення в діях поліцейського при винесенні постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, суд вважає, що позов належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, у судовому засіданні хоча й здобуто докази вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, однак їх не слід брати до уваги, оскільки поліцейським порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для задоволення даного позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору. Поряд із цим суд відмовляє позивачеві в задоволенні вимог про стягнення з відповідачів на його користь понесених ним витрат на правничу допомогу, оскільки не подав суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це вимагає ч. 4 ст. 134 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Мирончука Сергія Борисовича від 11 грудня 2020 року серії БАА №773334 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративні правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідач Мирончук Сергій Борисович , АДРЕСА_2 , відповідач Головне управління Національної поліції у Волинській області, вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 40108604.

Головуючий:Б. С. Гамула