Рішення № 94099579, 13.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року справа № 580/5551/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 25.09.1979 по 31.10.1079 товарознавцем в Антрацитівському міжколгоспбуді;

з 27.04.1981 по 01.08.1984 бухгалтером, інструктором кемпінгу "Боково-Платово";

з 04.09.1984 по 28.09.1984 помічником майстра в Коренівській МПМК;

з 10.10.1984 по 01.10.1985 касиром кемпінгу Боково-Платово;

з 21.01.1991 по 31.12.1992 економістом, кладовщиком шахти "Центральна" в/о "Антрацит";

з 01.01.1993 по 01.03.1994 кладовщиком, інженером заводу по випуску будівельних матеріалів і конструкцій;

та скасувати рішення про відмову мені у призначенні пенсії за віком (протокол 232550001511 від 1 листопада 2020 року).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи:

з 25.09.1979 по 31.10.1079 товарознавцем в Антрацитівському міжколгоспбуді;

з 27.04.1981 по 01.08.1984 бухгалтером, інструктором кемпінгу "Боково-Платово";

з 04.09.1984 по 28.09.1984 помічником майстра в Коренівській МПМК;

з 10.10.1984 по 01.10.1985 касиром кемпінгу Боково-Платово;

з 21.01.1991 по 31.12.1992 економістом, кладовщиком шахти "Центральна" в/о "Антрацит";

з 01.01.1993 по 01.03.1994 кладовщиком, інженером заводу по випуску будівельних матеріалів і конструкцій;

та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 26 серпня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідно до даних трудової книжки позивача стаж роботи за незараховані періоди становить 7 років 5 місяців 3 дні, однак ці періоди не зараховані з підстав відсутності на титульній сторінці трудової книжки позивача відтиску печатки та наявного виправлення в запису в трудовій книжці у даті звільнення в період роботи з 27.04.1981 по 01.08.2084.

Позивач зазначає, що на титульній сторінці ОСОБА_1 поставила свій підпис 25 вересня 1979 року, тобто виконала вимоги Інструкції і її вини у відсутності печатки на титульній сторінці трудової книжки немає, адже обов`язок проставлення печатки покладається на роботодавця, а не на працівника.

Окрім того, трудовим законодавством України не передбачається обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (письмовому провадженні).

05 січня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що при розгляді документів позивача встановлено, що страховий стаж становить 19 років 11 місяців 13 днів. До страхового стажу не зараховані:

- періоди роботи, що зазначені в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці даної трудової книжки відсутній відтиск печатки;

- період роботи з 27.04.1981 по 01.08.1984 в "Кемпінг "Боково Платово", оскільки в записі у трудовій книжці наявне виправлення у даті звільнення"

Отже, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стражу, який дає право на пенсію за віком, прийнято рішення (протокол № 232550001511 від 11.11.2020) про відмову позивачу у призначенні пенсії.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 09.09.2020 Головне управління надіслало позивачу лист № 2300-0302-8/44748, в якому зазначило, що аяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 № 2272 щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розглянуто та за результатами розгляду вказаної заяви Головним управління прийняте рішення (протокол № 232550001511 від 01.09.2020) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Вважаючи дії відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003. (далі - Закон № 1058).

Пунктом 1 частиною 1 статті 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема як пенсія за віком.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку, зокрема 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України..

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом приписів п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 р. у справі № 439/1148/17.

Суд встановив, що відповідачем до страхового стажу не зараховані:

- періоди роботи, що зазначені в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці даної трудової книжки відсутній відтиск печатки;

- період роботи з 27.04.1981 по 01.08.1984 в "Кемпінг "Боково Платово", оскільки в записі у трудовій книжці наявне виправлення у даті звільнення.

Так, відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 2 серпня 1985 року № 252 зі змінами внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 19 жовтня 1990 № 412), а саме пунктів 2.5 та 2.11, 2.5, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Як свідчать матеріали справи, у трудовій книжці НОМЕР_2 на титульній сторінці дійсно відсутній відтиск печатки підприємства та містяться виправлення у трудовій книжці НОМЕР_2 , а тому відповідні періоди роботи не можуть бути зараховані до страхового стажу позивача.

Суд враховує посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду справи № 687/975/17 суд досліджував, зокрема книги обліку розрахунків по оплаті праці за 1984-2000 роки, а також допитував свідків.

Матеріали справи № 580/5551/20 не місять відповідних доказів того, що позивач у періоди, які відмовляється зарахувати Головне управління до страхового стажу позивача, дійсно працювала на підприємствах, зазначених в трудовій книжці.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.01.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк