Рішення № 94099375, 13.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 січня 2021 року Справа №520/10562/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба,

Військової частини А4623

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі по тексту - відповідач-1), Військової частини А4623 (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського Національного Університету Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2016 по 28.12.2017;

- зобов`язати Харківський Національний Університет Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2016 по 28.12.2017 без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) у квітні 2016;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4623 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.04.2016;

- зобов`язати Військову частину А4623 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 07.04.2016 без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) у січні 2016;

- визнати протиправною бездіяльність Харківського Національного Університету Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017;

- зобов`язати Харківський Національний Університет Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив дійсну військову службу у період з 01.01.2016 по 04.05.2016 у Військовій частині А4623 та у період з 06.05.2016 по 28.12.2017 у Харківському Національному Університеті Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба. Вказує, що на день звільнення з ним відповідачами не було проведено розрахунку та невиплачено індексацію грошового забезпечення. На думку позивача, невиплата індексації грошового забезпечення суперечить нормам законодавства та порушує його права.

Водночас, зазначив, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій додатково надаються відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. Правом на отримання відповідної додаткової відпустки за період з 2015 по 2017 роки під час проходження служби у Харківському Національному Університеті Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба не скористався. Разом з тим, відповідач-1 при проведенні з ним розрахунку при звільненні протиправно не нарахував та не виплатив грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/10562/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачами до суду надано відзиви на позовну заяву, згідно з яким останні просять відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексація грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 01.01.2016 по 04.05.2016 у Військовій частині А4623 проходив дійсну військову службу та виключений зі списку особового складу з 04.05.2016 , що підтверджується копією наказу від 04.05.2016 №102.

Позивач 25.05.2020 звернувся до Військової частини А4623 з приводу питання нарахування індексації грошового забезпечення, на що листом позивача повідомлено про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким у 2016 році виплата індексації не передбачена.

У подальшому, позивача з 06.05.2016 зараховано до списків особового складу Харківського Національного Університету Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба, що підтверджується копією наказу від 06.05.2016 №112, що знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до наказу начальника Харківського Національного Університету Повітряних Сил Імені Івана Кожедуба від 28.12.2017 позивача виключено зі списку особового складу з 28.12.2017.

Вважаючи дії відповідачів щодо невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу сум індексації за період з 01.01.2016 по 04.05.2016 та з 06.05.2016 по 28.12.2017, визначення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін та правильність обрахунку сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини першої статті 2 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі по тексту - Закон України №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі по тексту - Закон України №2011-XII).

Приписами статті 9 Закону України № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі по тексту - Закон України №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону України №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статей 4, 6 Закону України №1282-ХІІ (у редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації - з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі по тексту - Закон України №2017-III) індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статті 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі по тексту- Порядок №1078).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (у редакції чинній з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд зазначає, що відповідачем-1 за період з 06.05.2016 по 28.12.2017 та відповідачем-2 за період з 01.01.2016 по 04.05.2016 не вчинено жодних дій, спрямованих на нарахування та виплату позивачу індексації за спірні періоди, а отже має місце бездіяльність відповідачів.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими у частині визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 06.05.2016 по 28.12.2017 та вважає за необхідне зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 06.05.2016 по 28.12.2017.

Водночас, суд прийшов до висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу Військовою частиною А4623 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 04.05.2016 та вважає за необхідне зобов`язати Військову частину А4623 нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 04.05.2016.

З приводу позовних вимог у частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірні періоди без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) у квітні 2016 року та (базового місяця) у січні 2016 року, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на той факт, що визначення цих обставин належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем за весь спірний період ще здійснено не було.

Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неможливість втручання у дискреційні повноваження відповідача, а отже не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними у частині ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) у квітні 2016 року та (базового місяця) у січні 2016 року.

Щодо позовних вимог у частині нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що позивач є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серія НОМЕР_1 , видане 26.12.2019.

У 2017 році позивач звільнений з військової служби, додаткова відпустка із збереженням заробітної плати за час проходження військової служби останньому не надавалася.

Враховуючи те, що посвідчення учасника бойових дій та відповідно статус учасника бойових дій позивач отримав 26.12.2019, позивач у 2015, 2016, 2017 роках не набув права на одержання додаткової відпустки як учасник бойових дій, оскільки не мав такого статусу.

Таким чином, вимога позивача про виплату компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки задоволенню не підлягає, оскільки її обґрунтованість не доведена наявними у справі доказами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вулиця Сумська, 77/79, місто Харків, 61023, код ЄДРПОУ: 24980799), Військової частини А4623 (вулиця Гвардійська, буд. 15, місто Камянка-Бузька, Львівська області, 80400, код ЄДРПОУ: 08349877) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 06.05.2016 по 28.12.2017.

Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 06.05.2016 по 28.12.2017.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4623 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 04.05.2016.

Зобов`язати Військову частину А4623 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 04.05.2016.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 13.01.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва