Рішення № 94098601, 13.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6730/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Козельщинської селищної ради, в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області згідно клопотання від 04 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, а тому спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

11 грудня 2020 року Полтавським окружним адміністративним судом отримано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на правомірності та обґрунтованості відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність з мотивів віднесення обраної позивачем земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах /а.с. 29-32/.

У письмових поясненнях позивач посилався на аналогічність обставин цього спору обставинам, яким надавалась правова оцінка в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 440/2378/20. Вищевказаним судовим актом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради та визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невирішенні ініційованого 04 листопада 2019 року питання про надання або про відмову позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області; зобов`язано відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

У своїх письмових поясненнях відповідач наполягав на тому, що станом на дату повторного розгляду Козельщинською селищною радою заяви позивача від 04 листопада 2019 року (на виконання судового рішення у справі від 10 липня 2020 року у справі № 440/2378/20) обрана ОСОБА_1 для відведення земельна ділянка належала до земельних ділянок права оренди на яку підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) аукціоні, а відтак відповідач був позбавлений права надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо неї.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

04 листопада 2019 року (вх. №1434) ОСОБА_1 звернулась до Козельщинської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності (кадастровий номер 5322055100:00:001:0671, 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)), яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області.

Листом від 20 листопада 2019 року № 1760 позивача повідомлено, що земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 29,0241 га з кадастровим номером 5322055100:00:001:0671 з 1992 року і до сьогодні використовується жителями селища Козельщина для сінокосіння і випасання худоби як громадське пасовище /а.с. 16/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 440/2378/20 визнано протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради, яка полягає у невирішенні ініційованого ОСОБА_1 04 листопада 2019 року питання про надання або про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області; зобов`язано відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

18 вересня 2020 року на виконання вищевказаного судового рішення Козельщинською селищною радою повторно розглянуто звернення гр. ОСОБА_1 та листом № 1730 від 07 жовтня 2020 року повідомлено про неможливість її задоволення з тих підстав, що обрана ініціатором звернення для відведення земельна ділянка належить до земельних ділянок права оренди на яку підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) аукціоні /а.с. 9/.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю відмови, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,00 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак, у силу статті 122 Земельного кодексу України відповідача наділено повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності відповідної територіальної громади.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

За результатами дослідження наявних у матеріалах справи графічних матеріалів, що подавались позивачем разом із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд встановив, що обрана гр. ОСОБА_1 земельна ділянка станом розташовувалась на сформованій земельній ділянці площею 29,5241 га з кадастровим номером 5322055100:00:001:0671 (цільове призначення - 16.00 Землі запасу) /а.с. 40/.

Судом також встановлено, що рішенням двадцять першої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 17 грудня 2019 року визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення право оренди на які підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) аукціоні. До вищевказаного переліку включено і земельну ділянку за кадастровим номером 5322055100:00:001:0671 /а.с. 47-49/.

Цього ж дня Козельщинською селищною радою прийнято рішення про поділ земельної ділянки за кадастровим номером 5322055100:00:001:0671, яке фактично було реалізоване шляхом виготовлення відповідної технічної документації та проведення державної реєстрації новостворених в результаті поділу земельних ділянок /а.с. 56-69/.

Частиною першою статті 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено перелік земельних ділянок, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Приписами частин першої та другої статті 136 Земельного кодексу України врегульовано, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

При цьому частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19 та від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про наявність об`єктивної обставини, яка відповідно до частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, є перешкодою для задоволення заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Оскільки станом на дату повторного розгляду звернення позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою спірна земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, то в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України така обставина правомірно була зазначена відповідачем в якості підстави для відмови у наданні заявнику дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За викладених обставин, рішення по суті звернення прийняте суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, мотивоване неналежним чином оформленням рішення, відхиляється судом.

По-перше, бездіяльність є формою пасивної поведінки суб`єкта владних повноважень, однак у дослідженому судом випадку відповідач за результатами повторного розгляду питання позивача склав на надіслав ініціатору звернення лист. Зазначені фактичні обставини мають ознаки активних дій, а тому діяльність Козельщинської селищної ради щодо повторного розгляду клопотання позивача від 04 листопада 219 року бездіяльністю визнаватись не може.

По-друге, лист Козельщинської селищної ради відповідає критерію обґрунтованості та являє собою письмову повну та зрозумілу відповідь на поставлене питання. На переконання суду, в дослідженому випадку форма рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням фактичних обставин не матиме впливу на його суть.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Козельщинської селищної ради (вул. Остроградського, 75/15, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, рнокпп 21063513) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя А.О. Чеснокова