Рішення № 94098377, 12.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 р. № 400/4758/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання відмови від 14.09.2020 № 836/09.20р протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання незаконною відмову від 14.09.2020 року № 836/03.20р в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV; зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.09.2006 по 31.12.2006, з 04.09.1992 по 30.03.1996.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди підприємницької діяльності позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 04.09.1992 по 30.03.1996, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків за зазначені періоди. Період з 01.09.2006 по 31.12.2006 до страхового стажу не зараховано, оскільки у спірний період позивач отримував допомогу для організації підприємницької діяльності, яка, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, до страхового стажу не зараховується.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.06.2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач додав: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документи про підтвердження страхового стажу, індивідуальні відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

14.09.2020 відповідач прийняв рішення № 836/03-20р, яким відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058. Страховий стаж ОСОБА_1 для визначення права на пенсію за віком, обчислений за період протягом 1997-квітень 2017 становить 26 років 09 місяців 12 днів, в тому числі періоди навчання, строкової військової служби, отримання допомоги по безробіттю, здійснення підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування та спрощеної системи оподаткування, за які сплачено страхові внески. До страхового стажу не враховано періоди:

- отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 28.12.1999 по 24.06.2000 та матеріальної допомоги для організації підприємницької діяльності з 17.08.2006 по 04.05.2007 згідно із записом в трудовій книжці, оскільки відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058 за вказані періоди особа не підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Так, відповідачем до страхового стажу не враховано, зокрема, періоди: з 04.09.1992 по 30.03.1996, у зв`язку відсутністю відомостей про сплату страхових внесків; з 01.09.2006 по 31.12.2006, у зв`язку з отриманням позивачем у цей період одноразової грошової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Позивач звернувся із заявою про призначення йому пенсії 25.06.2020, тому для призначення пенсії йому необхідно мати страховий стаж не менше 27 років.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України « Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Змістом частини першої статті 56 Закону 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.62 Закону України № 1788).

Відповідно до п.4 постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Згідно із абз. 2 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Системний аналіз вищезазначених норм права дозволяє дійти висновку, для зарахування до стажу роботу за будь-який період можливо за умови сплати до ПФУ страхових внесків.

До позовної заяви позивач надав довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 200-0513-9/41726 від 08.07.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував на обліку в ПФУ у періоди з 11.03.1996 по 08.06.1998 та з 17.08.2006 по 30.09.2010. Страхові внески нараховані та сплачені за періоди: з 01.04.1996 по 30.06.1996, з 01.10.1996 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 30.06.1997. У періоді перебування на обліку з 17.08.2006 по 30.09.2010 підприємницька діяльність проводилась на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок).

Довідка Управління ПФУ в Куп`янському районі Харківської області про відсутність заборгованості по платежах до ПФУ від 12.04.2011 року № 135 (а.с. 23) не доводить сплату позивачем страхових внесків за період 1992-1996.

Також надані позивачем до позовної заяви: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 11), довідка про взяття на облік платника податків (а.с. 12), повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця (а.с. 13), свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності тощо не свідчать про сплату позивачем страхових внесків у спірний період.

Будь-яких доказів щодо сплати страхових внесків за період з 04.09.1992 по 30.03.1996 позивачем не надано. Також у довідці Головного управління ПФУ в Харківській області від 08.07.2020 (арк.с.30) не зазначено, що ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку в ПФУ у період з 04.09.1992 по 30.03.1996 та сплачував страхові внески, тому відповідач правомірно не зарахував позивачу цей період до страхового стажу.

Стосовно неврахування періоду страхового стажу з 01.09.2006 по 31.12.2006 суд зазначає наступне:

Відповідач відмовив позивачу у зарахуванні цього періоду, оскільки в трудовій книжці позивача зазначено, що він отримав одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, нарахованої з 17.08.2006 по 04.05.2007, тому відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058 за вказаний період особа не підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 встановлено, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідач до відзиву надав копію трудової книжки відповідача (а.с. 56-57), яка свідчить, що позивачу у період з 17.08.2006 надано одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, нарахованої за період з 17.08.2006 по 04.05.2007.

Але відповідно до ст.11 Закону України № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок(ч.1 ст.24 Закону №1058).

Позивач надав суду Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 від 17.08.2006, довідку Куп`янської ОДПІ № 534 від 18.08.2006 про взяття на облік платника податку, свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.09.2006, звіти суб`єкта малого підприємництва фізичної особи-платника єдиного податку за ІІІ, ІV кв. 2006, докази сплати єдиного податку за вересень-грудень 2006.

Звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування за 2006 рік свідчить, що за вересень - грудень 2006 позивач сплатив страхових внесків 100,80 грн. по 25,20 грн. щомісячно.

Відтак, позивач у спірний період вересень-грудень 2006 був фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок та страхові внески у фіксованому розмірі відповідно до п.4 ч.8 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин 2006), якою передбачено, що фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Також відповідно до п.2 Указа Президента України « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (в редакції чинній станом на 2006)суб`єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов`язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов`язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім`ї.

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у

таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

За таких обставин: позивач з 01.09.2006 по 31.12.2006 був застрахованою особою, сплачував страхові внески, тому цей період повинен бути зарахований позивачу до страхового стажу.

Посилання відповідача на практику ВАСУ не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує тільки висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання незаконною відмову від 14.09.2020 року № 836/03.20р в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІVта зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.09.2006 по 31.12.2006.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.09.2020 року № 836/03.20р в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.09.2006 по 31.12.2006.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 29061387 від 20.10.2020 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко