Рішення № 94098352, 12.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 р. № 400/4262/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , вул. Спаська, 33, м.Миколаїв,54030

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогами: зобов`язати відповідача підготувати та надати позивачу довідку - розрахунку для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за п`ятирічний період з 17.09.2015 по теперішній час згідно наказу Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», відповідно до норми №4.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на грошову компенсацію по нормі №4, незважаючи на те, що перебуває на контракті до закінчення особливого періоду, як військовослужбовець, який прослужив понад п`яти років і проходить службу в органах військового управління.

Відповідач надав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки, відсутні законні підстави для здійснення розрахунку та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за п`ятирічний період з 17.09.2015 року .

Ухвалою від 16.10.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 12.01.21 року замінено відповідача по справі з Миколаївського обласного військового комісаріату на Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу у Центральному районному військовому комісаріаті міста Миколаєва на посаді начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, з 17.08.2015 перебуває на контракті до закінчення особливого періоду має статус

учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

07.09.2020 року позивач звернувся через військового комісара Центрального РВК міста Миколаєва з рапортом про надання довідки-розрахунку для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за п`ятирічний період з 17.09.2015 по теперішній час відповідно до наказу Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» відповідно до норми №4 у зв`язку з звільненням у запас.

Однак, отримав відмову від Миколаївського обласного військового комісара, так як військовослужбовці , які проходять службу у райвійськкоматі, на контрактах до закінчення особливого періоду не забезпечуються речовим майном відповідно до норми № 4, оскільки на думку відповідача, військова служба у райвійськкоматі не вважається службою в органах військового управління Збройних Сил України, юрисдикція яких поширюється на всі Збройні Сили України та командування видів Збройних Сил України.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеною відмовою звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

17.08.2015 року підполковник ОСОБА_1 був призваний до Збройний Сил України на посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Центрального районного військового комісаріату міста Миколаєва на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію».

ОСОБА_1 виявив бажання проходити військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

30.05.2016 року між Міністерством оборони України в особі Командувача військ оперативного командування «Південь» з одного боку та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби (далі - Контракт від 30.05.2016 року).

Відповідно до умов пункту 3 Контракт від 30.05.2016 року є строковим та укладається на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.

Суд зазначає, що у рапорті від 07.09.2020 року заявленими вимогами підполковника ОСОБА_1 було надання довідки- розрахунку та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за п`ятирічний період з 17.09.2015 року станом на день звернення відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» згідно з нормою №4, з підстав перебування на короткостроковому контракті, оскільки позивач проходить службу в органі військового управління.

Однак, позивач вказав, що надання довідки-розрахунку та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за п`ятирічний період з 17.09.2015 року станом на день звернення відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» згідно з нормою №4, належить йому, у зв`язку зі звільненням у запас.

Військовослужбовці, які мають правові підстави та намір звільнитися з лав Збройних Сил України зобов`язані подати командуванню рапорт у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

06.11.2020 року за вихідним №10/7389 Миколаївським обласним військовим комісаріатом було направлено запит до Центрального районного військового комісаріату м. Миколаєва, з метою з`ясування обставин, а саме, чи звертався начальник відділення офіцерів запасу і кадрів Центрального районного військового комісаріату м. Миколаєва підполковник ОСОБА_1 до командування Центрального районного військового комісаріату м.

Миколаєва з рапортом щодо дострокового звільнення з військової служби в запас .

06.11.2020 року командуванням Центрального районного військового комісаріату м. Миколаєва надано відповідь, що станом на 06.11.2020 року підполковник ОСОБА_1 до командування Центрального районного військового комісаріату м, Миколаєва з рапортом щодо дострокового звільнення з військової служби в запас не звертався.

Відповідно до ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2016 року № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Згідно з абз. З п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Положеннями п.п. 3, 4 Порядку перебачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для здійснення розрахунку та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за п 'ятирічний період з 17.09.2015 року станом на день звернення відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» згідно з нормою №4, оскільки грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки позивачем, всупереч ст.77 КАС України не доведено, ті обставини, якими він обґрунтовує позов, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул.Спаська, 33, м.Миколаїв,54030 код ЄДРПОУ 08299180) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга