Рішення № 94098263, 13.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року справа №380/9109/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба (місцезнаходження: 61023, м.Харків, вул.Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 140132,07грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову (публічну) службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 26.07.2016 по 15.09.2020 курсантом. 15.09.2020 контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством Оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника (по строковій службі) від 14.09.2020 №211. Тому позивачем відповідно до вимог «Порядку відшкодування витрат...» та «Порядку розрахунку витрат...» були розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Університеті з дня його зарахування до Університету по день виключення зі списків особового складу Університету, загальна сума яких склала 140132,07грн. На думку позивача, невідшкодування на користь Харківського національного університету Повітряних Сил відповідачем суми витрат, пов`язаних з його утриманням в Університеті, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави, це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України. Просив суд задоволити адміністративний позов повністю.

Ухвалою від 23.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомленням (викликом) сторін. Вказаною ухвалою судді встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Копію вказаної ухвали судді надіслано на адресу відповідача. При цьому, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті повітряних сил ім.Івана Кожедуба з 26.07.2016 по 15.09.2020 на посаді курсанта.

26.07.2016 між відповідачем та Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба було укладено контракт про проходження військової служби (навчання).

Згідно із копією витягу з наказу начальника Харківського національного університету повітряних сил ім.Івана Кожедуба від 14.09.2020 №211 солдата ОСОБА_1 , курсанта 241/5 навчальної групи 4-го курсу (набору 2016року) інженерно-авіаційного факультету університету (колишній військовослужбовець військової служби за контрактом), відповідно до підпункту 3.2 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року №490, відраховано від подальшого навчання, у зв`язку з розірванням контракту, через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу та відповідно до пункту 36 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, з 15.09.2020. Також, в наказі зазначено стягнути суму у розмірі 140132,07грн. за період навчання в університеті, відповідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 та п.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивачем складено загальний розрахунок №418 від 23.09.2020 коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , з яким відповідач був ознайомлений під особистий підпис.

Згідно з вказаним розрахунком фактичні витрати, пов`язані з утриманням становлять 140132,07грн., з них: по грошовому забезпеченню у сумі 25335,94 грн., по продовольчому забезпеченню 69942,11грн., по речовому забезпеченню 27724,84грн., по медичному забезпеченню 434,27грн., по перевезенню до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку 00,00грн., по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 16694,91грн.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 підписано зобов`язання добровільно відшкодувати витрати на його утримання в університеті не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про відрахування.

У зв`язку із недотриманням вказаного зобов`язання, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Згідно із ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» п. 2 ч.5 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964,визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно із п.6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів івитрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Згідно із змістом п.1 контракту від 26.07.2016 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил та відповідачем, останній взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Суд зауважує, що позивачем складено загальний розрахунок №418 від 23.09.2020 року коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , з яким відповідач був ознайомлений під особистий підпис та додатково вказав, що зобов`язується сплачувати кошти частинами.

При цьому, суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання. Проте, доказів сплати вказаної суми витрат, станом на день звернення позивача із даним позовом та на день розгляду справи, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 140132,07грн.

Згідно з ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.

При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 у справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року у справі №820/1878/16.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суми у розмірі 140132,07грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Щодо вимоги стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба витрати на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що в даному випадку Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба виступав в якості суб`єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Куючись ст.ст.2, Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Харківського національного університету Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба (місцезнаходження: 61023, м.Харків, вул.Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у розмірі 140132 (сто сорок тисяч сто тридцять два) грн.07коп.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.