Рішення № 94098063, 13.01.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4826/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (далі також - відповідач, УПтаСЗН ВЦА м. Сєвєродонецьк), в якій просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат па проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 23.06.2020;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі па оплату житлово-комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 23.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м. Луганськ Луганської області до м. Сєвєродонецьк, внаслідок проведення па даній території антитерористичної операції.

17.07.2020 позивач звернулась із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат па проживання, в тому числі па оплату житлово-комунальних послуг» № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок).

Листом УПтаСЗН ВЦА м. Сєвєродонецьк від 28.11.2020 № 7644/10 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін, в якому зазначено таке.

30.10.2014 позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (довідка № 919000160) разом з чоловіком - ОСОБА_2 (довідка № 919000160) та малолітньою дочкою - ОСОБА_3 . 30.10.2014 позивач надала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО. Заяву було розглянуто та призначено щомісячну адресну допомогу мені як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.10.2014 № 50, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, а чоловіку - як працюючій особі, а дочці - як дитині до 18-ти років наступним чином: з 30.10.2014 по 29.12.2014 у розмірі 1768 грн. в місяць, з 30.12.2014 по 27.02.2015 у розмірі 1547 грн. в місяць, з 28.02.2015 по 29.04.2015 у розмірі 1326 грн. в місяць. Згідно з пунктом 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога па наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Через те, що позивач не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування допомоги як працюючій особі. 15.12.2015 позивач надала заяву щодо подовження щомісячної адресної допомоги, повідомивши про працевлаштування з 01.06.2015. Заяву було розглянуто. Беручи до уваги вищевикладений пункт 3 Постанови, позивача не було включено до розрахунку допомоги, ОСОБА_2 було подовжено допомогу як працюючій особі, а ОСОБА_3 як дитині до 18-ти років наступним чином: з 15.12.2015 по 14.06.2016 у розмірі 1326 грн. в місяць. 15.06.2016 позивач звернулась із заявою про подовження зазначеної допомоги на наступний шестимісячний термін. Заяву було розглянуто та подовжено призначення допомоги ОСОБА_2 як працюючій особі та ОСОБА_3 - як дитині до 18-ти років наступним чином: з 15.06.2016 по 14.12.2016 у розмірі 1326 грн. в місяць. Згідно заяви від 15.12.2016 було подовжено допомогу ОСОБА_2 як працюючій особі та ОСОБА_3 як дитині до 18-ти років наступним чином: з 15.12.2016 по 14.06.2017 у розмірі 1326 грн. в місяць. В подальшому згідно заяв від 20.06.2017, 22.12.2017, 21.06.2018, 21.12.2018, 19.06.2019, 23.12.2019, 23.06.2020 допомогу було подовжено лише чоловіку та донці. Під час прийняття рішення щодо призначення позивачу зазначеної допомоги, було враховано довідки про працевлаштування. Керуючись пунктом 3 Порядку, позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги.

17.07.2020 позивач звернулась із заявою про відновлення щомісячної адресної допомоги у зв`язку з працевлаштуванням з 25.02.2019. Однак щомісячна адресна допомога не була призначена.

Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено нарахування та виплата позивачу щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі, справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 15-16).

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволені позову відмовити з таких підстав (арк. спр. 21-22).

30.10.2014. позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, разом з чоловіком ОСОБА_2 та донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було надано відповідні довідки № 919000160, № 919000161.

30.10.2014 позивач звернулася із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Заяву було розглянуто та призначено щомісячну адресну допомогу позивачу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в

тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (надалі Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, а чоловікові як працюючій особі, а дочці як дитині до 18-ти років: з 30.10.2014 по 29.12.2014 у розмірі 1768 грн. в місяць; з 30.12.2014 по 27.02.2015 у розмірі 132 6грн. в місяць; з 28.02.2015 по 29.04.2015 у розмірі 884 грн. в місяць.

Згідно з п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Через те, що позивач не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування позивачу допомоги як працюючій особі.

15.12.2015 позивач звернулася із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, додавши довідку щодо свого працевлаштування з 01.06.2015, заяву було розглянуто, але, враховуючи п. 3 Порядку, позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, допомоги було подовжено лише чоловікові як працюючій особі, а дочці як дитині до 18-ти років: з 15.12.2015 по 14.06.2016 у розмірі 1326 грн. в місяць.

Надалі, за заявами від 15.06.2016, 15.12.2016, 20.06.2017, 22.12.2017, 21.06.2018, 21.12.2018, 19.06.2019, 23.12.2019, 19.06.2020, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам було подовжено лише чоловікові як працюючій особі та дочці як дитині до 18-ти років: з 15.06.2016 по 14.12.2016 у розмірі 1326 грн. в місяць, з 15.12.2016 по 14.06.2017 у розмірі 1326 грн. в місяць; з 20.06.2017 по 19.12.2017 у розмірі 1326 грн. в місяць; з 22.12.2017 по 21.06.2018 у розмірі 1326 грн. в місяць; з 21.06.2018 по 20.12.2018 у розмірі 1442 грн. в місяць; з 21.12.2018 по 20.06.2019 у розмірі 1442 грн. в місяць; з 21.12.2019 по 20.12.2019 у розмірі 1442 грн. в місяць; з 23.12.2019 по 22.06.2020 у розмірі 1442 грн. в місяць; з 23.06.2020 по 22.12.2020 у розмірі 1442грн. в місяць.

Просить відмовити в позовних вимогах позивача в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.10.2018 № 919-160, виданої УПСЗН Сєвєродонецької міської ради Луганської області, фактичним місцем проживання/перебування позивача є - АДРЕСА_1 (арк. спр. 8, 26).

19.06.2020 уповноважена особа сім`ї ОСОБА_1 звернувся до УПтаСЗН ВЦА м. Сєвєродонецьк із заявою, зареєстрованою 19.06.2020, про продовження виплати щомісячної адресної допомоги на наступний період їй та членам його сім`ї: чоловіку ОСОБА_2 та малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. спр. 23).

Згідно витягу з протоколу від 30.06.2020 № 197 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішено ОСОБА_2 призначити соціальну виплату внутрішньо переміщеним особам (арк. спр. 30).

Рішенням УПтаСЗН ВЦА м. Сєвєродонецьк від 01.07.2020 б/н ОСОБА_1 не включено до розрахунку відповідно до постанови КМУ № 212 від 31.03.2015, призначено допомогу ОСОБА_2 - працює та дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як дитині до 18-ти років: з 23.06.2020 по 22.12.2020 у розмірі 1442 грн. в місяць. (арк. спр. 29).

ОСОБА_1 працює в Департаменті соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації на посаді головного спеціаліста відділу соціального захисту населення управління соціального обслуговування й захисту населення з 25.02.2019 (арк. спр. 24).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, відповідач протиправно рішенням від 01.07.2020 б/н відмовив позивачу у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.07.2020 б/н, яким позивачу відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, і зобов`язати відповідача призначити позивачу за заявою від 19.06.2020 щомісячну адресну допомогу на період з 23.06.2020 по 22.12.2020.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання дій УПтаСЗН ВЦА м. Сєвєродонецьк щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протиправними, оскільки судом встановлено, що відповідач прийняв рішення від 01.07.2020 б/н всупереч нормам діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн (арк. спр. 4).

Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань УПСЗН Лисичанської міської ради.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505, за період з 23.06.2020 по 22.12.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 24.03.2020 б/н в частині відмови ОСОБА_1 у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області призначити ОСОБА_1 за заявою уповноваженого члена сім`ї ОСОБА_1 від 19.06.2020, зареєстрованої 19.06.2020, щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», на період з 23.06.2020 по 22.12.2020, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця