Рішення № 94097877, 13.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року м.Київ №320/5132/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом військової частини А3211 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся військова частина А3211 з позовом до ОСОБА_1 у якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 суму невідшкодованої шкоди, завданої позивачу на суму 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 29 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач проходив військову службу у позивача на посаді інструктора навчального взводу підготовки сержантів навчальної батареї відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерії. На період проходження військової служби ОСОБА_1 був забезпечений всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном. Отримавши речове майно, відповідач був достроково звільнений за порушення військової дисциплини, проте строк носіння обмундирування не закінчився, чим заподіяв матеріальну шкоду державі в особі військової частини А3211 на суму 1236,29 грн. На момент подачі даного адміністративного позову відповідачем вказану суму матеріальних збитків не відшкодовано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом №133 від 01.07.2017 командира військової частини А3211 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , - за посадою інструктора навчального взводу підготовки сержантів навчальної батареї відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерії з посадовим окладом 685 грн. на місяць, шпк "сержант" - вважається таким, що з 01.07.2017 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 6).

Згідно з витягу з наказу №263 від 22.11.2007 командира військової частини А3211 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , командира інструктора навчального взводу підготовки сержантів навчальної батареї відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерії, звільненого наказом командира 355 НИП від 22.11.2017 №136-РС у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України, з 22.11.2017 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 7).

З наказу №807 - ОД від 18.11.2007 командира військової частини А3211 «Про результати проведення службового розслідування по фактом виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані військовослужбовцем військової служби за контрактом інструктором відділення підготовки фахівців РВ і А солдатом ОСОБА_1 " вбачається, що 13.11.2017 о 14 год. 15 хв. інструктор відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерії солдат ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані, в розташуванні військового містечка "Немирів" с.Немирів Яворівського району Львівської області та відповідно до ст.13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі за порушення вимог ст.ст. 11, 13, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що призвело до матеріальних збитків державі, ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди з утриманням вартості наданих предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, з урахуванням зносу та взаєморозрахунків у сумі 1804,40 грн. (а.с. 8-9).

Згідно витягу з книги грошових стягнень і нарахувань військової частини А3211 за номенклатурою за 2017 рік №346/3211, стр. №8 з ОСОБА_1 було стягнуто 568,11 грн. відповідно до роздавальної відомості №125, платіжного доручення № 48 (а.с. 16).

Станом на день звернення до суду, невідшкодована сума для збитків державі становить 1236,29 грн.

Оскільки відповідач добровільно не сплатив заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XІV(далі по тексту - Статут).

Згідно статті 9 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно приписів статей 26 та 27 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.

Як встановлено судом, відповідач проходив службу в Збройних Силах України, був забезпеченим речовим майном згідно норм забезпечення та інвентарним майном.

Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Згідно пункту 29 розділу V Інструкції, під час звільнення з військової служби в особливий період у запас або відставку військовослужбовці вибувають з тим речовим майном, яке знаходилось у них у носінні. Речі, які ними не були отримані з будь-яких причин за період служби, під час звільнення не видаються. Інвентарні речі здаються на речовий склад військової частини. На майно, яке вибуває зі звільненими, виписується атестат. Предмети речового майна переходять у їх власність.

Постановою Верховної Ради України №243 від 23.06.1995 затверджено Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (чинне на час виникнення між сторонами спірних відносин), яким визначались підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ним службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 2 Положення, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршення або зниження його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкової виплати.

Згідно пункту 14 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 31 Положення, у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що відповідача звільнено з військової служби за службовою невідповідністю, відтак, в силу положень проаналізованих вище нормативних актів, вартість виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, підлягає утриманню з відповідача.

Судом встановлено, що на момент звільнення відповідача зі служби в Збройних Силах України вартість речового майна, яка підлягала відрахуванню з відповідача, складала 1804,40 грн. При цьому, згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань військової частини А3211 за номенклатурою на 2017 №346/3211 том 6 стор.№8, під час звільнення з військової служби з грошового забезпечення відповідача утримано 568,11 грн., залишок до відшкодування становить 1236,29 грн.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 29.09.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір за подання адміністративного позову, у сумі 2102 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А3211 (код ЄДРПОУ: 26615153) матеріальну шкоду у розмірі 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А3211 (код ЄД0РПОУ: 26615153), сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.