Ухвала суду № 94097874, 13.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2021 року 320/7308/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.07.2020 на скаргу голови Ради адвокатів Київської області на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.01.2019, від 05.02.2019, від 07.02.2019;

- визнати протиправними дії/бездіяльність Ради адвокатів Київської області щодо затримки видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Раду адвокатів Київської області в найкоротший термін видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2020, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №320/7308/20 визначено суддю Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

11.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про відвід судді Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №320/7308/20 необґрунтованим та передано справу до ВДЗК (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Щавінського В.Р. від здійснення розгляду адміністративної справи №320/7308/20 відмовлено (суддя Терлецька О.О.).

08.12.2020 до суду ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. в адміністративній справі №320/7308/20 відмовлено.

16.12.2020 суддею Київського окружного адміністративного суду Щавінським В.Р. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 задоволено заяву головуючого судді Щавінського В.Р. про самовідвід в адміністративній справі №320/7308/20 та передано адміністративну справу №320/7308/20 ВДЗК (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно з ч. 1 ст. 31 КАС України.

16.12.2020 згідно з підпунктом 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 3.3.1 частини 3.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду у зв`язку із самовідводом судді Щавінського В.Р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №320/7308/20, за результатами якого справа була передана для розгляду судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 прийнято адміністративну справу №320/7308/20 до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

28.12.2020 до суду від позивача надійшла заява про відвід судді Балаклицького А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Балаклицькому А.І. в адміністративній справі №320/7308/20 та передано адміністративну справу №320/7308/20 до відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншим суддею, визначеним згідно статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/7308/20 відмовлено.

05 січня 2021 року до суду через засоби поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до якого додано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку, предметом позову є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.07.2020, яке прийняте за результатами розгляду скарги голови Ради адвокатів Київської області на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29.01.2019, від 05.02.2019, від 07.02.2019.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що будь-яких вагомих підстав для розгляду справи у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 жовтня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 на території України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 продовжено карантин до 28 лютого 2021 року.

Також суд враховує рекомендації Ради суддів України, затверджені рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 №19, згідно з якими з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період карантину по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.