Рішення № 94097521, 11.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року м. Київ № 320/6538/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000036303 від 06.09.2019 в частині 1217085,19 грн. недоїмки та 608542,60 грн. штрафу; №0000047303 від 06.09.2019 в частині 101423,77 грн. недоїмки та 50711,89 грн. штрафу; №0000040303 від 06.09.2019 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.02.2020 (вх. №3686/20 від 06.02.2020)).

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами: ТОВ «Фолкнерт», ТОВ «Чілігріс», ТОВ «Гуфрастрой», ТОВ «Ювента Трейд Груп», ТОВ «СКІРОС», ТОВ «Альдарекс», ТОВ «Рей-Буд», ТОВ «Макрос-Буд», ТОВ «Мегарент», ТОВ «Мегарент-Плюс», ТОВ «Інвент Технолоджис», ТОВ «Топ-Крейд», ТОВ «Абнор», ТОВ «Київська Транспортна Торгівельна Компанія», ТОВ «Європейська Вантажна Транспортна Компанія», ТОВ «ВВА Сервіс», ТОВ «Карібан-Буд», ТОВ «Мейк Апест», ТОВ «Поліс Стіл», з огляду на реальність та підтвердження зазначених господарських операцій належним чином складеними первинними документами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на встановлення під час планової перевірки позивача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства факту завищення витрат, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності за господарськими операціями ФОП ОСОБА_1 з придбання послуг перевезення у контрагентів - ТОВ «Фолкнерт», ТОВ «Чілігріс», ТОВ «Гуфрастрой», ТОВ «Ювента Трейд Груп», ТОВ «СКІРОС», ТОВ «Альдарекс», ТОВ «Рей-Буд», ТОВ «Макрос-Буд», ТОВ «Мегарент», ТОВ «Мегарент-Плюс», ТОВ «Інвент Технолоджис», ТОВ «Топ-Крейд», ТОВ «Абнор», ТОВ «Київська Транспортна Торгівельна Компанія», ТОВ «Європейська Вантажна Транспортна Компанія», ТОВ «ВВА Сервіс», ТОВ «Карібан-Буд», ТОВ «Мейк Апест», ТОВ «Поліс Стіл», які не мали реального товарного характеру, з підстав відсутності у вказаних контрагентів достатніх трудових ресурсів та основних засобів, у тому числі транспортних, для надання відповідних послуг позивачеві.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивачем визнано заниження валового доходу в сумі 183333,33 грн., оскільки вказану суму не було зазначено бухгалтером позивача як прибуток. У зв`язку з цим, позивачем також визнано нараховані контролюючим органом у спірних податкових повідомленнях-рішеннях суми військового збору в розмірі 4124,98 грн., у тому числі 2749,99 грн. за податковими зобов`язаннями та 1374,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податку на доходи фізичних осіб у розмірі 49499,98 грн., у тому числі 32999,99 грн. за податковими зобов`язаннями та 16499,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Протокольною ухвалою суду від 05.02.2020 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача під час судового розгляду позов підтримано з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог та додаткових поясненнях.

Представником відповідача під час судового розгляду проти позову заперечено, наголошено на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутності підстав для задоволення позову.

На підставі письмових клопотань представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження судом вирішено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 29.09.2009, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №23340000000004011.

Міністерством транспорту та зв`язку України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано ліцензію серії АГ №502230 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами, строк дії ліцензії - необмежений.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 05.07.2019 №1416 «Про проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 )», наказу Головного управління ДПС у Київській області від 26.07.2019 №1565 «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки», повідомлення від 05.07.2019 №338/10-36-13-03, направлень на перевірку від 16.07.2019 №1921, №1922 Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018, про що складено акт від 12.08.2019 №738/10-36-13-03/ НОМЕР_1 .

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення: від 06.09.2019 №0000036303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1875127,77 грн., в тому числі 1250085,18 грн. за основним платежем та 625042,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 06.09.2019 №0000040303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2089924,50 грн., в тому числі 1393283,00 грн. за основним платежем та 696641,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 06.09.2019 №0000047303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 156260,64 грн., у тому числі 104173,76 грн. за основним платежем та 52086,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 19.09.2019.

Рішенням Державної податкової служби України від 07.10.2019 №4557/6/99-00-08-05-09 продовжено строк розгляду скарги до 18.11.2019 включно.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.11.2019 №9641/6/99-00-08-05-04 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункт 75.1.2 пункту 75.1).

Згідно статті 77 Податкового кодексу, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (пункт 77.4).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6).

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 77.9).

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, про що складено акт від 12.08.2019 №738/10-36-13-03/ НОМЕР_1 .

Вказаним актом перевірки, на підставі якого контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановлено порушення позивачем: пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу в частині заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі 6944917,64 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 4093334,36 грн. без ПДВ, за 2018 рік в сумі 2851583,28 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1250085,18 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 736800,19 грн. та за 2018 рік в сумі 513284,99 грн.; пункту 2 частини 1 статті 7, статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині заниження чистого доходу, з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 6944917,64 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 4093334,36 грн. та за 2018 рік в сумі 1082938,89 грн., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок в сумі 171204,69 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 69342,89 грн. та за 2018 рік в сумі 101861,80 грн.; пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу у зв`язку із завищенням податкового кредиту в сумі ПДВ 1393283,07 грн., в тому числі за січень 2017 року - 75250,00 грн., лютий 2017 року - 96833,34 грн., березень 2017 року - 98500,00 грн., квітень 2017 року - 98000,00 грн., травень 2017 року - 99083,34 грн., червень 2017 року - 95333,34 грн., липень 2017 року - 71333,34 грн., серпень 2017 року - 61666,66 грн., вересень 2017 року - 9166,67 грн., жовтень 2017 року - 47166,67 грн., листопад 2017 року - 40833,34 грн., грудень 2017 року - 48166,67 грн., січень 2018 року - 45500,00 грн., лютий 2018 року - 40833,34 грн., березень 2018 року - 50666,67 грн., квітень 2018 року - 44833,34 грн., травень 2018 року - 45333,34 грн., червень 2018 року - 40666,67 грн., липень 2018 року - 40666,67 грн., серпень 2018 року - 40833,33 грн., вересень 2018 року - 38666,67 грн., жовтень 2018 року - 36166,67 грн., листопад 2018 року - 61250,00 грн., грудень 2018 року - 66533,37 грн.; пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу в частині заниження чистого оподатковуваного доходу всього в сумі 6944917,64 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 4093334,36 грн. без ПДВ та за 2018 рік в сумі 2851583,28 грн. без ПДВ, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності в сумі 104173,76 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 61400,02 грн. та за 2018 рік в сумі 42773,74 грн.

Наведених висновків контролюючий орган дійшов, спираючись на позиціювання контрагентів позивача - ТОВ «Фолкнерт», ТОВ «Чілігріс», ТОВ «Гуфрастрой», ТОВ «Ювента Трейд Груп», ТОВ «СКІРОС», ТОВ «Альдарекс», ТОВ «Рей-Буд», ТОВ «Макрос-Буд», ТОВ «Мегарент», ТОВ «Мегарент-Плюс», ТОВ «Інвент Технолоджис», ТОВ «Топ-Крейд», ТОВ «Абнор», ТОВ «Київська Транспортна Торгівельна Компанія», ТОВ «Європейська Вантажна Транспортна Компанія», ТОВ «ВВА Сервіс», ТОВ «Карібан-Буд», ТОВ «Мейк Апест», ТОВ «Поліс Стіл», якими виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 документацію по придбанню послуг по ланцюгу постачання, як учасників тіньового сектору економіки, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_1 фактично не придбавалися товари у зазначених контрагентів-постачальників у період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу визначено, що фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Стаття 177 Податкового кодексу не визначає перелік документів, якими фізичні особи-підприємці повинні підтверджувати витрати, враховані при визначенні оподатковуваного доходу. Такими документами можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція до касового ордеру, розрахункова квитанція, фіскальний чек, акт закупівлі (виконаних робіт, наданих послуг), інші первинні документи, які засвічують факт оплати придбаних товарів, робіт, послуг, використаних для отримання доходу.

Право фізичної особи-підприємця на включення витрат до витрат звітного періоду виникає, коли суми витрат фактично сплачені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами; витрати здійснені у зв`язку з господарською діяльністю підприємця та безпосередньо пов`язані з отриманням доходів; товари (послуги), з придбанням яких пов`язані витрати, мають бути поставлені (отримані).

Крім того, згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що витрати для цілей формування об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Втім, згідно принципу змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що між ФОП ОСОБА_1 як замовником було укладено наступні однотипні договори: з ТОВ «Поліс Стіл» (виконавець) договір про надання послуг від 24.10.2018 №2410/2018; з ТОВ «Фолкнерт» (виконавець) договір від 01.09.2017 №0109/2017; з ТОВ «Чілігріс» (виконавець) договір від 29.09.2017 №2909/2017; з ТОВ «Гуфрастрой» (виконавець) договір від 31.10.2017 №3110/2017; з ТОВ «Ювента Трейд Груп» (виконавець) договір від 01.11.2017 0111/2017; з ТОВ «СКІРОС» (виконавець) договір від 25.07.2017 №2607/2017; з ТОВ «Макрос-Буд» (виконавець) договір від 31.07.2017 №3107/2017; з ТОВ «Мегарент» (виконавець) договір від 01.06.2017 №МР-7; з ТОВ «Інвент Технолоджис» (виконавець) договір від 20.11.2017 №2011/2017; з ТОВ «Топ-Крейд» (виконавець) договір від 30.01.2018 №3001/2018; з ТОВ «Абнор» (виконавець) договір від 01.11.2017 №0111/2017; з ТОВ «Київська Транспортна Торгівельна Компанія» (виконавець) договір від 30.03.2018 №3003/2018; з ТОВ «Європейська Вантажна Транспортна Компанія» (виконавець) договір від 31.10.2018 №3110/18; з ТОВ «ВВА Сервіс» (виконавець) договір від 12.09.2018 №1209/2018; з ТОВ «Карібан-Буд» (виконавець) договір від 01.04.2018 №0104/2018; з ТОВ «Мейк Апест» (виконавець) договір від 28.09.2018 №2809/18.

Згідно положень зазначених договорів, Виконавець зобов`язується надати за плату послугу з перевезення пасажирів Замовника до пункту призначення, а Замовник зобов`язується оплатити таку послугу (пункт 1.1); послуги, визначені у пункті 1.1 вище, надаються Замовнику для потреб, що виникають у ході господарської діяльності Замовника (пункт 1.3); Замовник надсилає Виконавцю замовлення за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою, або за телефоном, в якому зазначає адресу та час подачі автомобіля, місце призначення, маршрут руху, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення перевезення (пункт 2.1); після надання кожної послуги Виконавець направляє Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.3); загальна сума договору складається з сум усіх послуг перевезення, що відбувалися протягом строку дії Договору. В ціну послуги включається вартість пального. Види оплати: подобова, погодинна, покілометрова. Форма оплати: безготівкова (пункт 4.1); Замовник проводить попередню оплату послуг перевезення на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури. Сторони Договору можуть погодити також часткову оплату або оплату з відстроченням платежу. В такому випадку, Виконавець надає рахунок-фактуру на оплату послуги після здійснення перевезення (пункт 4.2); у випадку подовження строку перевезення Замовник зобов`язується оплатити додаткові послуги (пункт 4.3).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альдарекс» (виконавець), ТОВ «Рей-Буд» (виконавець) позивачем надано однотипні договори про надання послуг від 29.12.2016 №2912/2016 та від 31.01.2016 №3101/2017, якими визначено, зокрема, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати Замовнику послуги з перевезення працівників Замовника, у відповідності з узгодженим сторонами Графіком руху транспорту (Додаток №1), а Замовник приймає та оплачує належно надані послуги (пункт 1.1). Замовник здійснює оплату за цим Договором на підставі виставленого рахунку Виконавця та підписаного Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт(пункт 3.2).

Позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): від 28.09.2017 №Ф00000070, від 30.09.2017 №Ф-00000081, від 03.10.2017 №Ф-00000090, відповідно до яких ТОВ «Фолкнерт» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 24.10.2017 №Ч-00000088, відповідно до якого ТОВ «Чілігріс» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 31.10.2017 №Г-00000065, від 03.11.2017 №Г-00000070, відповідно до яких ТОВ «Гуфрастрой» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 06.12.2017 №Ю-00000050, від 06.12.2017 №Ю-00000060, відповідно до яких ТОВ «Ювента Трейд Груп» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 31.08.2017 №С-00000027, від 31.08.2017 №С-00000028, відповідно до яких ТОВ «СКІРОС» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 28.02.2017 №А-00000022, від 28.03.2017 №А-00000067, від 30.03.2017 №А00000072, від 31.03.2017 №А-00000077, від 31.03.2017 №А-00000076, від 31.03.2017 №А-00000075, відповідно до яких ТОВ «Альдарекс» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 25.01.2017 №Р-00000027, від 30.01.2017 №Р-00000035, від 31.01.2017 №Р-00000045, від 14.02.2017 №Р-00000071, від 21.02.2017 №Р-00000078, від 22.02.2017 №00000079, від 28.02.2017 №Р-00000082, від 28.02.2017 №Р-00000081, від 28.02.2017 №Р-00000080, відповідно до яких ТОВ «Рей-Буд» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 21.09.2017 №М-00000150, від 11.08.2017 №М-00000110, відповідно до яких ТОВ «Макрос-Буд» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 30.06.2017 №М-00000070, від 30.06.2017 №М-00000075, від 30.06.2017 №М-00000071, від 30.06.2017 №М-00000068, від 24.07.2017 №М-00000082, від 31.07.2017 №М-0000090, від 31.07.2017 №М-00000091, від 31.07.2017 №М-00000092, від 11.08.2017 №М-00000110, відповідно до яких ТОВ «Мегарент» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 19.04.2017 №401, від 30.04.2017 №404, від 30.04.2017 №405, від 30.04.2017 №403, від 30.04.2017 №406, від 22.05.2017 №435, від 31.05.2017 №459, від 31.05.2017 №450, від 31.05.2017 №456, від 31.05.2017 №457, від 31.05.2017 №479, від 21.06.2017 №563, від 10.07.2017 №М-00000092, від 10.07.2017 №М-00000096, від 12.07.2017 №М-00000098, від 10.07.2017 №М-00000096, відповідно до яких ТОВ «Мегарент Плюс» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 27.02.2018 №Т-00000038, від 01.03.2018 №Т-00000040, відповідно до яких ТОВ «Топ-Крейд» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 25.01.2018 №А-00000025, від 05.02.2018 №А-00000035, відповідно до яких ТОВ «Абнор» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 30.03.2018 №Т-00000041, від 30.03.2018 №Т-00000042, від 30.03.2018 №Т-00000043, від 02.04.2018 №Т-00000046, від 03.04.2018 №Т-00000047, від 06.04.2018 №Т-00000058, від 11.05.2018 №Т-00000059, від 14.05.2018 №Т-00000060, від 24.05.2018 №Т-00000075, від 04.06.2018 №Т-00000099, від 30.06.2018 №Т-00000110, від 09.07.2018 №Т-00000150, від 24.07.2018 №Т-00000161, від 07.08.2018 №Т-000000170, від 07.08.2018 №Т-00000171, від 22.08.2018 №Т-00000180, від 05.09.2018 №Т-00000195, від 11.09.2018 №Т-00000200, відповідно до яких ТОВ «Київська Транспортна Торгівельна Компанія» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 20.12.2018 №Є-00000165, від 13.12.2018 №Є-00000155, 12.12.2018 №Є-00000150, 13.11.2018 №Є-00000124, відповідно до яких ТОВ «Європейська Вантажна Транспортна Компанія» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 17.10.2018 №В-00000083, відповідно до якого ТОВ «ВВА Сервіс» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 30.04.2018 №К-00000038, від 30.04.2018 №К-00000039, відповідно до яких ТОВ «Карібан-Буд» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 09.11.2018 №М-00000028, від 13.11.2018 №М-00000035, від 31.12.2018 №М-00000065, відповідно до яких ТОВ «Мейк Апест» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень; від 24.10.2018 №П-00000066, відповідно до якого ТОВ «Поліс Стіл» надано ФОП ОСОБА_1 послуги з транспортних перевезень.

При цьому як убачається зі змісту акта перевірки, контролюючим органом встановлено факти оплати ФОП ОСОБА_1 зазначеним контрагентам послуг, які повністю корелюють із сумами, вказаними в актах здачі-приймання робіт (надання послуг).

Також, позивачем надано договір про переведення боргу від 16.10.2018 №161018, згідно якого ТОВ «Поліс стіл» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Лайніс» у сумі 30000,00 грн.; договір про переведення боргу від 06.09.2017 №060917, згідно якого ТОВ «СКІРОС» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «БК «Макрос-Буд» у сумі 243000,00 грн.; договір про переведення боргу від 23.11.2017 №231117, згідно якого ТОВ «Інвент Технолоджис» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Абнор» у сумі 243000,00 грн.; договір про переведення боргу від 10.07.2017 №100717, згідно якого ТОВ «Мегарент» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «МЕГАРЕНТ ПЛЮС» у сумі 544000,00 грн.; договір про переведення боргу від 06.09.2017 №060917, згідно якого ТОВ «Мегарент» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «БК «МАКРОС-БУД» у сумі 44000,00 грн.; договір про переведення боргу від 12.01.2017 №120118, згідно якого ТОВ «Джедевел» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Абнор» у сумі 245000,00 грн.; договір про переведення боргу від 12.02.2018 №120218, згідно якого ТОВ «Топ-Крейд» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Абнор» у сумі 28000,00 грн.; договір про переведення боргу від 06.12.2017 №061217, згідно якого ТОВ «Ювента Трейд Груп» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Абнор» у сумі 289000,00 грн.; договір про переведення боргу від 11.09.2018 №110918, згідно якого ТОВ «Опен Торг» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Київська Транспортна Торгівельна Компанія» у сумі 100000,00 грн.; договір про переведення боргу від 16.10.2018 №161018, згідно якого ТОВ «Поліс Стіл» переуступлено борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Лайніс» у сумі 30000,00 грн.

Суд зауважує, що надані позивачем договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського обліку та податкового законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

Водночас, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними та/або суперечливими.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Разом із тим суд зауважує, що наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 року по справі №806/4988/13-а висловлено правову позицію, згідно якої норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Суд зауважує, що посилання податкового органу в акті перевірки на досудове кримінальне провадження, фігурантом у якому є засновник ТОВ «Фолкнерт», без обвинувального вироку суду не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеним контрагентом нереальними, відповідно, кримінальне провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій.

Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 №2а/0370/205/12 висловлено правову позицію, згідно якої сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, оскільки видами діяльності позивача є: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 49.32 Надання послуг таксі; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, і позивач має діючу ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів, спричинили реальну зміну його майнового стану, зважаючи на підтвердження наявними у матеріалах справи документами бухгалтерського та податкового обліку, які є достатніми, належними та допустимими доказами реальності здійснення спірних господарських операцій, суд вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.08.2019 №738/10-36-13-03/ НОМЕР_1 щодо порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу; пункту 2 частини 1 статті 7, статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині, що оскаржується позивачем.

Водночас, в частині висновків контролюючого органу про заниження ФОП ОСОБА_1 валового доходу в сумі 183333,33 грн. без ПДВ, в тому числі за 2017 в сумі 0,00 грн. без ПДВ та за 2018 рік в сумі 183333,33 грн., внаслідок чого позивачем не доплачено військовий збір у розмірі 4124,98 грн., в тому числі 2749,99 грн. за податковими зобов`язаннями та 1374,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податок на доходи фізичних осіб у розмірі 49499,98 грн., в тому числі 32999,99 грн. за податковими зобов`язаннями та 16499,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, позивачем не заперечувалось та зменшено позовні вимоги в цій частині.

Таким чином, зважаючи на необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 12.08.2019 №738/10-36-13-03/ НОМЕР_1 , на підставі якого Головним управлінням ДПС у Київській області форми прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000036303 від 06.09.2019, №0000047303 від 06.09.2019; №0000040303 від 06.09.2019, в частині, що оскаржується позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9605,00 грн. (квитанція від 01.11.2019 №ПН1710). Оскільки, позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 9605,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0000036303 від 06.09.2019 в частині збільшення грошового зобов`язання на 1825627,79 грн., в тому числі 1217085,19 грн. за податковим зобов`язанням та 608542,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000047303 від 06.09.2019 в частині збільшення грошового зобов`язання на 152135,66 грн., в тому числі 101423,77 грн. за податковим зобов`язанням та 50711,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000040303 від 06.09.2019.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 січня 2021 року.