Рішення № 94097434, 04.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2021 р. справа № 300/2997/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач, ГУНП в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №1300 від 30.09.2020, поновлення на посаді.

Підставою зверення до суду слугував прийнятий відповідачем наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Тисменицького ВП та покарання винних, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності.

Позов вмотивований тим, що відповідачем прийнято не обґрунтований наказ, без урахування усіх обставин, що мають значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності та не містить достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинною зв`язку між ним і дією (бездіяльністю). Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не повідомлено його про початок проведення службового розслідування, з наказом про призначення службового розслідування та з висновком службового розслідування не ознайомлений. З огляду на зазначене, відповідачем порушено порядок притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача, 26.11.2020, надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає їх надуманими, безпідставними, які не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, вимог чинного законодавства та не підлягають задоволенню. Вказав, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виражалась у приховуванні повідомлення про злочин, не провівши відповідну реєстрацію до ІТС ІПНП, та прийнявши озброєння від двох співробітників, не зробивши відповідної відмітки в книзі нарядів про прийняття зброї від даних працівників. Також зазначив, що даний проступок підриває довіру позивача як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним його посадових обов`язків. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Від позивача, 02.12.2020, надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що ним не порушено Інструкцію з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в НПУ. Поставити відмітку про прийняття зброї у начальника СРПП №3 ОСОБА_2 та інспектора СРГПП №3 ОСОБА_3 не встиг у зв`язку із проведенням перевірки. Також зазначив, що відповідач, застосовуючи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади не обґрунтував, в чому проявився підрив довіри до носія влади, що унеможливлює подальше виконання ним посадових обов`язків. Відтак, твердження відповідача вважає безпідставними та необгрунтованими.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, письмові докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено такі обставини.

Начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області видано Наказ від 25.09.2020 за №1285 «Про призначення та проведення службового розслідування (а.с.27).

За результатами проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, 30.09.2020, затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Івано-Франківського ВП ГУНП.

Відповідно до даного висновку зокрема, за неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог наказів МВС України від 08.02.2019 №100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», від 23.05.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України» та від 11.10.2018 №828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України» та призвело до приховування повідомлень від обліку, а також порушенням порядку приймання озброєння, комісія вважає, що капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора чергового СРПП №2 Тисменицького ВП відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, відповідно до ст. ст. 11, 12, 13, 19, 20 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», необхідно звільнити з посади.

ОСОБА_1 - капітан поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області наказом від 30.09.2020 за №1300 (а.с.11-12) на підставі висновку службового розслідування від 30.09.2020 (а.с.28-34) притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади.

Наказом по особовому складу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №350 о/с від 28.10.2020 на підставі наказу від 30.09.2020 за №1300 ОСОБА_1 призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області звільнивши з посади старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №2 Тисменицького ВП відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.54).

На думку позивача, наказ ГУНП в Івано-Франківській області від 30.09.2020 за №1300 винесений не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а отже, звільнення позивача із займаної посади є протиправним.

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (надалі, також – поліція) – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі, також - Статут). Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Стаття 12 Статуту вказує, що дисциплінарний проступок – це протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі, також - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Виходячи із положень Статуту та вимог Порядку начальником ГУНП в Івано-Франківській області видано наказ на підставі якого проведено службове розслідування за фактом виявленого порушення службової дисципліни капітана ОСОБА_1 , яким встановлено наступні обставини.

Капітан поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1 під час приймання повідомлення по мобільному телефоні чергової служби не намагався встановити персональні дані заявника, не з`ясував точну адресу скоєння правопорушення, не вияснивши всіх обставин події та повідомлення у встановленому порядку не зареєстрував до ІТС ІПНП, що виразилось в приховуванні повідомлення від обліку чим допустив порушення вимог наказу МВС України від 08.02.2019 за №100 Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.

Поряд із цим старший інспектор-черговий СРПП №2 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_1 прийнявши озброєння у начальника СРПП №3 капітана поліції ОСОБА_2 та інспектора СРПП №3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 о 14.30 год. не зробив відповідної відмітки в книзі нарядів про прийняття зброї в даних працівників після закінчення чергування, чим допустив порушення вимог наказу МВС України від 11.10.2018 №828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України».

Надаючи пояснення, ОСОБА_1 зазначив, що 24.09.2020 близько 15:20 год. на мобільний телефон чергової служби поступило повідомлення від особи яка не представилась та повідомила, про те, що в с. Підпечари відрізана і опломбована газова труба. Після чого в 15:24 год. в чергову службу зайшов заступник відповідального і запитав чи зареєстроване дане повідомлення (дане повідомлення було записано в робочий зошит з подальшою реєстрацією). В книзі видачі зброї, зброя була записана в книзі нарядів, проте він не встиг списати так як зайшла перевірка. В журналі видачі матеріалів ЄО були відсутні відмітки про отримання матеріалів, так як дані матеріали приєднані до інших ЄО. На запитання чи в повідомленні заявляли про крадіжку коси та іншого садового інвентаря, ОСОБА_1 вказав, що про крадіжку коси та іншого інвентаря не чув, було погано чути при спілкуванні із заявником по мобільному телефону так як в черговій службі пропадає мобільний зв`язок. На запитання чи працювала на момент перевірки ІТС ІПНП «Цунамі», ОСОБА_1 заначив, що на момент перевірки ІТС ІПНП «Цунамі» працювала з перебоями.

Опитаний помічник чергового СРПП №4 Тисменицького ВГІ, сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта - вища, в поліції з 2015, в займаній посаді з 2018, діючі дисциплінарні стягнення відсутні, з приводу поставлених питань пояснив наступне, що 24.09.2020 о 08.00 він заступив на добове чергування спільно із капітаном поліції ОСОБА_1 . Близько 15:20 год. на мобільний телефон чергової служби поступило повідомлення від особи яка не представилась з якою спілкувався старший інспектор черговий СРПП №2 Тисменицького ВП капітан поліції ОСОБА_1 . В телефонній розмові невідомий громадянин повідомив, що в с. Підпечари на новобудові він виявив пошкоджену газову трубу, а саме обрізана і опломбована. Під час реєстрації даного повідомлення в ІТС ІПНП «Цунамі» в чергову службу о 15:25 год. зайшов заступник відповідальною і запитав чи зареєстроване дане повідомлення. На момент перевірки ІТС ІПНП «Цунамі» працювала з перебоями.

Дані пояснення підтверджують факт, що ІТС ІПНП «Цунамі» на момент перевірки працювала з перебоями; короткий проміжок часу з моменту поступлення повідомлення про подію до моменту здійснення перевірки (біля 5 хв.). Крім того, відповідачем не заперечується, що дане повідомлення було записано в робочий зошит з подальшою реєстрацією.

Відповідно до пункту 1 Розділу 5 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, у разі тимчасової відсутності технічних можливостей реєстрації в ІТС ІПНП заяв (повідомлень), що надходять до органів (підрозділів) поліції, їх реєструють у журналі ЄО. Журнали ЄО веде уповноважена службова особа органів (підрозділів) поліції. Відомості із журналу ЄО уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції переносить до ІТС ІПНП невідкладно в разі відновлення технічної можливості (в ІТС ІПНП зазначає номер, за яким заяву (повідомлення) зареєстровано в журналі ЄО).

Суд вважає, що ОСОБА_1 спростовано факт дисциплінарного порушення, що полягає в приховуванні злочину, оскільки при перебоях у роботі ІТС ІПНП «Цунамі» у ОСОБА_1 були відсутні технічні можливості за короткий проміжок часу з моменту поступлення повідомлення про подію до моменту здійснення перевірки (біля 5 хв.) здійснити реєстрацію вищезазначеного повідомлення про (злочин) подію. Відтак, дане повідомлення було записано в робочий зошит з подальшою реєстрацією.

При цьому, суд погоджується, що матеріали, отримані у межах службового розслідування зокрема, пояснення начальника СРПП №3 капітана поліції ОСОБА_2 та інспектора СРПП №3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку щодо невнесення в книгу видачі зброї відповідних відміток, а твердження позивача про те, що він не встиг їх внести так як зайшла перевірка є безпідставними, оскільки із письмових пояснень вбачається, що зброя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здана 24.09.2020 о 14.30 год., а перевірка почалась 24.09.2020 о 15:24 год. Отже, на переконання суду, у ОСОБА_1 було достатньо часу для внесення відповідних відміток у книгу видачі зброї.

Водночас, застосований до позивача захід дисциплінарного впливу - звільнення з посади, визначений відповідачем з врахуванням всіх обставин проступку, характеризуючих даних позивача, а також його відношенням до вчиненого не є співмірним правопорушенню.

Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини 3 статті 19 Статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Крім того необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення службової дисципліни як вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем.

У висновку службового розслідування відповідач зазначив, що за час перебування на займаній посаді з 26.12.2018 позивач двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме 12.07.2019 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення обліково-реєстраційної дисципліни (наказ ГУНП №1177) та 22.07.2020 оголошено зауваження за неналежний контроль за роботою груп реагування патрульної поліції (наказ ГУНП №923).

Відповідно до частини 1 статті 23 Статуту, строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить:

1) зауваження - протягом двох місяців;

2) догана - протягом трьох місяців;

3) сувора догана - протягом чотирьох місяців;

4) попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року;

6) звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.

Згідно частини 6 статті 23 Статуту, поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення.

Частиною 12 статті 23 Статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Аналіз норм Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є вчинене порушення грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Строки дії дисциплінарних стягнень ОСОБА_1 зазначених у висновку службового розслідування та його службовій характеристиці на момент вчинення позивачем дисциплінарного проступку закінчилися, відтак поліцейський ОСОБА_1 вважається таким, що не має дисциплінарних стягнень.

В даному випадку відповідач при застосуванні такого заходу, як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на вчинення позивачем правопорушень, внаслідок яких, допустив порушення позивачем службової дисципліни, що виражалась у приховуванні повідомлення про злочин, не провівши відповідну реєстрацію до ІТС ІПНП, та прийнявши озброєння від двох співробітників, не зробивши відповідної відмітки в книзі нарядів про прийняття зброї від даних працівників, що призвело до підриву авторитету органів поліції, основним критерієм оцінки діяльності яких є рівень довіри населення.

Таким чином, з огляду на відсутність дисциплінарних стягнень у ОСОБА_1 , відповідачем, ступінь тяжкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, суд вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із посади є одним із крайніх заходів дисциплінарного стягнення, та є неспівмірним із виявленим проступком. Обраний вид дисциплінарного стягнення є одним з найсуворішим і обов`язком, відповідача у цьому випадку, необхідно було врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків, рівень кваліфікації та, з урахуванням встановлених обставин, дослідити необхідність накладення дисциплінарного стягнення, а в разі його накладення - обґрунтувати необхідність застосування конкретного його виду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 120/2732/19-а, від 01 квітня 2020 року в справі №806/647/15.

У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем не обґрунтовано необхідність застосування відносно ОСОБА_1 суворого дисциплінарного стягнення, а також неможливість накласти одного з інших видів дисциплінарного стягнення, які наведені у статті 12 Дисциплінарного статуту.

Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, суд не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на кожний аргумент, викладений у заявах по суті справи, оскільки це не впливає на суть прийнятого рішення у даній справі.

В силу частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів, які б свідчили про неправомірність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 30.09.2020 за №1300 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади старшого інспектора чергового СРПП №2» Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергового СРПП №2» Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора чергового СРПП №2» Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Шумей М.В.