Рішення № 94097325, 12.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Справа № 280/8077/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Черновол А.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини 3026 Національної гвардії України (69083, м.Запоріжжя, вул.Музична, 4-Б; код ЄДРПОУ 08803632)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини 3026 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ 3026), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у розмірі 29 863,65 грн.;

2) стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 29 863,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 29 863,65 грн., виплата якої передбачена наказом командира ВЧ 3026 про виключення позивача зі списків особового складу частини. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації вартості за не отримане речове майно, однак у виплаті відмовлено у зв`язку відсутністю коштів. Позивач звертає увагу, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов`язань. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача докази по справі.

01.12.2020 від відповідача до суду надійшли докази на виконання ухвали суду від 16.11.2020 та відзив на позовну заяву (вх.№58480), за змістом якого не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що 02.10.2020 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України була надіслана інформація щодо заборгованості за речове майно ОСОБА_1 та інших військовослужбовців та виплати заборгованості по грошовій компенсації за не отримане речове майно. На даний час виплати щодо заборгованості за речове майно до ВЧ 3026 не надходили. Звертає увагу, що відповідачем в межах наданих повноважень вжито всіх необхідних заходів для здійснення позивачу виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно. Просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ 3026 від 06.07.2020 №135 (по стройовій частині) припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 05 липня 2020 року прапорщика ОСОБА_1 (Г-012244), звільненого відповідно до підпункту «а» пункту два частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України від 12.06.2020 №20 о/с у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, без права носіння військової форми одягу 05 липня 2020 року та для взяття на військовий облік направлено до Комунарського РВК м.Запоріжжя.

За змістом витягу з наказу командира ВЧ 3026 від 06.07.2020 №135 грошова компенсація вартості за не отримане речове майно, що підлягає виплаті позивачу, становить 29 863,65 грн.

У зв`язку з не виплатою грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, позивач звернувся до відповідача зі зверненням про виплату компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 29 863,65 грн.

Листом від 13.10.2020 №3/26/27/3-1158 відповідач повідомив, що 07.08.2020 за вих.№3/26/27/3-923 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України направлено довідку про виділення коштів на виплату заборгованості за не отримане речове майно в сумі 29 863,65 грн. В квітні 2021 року планується надходження коштів і з позивачем буде проведено розрахунок.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ від 20.12.1991, Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) та Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 (далі - Інструкція №475).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначає Порядок №178.

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції №475 військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».

З аналізу вищенаведених норм слідує те, що у разі, зокрема, звільнення з військової служби, за заявою (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, такому військовослужбовцю виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира ВЧ 3026 від 06.07.2020 №135 (по стройовій частині) визначено позивачу грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у сумі 29 863,65 грн., але зазначена сума станом на теперішній час не виплачена.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно не виплати позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

Щодо доводів відповідача про те, що виплата грошової компенсації не здійснювалось у зв`язку з відсутністю коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (Справа «Кечко проти України»), Суд звертав увагу на те, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, суд вважає, що невиконання відповідачем свого обов`язку виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно із-за відсутності відповідних коштів не може бути визнано обґрунтованим та законним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з метою захисту порушених прав позивача наявні підстави для стягнення з ВЧ 3026 грошової компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 29 863,65 грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ВЧ 3026.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3026 Національної гвардії України щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у розмірі 29 863,65 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 65 коп.).

Стягнути з Військової частини 3026 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 29 863,65 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 65 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 3026 Національної гвардії України судові витрати зі сплати судового збору сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Військова частина 3026 Національної гвардії України, місцезнаходження: 69083, м.Запоріжжя, вул.Музична, 4-Б; код ЄДРПОУ 08803632.

Повне судове рішення складено 12 січня 2021 року.

Суддя М.О. Семененко