
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11 січня 2021 року Справа № 280/5380/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до Остриківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Остриківсткої сільської ради Токмацького району Запорізької області
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,
ВСТАНОВИВ:
17 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Остриківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Остриківсткої сільської ради Токмацького району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Остриківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Остриківсткої сільської ради Токмацького району Запорізької області, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем, за наслідками якої було складено акт № 69 від 23.11.2018 в якому зазначено, що в ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача – будівля школи та територія за адресою: Запорізька область, Токмацький р-н, с. Остриківка, вул. Остриківська, 50, експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: Не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу і управлінням евакуацією людей відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; приміщення закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до вимог «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників» затверджених наказом МВС України №25 від 15.01.2018; не проведено ідентифікацію об`єкту та не узгоджено її з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки; не проведено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях ЗОШ (коридорах, харчоблоці, класах); не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень; не проведено перевірку захисту будівель, споруд закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; не проведений контроль з розкриттям всіх штучних заземлювачів, струмовідводів і місць їх приєднань; Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників; не забезпечена територія школи зовнішнім освітленням, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації вищевказаного приміщення до усунення виявлених порушень. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 16.01.2019 об 09 год. 00 хв.
16 січня 2019 р. судом клопотання представників сторін задоволено, зупинено провадження у справі для надання часу сторонам для примирення, а саме до 30 травня 2019 року.
Ухвалою суду від 30.05.2019 продовжено зупинення провадження по справі до 21 серпня 2019 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 21.08.2019 продовжено зупинення провадження по справі до 11 листопада 2019 року до 10 год. 00 хв.
11.11.2019 від представника відповідача надйшов лист, в якому зазначено, що з метою усунення виявлених порушень під час перевірки відповідачем булонаступні заходи: направлено повідомлення про потенційно небезпечний об`єкт на узгодження до ГУ ДСНС України у Запорізькій області; укладено договір щодо розроблення проектно- кошторисної документації на послуги з проведення робіт з вогнезахисту дерев`яних конструкцій горищ будівлі Остриківської ЗОШ І-ІІІ ступенів; укладено договір на проведення робіт, відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; проведено контрольно-вимірювальні роботи; проведено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою затискачів в приміщеннях ЗОШ; забезпечено заклад вогнегасниками відповідно до вимог «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників» затверджених наказом МВС України № 25 від 15.01.2018; проведено технічне обслуговування вогнегасників; заведено журнал результатів перевірок теплових мереж закладу в якому ведуться відповідні записи; територію школи забезпечено зовнішнім освітленням; підписано кошторис № 04 на проектні роботи « Установки пожежної сигналізації».
Однак, до жодних підтверджуючих документів щодо виконання акту, відповідачем додане не бул. Також відповідачем не було додано доказів направлення зазначеного листа на адресу позивача, що є порушенням ст. 79 КАС України, тому суд не приймає до уваги зазначений лист.
Ухвалою суду від 11.11.2019 продовжено зупинення провадження по справі до 14.11.2020 до 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 14.05.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 19 жовтня 2020 року до 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 19.10.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 11 січня 2020 року до 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 11.01.2021 поновлено провадження по справі та призначене судове засідання на 11.01.201.
11.01.2021 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №1023) подане клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не звявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Токмацьким міськрайонним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 листопада по 23 листопада 2018 року було проведено позапланову перевірку Остриківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області (далі - Відповідач), за наслідками якої було складено акт № 69 від 23.11.2018.
В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача - будівля школи та територія за адресою: Запорізька область, Токмацький р-н, с.' Остриківка, вул. Остриківська, 50, експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
- не проведено Ідентифікацію об`єкту та не узгоджено її з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки. (порушення п. 7,12, п. 3.1.1 Наказу МНС України від 18.12.2000 №338(в редакції наказу № 140 від 16.08.2005, наказу МНС України від 15.08.2007 №557);
- не проведено волиезахиену обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень. (порушення п. 2.5, глава 2, розділ III «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014» (зі змінами);
- не проведено перевірку захисту будівель, споруд закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання . будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівельні споруд». (порушення п. 1.21, глава 1 розділу IV «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 (зі змінами);
- Не проведений контроль з розкриттям всіх штучних заземлювачів, струмовідводів і місць їх приєднань (порушення п. 1.21, глава 1, розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 (зі змінами), п. 9.3.6. ДСТУ Б.В. 2.5-38-2008 „Інженерне обладнання будівель та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд");
- приміщення закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) - відповідно до вимог «Правила експлуатації та типові норми належності ..вогнегасників» затверджених наказом КіВС України №25 від 15.01.2018 (порушення п п. 3.6, глава 3, розділ V, «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 (зі змінами), Наказ МОН України № 974 від 15.08.2016 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України»;
- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (порушення п. 3.7, глава 3, Розділ V «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 (зі змінами);
- не фіксуються у спеціальному журналі результати перевірок теплових мереж закладу (порушення п. 2.1. глава 2, розділ IV;
п. 2, глава IV «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014.(зі змінами):
- не визначено категорії для всіх приміщень виробничого, складського призначення та приміщення котельні, щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопозкежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), та не нанесено відповідні написи на вхідних дверях, ззовні та усередині приміщення (порушення п.2.9. глава 2, розділ III; п. 7, глава III «Правила пожежної безпеки,8 Україні» Наказ МВС №14І7 від 30.12.2014 (зі змінами), Наказ МОН України № 974 від 15.08.2016 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчадьних закладів та установ системи освіти України»);
- не забезпечена територія школи зовнішнім освітленням (порушено п. 1.10. глава 1, розділ III «Правила пожежної безпеки в Україні», Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 (зі змінами);
- не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюваййям людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушення пункт 1.2, глава 1, розділ V «Правила пожежної безпеки в Україні» Наказ МВС №1417 від 30.12.2014 (зі змінами), Наказ МОН України № 974 від 15.08.2016 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України».
Згідно висновків акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема актів перевірки, складених за результатами здійснення планового і позапланового заходів, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю), суд зазначає про таке.
Оцінюючи твердження позивача про наявні порушення і ризики небезпеки для людини, суспільства, держави та позицію відповідача про відсутність порушень, зазначених у акті №69 від 23.11.2018, суд зазначає про таке.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Чинним Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов`язані з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - Позивач), затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013, у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 №661, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.
Згідно ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:
11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною 2 статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єкті» господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Крім того, згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Положеннями абзацу 1 частини 1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами проведеної планової перевірки з 19.11.2019 по 23.11.2019 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Остриківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки.
Вказані порушення є суттєвим, адже вони можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому не усунення цих порушень є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.
За результатми проведеної перевірки, позивачем був складений акт №69 від 23.11.2018.
Згідно висновків акту №69 від 23.11.2019 позивчем були виявлені наступні порушення.
1. Не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу і управлінням евакуацією людей відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Система пожежної сигналізації, оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі повинні бути встановлені на об`єктах, де вплив небезпечних факторів пожежі може призвести до травматизму та (або) загибелі людей. Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дає можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.
2. Приміщення закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до вимог «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників» затверджених наказом МВС України №25 від 15.01.2018.
Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, до початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників. Відповідно до пункту 5 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Вогнегасники використовуються для локалізації і ліквідації пожеж на первинних стадіях. У разі виникнення пожежі без вогнегасників практично неможливо швидко локалізувати та ліквідувати пожежу в початковій стадії, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.
3. Не проведено ідентифікацію об`єкту та не узгоджено її з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки.
Відповідно до пункту 3.1.1 «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», який затверджений наказом МНС України від 15.08.2007 №557 та зареєстрований в у Мін`юсті України від 03 вересня 2009 р. за № 1006/14273, керівники потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, крім того, повинні забезпечити проведення ідентифікації та паспортизації відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 №140, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за № 970/11250). Відповідно до вимог пункту 10 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», затвердженого наказом МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за № 286/12160, відповідальні особи об`єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.
4. Не проведено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях ЗОШ (коридорах, харчоблоці, класах).
Відповідно до вимог пункту 1.6. глава 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, з`єднання жил проводів повинно бути здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. При з`єднанні проводів «скрутками» можливе виникнення короткого замикання електромережі будівлі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від можливої пожежі або ураження електричним струмом.
5. Не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень.
Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків. Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в результаті впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.
6. Не проведено перевірку захисту будівель, споруд закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»
Відповідно до вимог пункту 1.21 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Відповідно до вимог пункту 9.3.1 глави 9.3 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" пристрої блискавкозахисту будівель, споруд і зовнішніх установок об`єктів експлуатуються відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і вказівок, зазначених в пунктах 9.3.2-9.3.11 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд". Задачею експлуатації пристроїв блискавкозахисту об`єктів є підтримання їх у стані необхідної справності і надійності. Згідно пункту 9.3.2 глави 9.3 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону проводиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту.
Відповідно до вимог пункту 9.3.5 глави 9.3 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" під час огляду і перевірки пристроїв блискавкозахисту рекомендується: перевірити візуальним оглядом (за допомогою бінокля) цілісність блискавкоприймачів і струмовідводів, надійність їх з`єднання і кріплення до щогл; виявити елементи пристроїв блискавкозахисту, які вимагають заміни або ремонту цих елементів унаслідок порушення їх механічної міцності; визначити ступінь руйнування корозією окремих елементів пристроїв блискавкозахисту, вжити заходи щодо антикорозійного захисту і посилення елементів, пошкоджених корозією; перевірити надійність електричних з`єднань між струмопровідними частинами всіх елементів пристроїв блискавкозахисту; перевірити відповідність пристроїв блискавкозахисту призначенню об`єктів і, у разі наявності будівельних або технологічних змін за попередній період, намітити заходи щодо модернізації і реконструкції блискавкозахисту; уточнити виконавчу схему пристроїв блискавкозахисту і визначити шляхи розтікання струму блискавки по її елементах при розряді блискавки; виміряти опір заземлювачів блискавкозахисту. Отримані результати не повинні перевищувати результати відповідних вимірів під час приймання блискавкозахисту в експлуатацію більш ніж у 5 разів; перевірити наявність необхідної документації на пристрої блискавкозахисту. Блискавкозахист потрібен для забезпечення безпеки людей, збереження будинків і споруджень, устаткування і матеріалів від можливих вибухів, руйнувань і пожеж, що виникають від удару блискавки. А його відсутність може призвести до загрози здоров`ю та життю людей.
7. Не проведений контроль з розкриттям всіх штучних заземлювачів, струмовідводів і місць їх приєднань
Відповідно до вимог пункту 1.21 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Відповідно до вимог пункту 9.3.1 глави 9.3 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" пристрої блискавкозахисту будівель, споруд і зовнішніх установок об`єктів експлуатуються відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і вказівок, зазначених в пунктах 9.3.2-9.3.11 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд". Задачею експлуатації пристроїв блискавкозахисту об`єктів є підтримання їх у стані необхідної справності і надійності. Відповідно до вимог пункту 9.3.6 глави 9.3 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5 - 38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" періодичному контролю з розкриттям протягом шести років (для об`єктів І категорії) піддаються всі штучні заземлювачі, струмовідводи і місця їх приєднань, при цьому щорічно проводиться перевірка до 20% їх загальної кількості. Уражені корозією заземлювачі і струмовідводи при зменшенні їх площі поперечного перерізу більше ніж на 25% повинні бути замінені новими. Штучні заземлювачі, струмовідводи потрібні для забезпечення безпеки людей, збереження будинків і споруджень, устаткування і матеріалів від можливих вибухів, руйнувань і пожеж, що виникають від удару блискавки. А їх несправність може призвести до загрози здоров`ю та життю людей.
8. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників.
Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.01.2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».
Відповідно до вимог пункту 11. розділу III «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.01.2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, особа, відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті, зобов`язана організувати технічне обслуговування вогнегасників після закінчення гарантійного терміну експлуатації, передбаченого експлуатаційною документацією виробника.
Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно- рятувального підрозділу. Не проведення своєчасного обслуговування вогнегасників може привести до не спрацювання їх в разі використання, що сприятиме розповсюдженню пожежі, яка створює загрозу для життя та здоров`я людей.
9. Не забезпечена територія школи зовнішнім освітленням
Відповідно до вимог пункту 1.10 глави 1 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, на території об`єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд. Відсутність освітлення у вечірній та нічний час ускладнює знаходження зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, джерел водопостачання, входів до будинків та споруд, що сприятиме розповсюдженню пожежі, яка створює загрозу для життя та здоров`я людей.
За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час планової перевірки відповідача та які не усунуті є такими, що створюють загрозу життю та/або здоровю людей, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола субєктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоровю людей.
Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним, що розуміється у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Настання реальної загрози життю та/або здоровю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, що можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу, підвищених температур тощо) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людини. Суд враховує, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю.
Закони, інші нормативно-правові акти, зокрема Правила пожежної безпеки в Україні №1417 від 30.12.2014 є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Згідно з пункту 4 Розділу І Правил №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до положень статей 4-7 Закону України «Про пожежну безпеку», правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.
Наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) та заборони експлуатацію дошкільного навчального закладу.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, від 28.02.2019 № 810/2400/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..
З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час планової перевірки обєкта, створюють загрозу життю та здоровю людей (відвідувачів, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази повного усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Остриківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області (71752, Запорізька область, Токмацький район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд. 50, код ЄДРОПУ 26373721) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити у повному обсязі.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Остриківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Остриківсткої сільської ради Токмацького району Запорізької області, розташованої за адресою: 71752, Запорізька область, Токмацький район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд. 50, шляхом зобов`язання Остриківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Остриківсткої сільської ради Токмацького району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 11.01.2021.
Суддя Р.В. Сацький
Судове рішення № 94097294, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/5380/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: