Ухвала суду № 94097166, 28.12.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

28 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/3541/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - Йосипчук О.В.,

відповідача: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, представник - не з`явився,

третьої особи: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Тіроль", представник - Олійник Р.Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Тіроль" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 04 січня 2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Тіроль", яким просить суд визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:33:003:0214 за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.04.2020 року №60/06-01/20, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради згідно Наказу від 01.04.2020 року №102-М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року було відкрито дану адміністративну справу в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

08 грудня 2020 року представником третьої особи до суду було подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивовано тим, що оскаржувані містобудівні умови і обмеження були затверджені 01 квітня 2020р. та були розміщені на сайті Ужгородської міської ради, у розділі «Реєстр містобудівних умов та обмежень» не пізніше 08 квітня 2020р., таким чином, починаючи із дати оприлюднення на сайті Ужгородської міської ради оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав.

Представник третьої особи вважає, що позивач звернувся до суду тільки 27 жовтня 2020 p., тобто з пропуском шестимісячного строку з дня коли особа повинна була довідатися про порушення своїх прав, відтак позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

14 грудня 2020 року позивачем до суду було подано клопотання, в тексті його зазначає, що 23.05.2020 року перед земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , було розміщено інформаційну дошку з якої позивач дізнався про наявність повідомлення про початок будівельних робіт ЗК 061201280180 від 07.05.2020 року.

В подальшому, позивач з офіційного сайту Ужгородської міської ради дізнався про те. що начальником Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видано наказ № 102-М, яким замовнику - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тіроль», затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку» на АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що ознайомившись з вищевказаними містобудівними умовами та обмеженнями позивач зрозумів, що такі видані з масовими порушеннями норм чинного законодавства, не відповідають вимогам детального плану вказаної території та суперечать вимогам ДБН, що в свою чергу призводить до порушення його конституційних прав та охоронюваних законом інтересів як власника сусіднього з даним незаконним будівництвом будинку так і до порушення прав та інтересів майже всіх небайдужих власників сусідніх будинків.

Позивач вважає, що оскільки позивач довідався про порушення своїх прав та інтересів та існування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень лише 23.05.2020 року за вищевикладених обставин, то строк зверненням до суду з даним позовом ним непропущено.

Додатково зазначив, що якщо суд дійде висновку, що в даному випадку позивачем подано позов з пропущенням процесуальних строків звернення до суду, то просив суд врахувати дане клопотання та відповідно до ст.121 КАС України поновити такий строк, оскільки строк пропущено з поважних причин.

В підготовчому судовому засіданні представник третьої особи підтримав подане клопотання та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання та просив суд відмовити представнику третій особі в такому.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, відповідно до якого просив суд розглянути дану справу за його відсутності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вказане, заслухавши думку представника відповідача, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 27 жовтня 2020 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:33:003:0214 за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.04.2020 року №60/06-01/20, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради згідно Наказу від 01.04.2020 року №102-М.

Представник третьої особи у клопотанні про залишення позову без розгляду, посилаючись тільки на свої внутрішні переконання, стверджує, що позивачем було пропущено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду, при цьому жодних доказів зазначеному представником подано не було.

Судом не може бути взято до уваги припущення представника третьої особи, що оскаржені місто будівні умови повинні були бути оприлюднені 08 квітня 2020 року.

Судом встановлено, що на сайті Ужгородської міської ради розміщені оскаржувані містобудівні умові № 102-М (МУО № 60/03-01/20), однак дата, коли саме такі були розміщені - відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 та 2 ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, обставини наведені представником третьої особи, щодо пропуску позивачем строк звернення до суду з позовом, не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються лише на припущеннях.

Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.3 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Аналогічні положення з цього приводу містяться і в ст.55 Конституції України, якою в свою чергу передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 238, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тіроль" про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя П.П.Микуляк