Рішення № 94097004, 21.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/840/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19648,50 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який відповідачем не сплачений.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

24 лютого 2020 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. По змісту відзиву відповідач не визнає позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області.

16.03.2020 позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №240/8840/20 до набрання законної сили рішенням по справі №806/9860/19.

Ухвалою суду від 30.03.2020 клопотання задоволено, зупинено провадження у справі №240/8840/20 до набрання законної сили рішенням по справі №806/9860/19.

Ухвалою суду від 07.12.2020 поновлено провадження у справі, у зв`язку з набранням законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/9860/19.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області, Малинське управління, Радомишльська ДПІ.

Зі змісту зведеного розрахунку встановлено, що у ОСОБА_1 рахується податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (а.с.5).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1. ст.36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п.58.1. ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п.58.2. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.02.2019, якими відповідачу нараховано суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2018 рік на суму 19648,50 грн (а.с.6).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та повернулось на адресу позивача 07.06.2019 як невручене за терміном зберігання.

Абз.2, 3 п.58.3. ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно з корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 08.08.2019 відповідача повідомлено про наявність податкового зобов`язання по земельному податку в сумі 19648, 50 грн (а.с.8).

Вказана вимога направлялось на адресу відповідача та була отримана 12.08.2019 (а.с.8).

Слід звернути увагу, що провадження у вказаній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №240/9860/19.

Спірні правовідносини по справі в №240/9860/19 полягали у встановленні факту правомірності податкової вимоги №59963-53 від 08 серпня 2019 року Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на суму 19648,50 грн щодо ОСОБА_1 .

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі №240/9860/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Тобто, підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги №59963-53 від 08 серпня 2019 року судом під час розгляду справи по суті не встановлено.

У відповідності до підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вимога є чинною, а стягнення податкового боргу по ній є обґрунтованим.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Докази погашення відповідачем податкового боргу у сумі 19648,50 грн в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до п.87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.11. ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до п.95.1., 95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 43142501) податковий борг в сумі 19648,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва