Рішення № 94096837, 12.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 р. Справа№200/11033/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив суд: визнати неправомірним рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 14.09.2020, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; скасувати Рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 14.09.2020; зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку - один місяць служби за три місяця періоду безпосередньої участі позивача в проведенні Операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 10.05.2018 по 31.10.2018; з 07.12.2018 по 09.12.2018; з 02.04.2019 по 30.04.2019; з 04.06.2019 по 31.07.2019; з 25.10.2019 по 07.07.2020, та з урахуванням положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо права позивача на пенсію за умови зайняття на відповідних роботах не менше 20 років.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, зобов`язано позивача надати позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання належним чином засвідченої копії посвідчення учасника бойових дій.

07 грудня 2020 року від позивача до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви та копія посвідчення учасника бойових дій.

Ухвалою від 14 грудня 2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 12 січня 2021 року.

06 січня 2021 року представник відповідача надав засобами електронного зв`язку через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позовних вимог.

12 січня 2021 року сторони повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та відзиву на адміністративний позов суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно довідки про реєстрацію місця проживання №48 від 28.01.2020 року: АДРЕСА_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 22.08.2018 року, виданого Управлінням персоналу штабу Військової частини А1314.

11.09.2020 року позивач через Веб-портал звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

14.09.2020 року Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій. області прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу №479, згідно якого до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи: 23.11.2000 р. по 25.04.2001 р. на шахті Родинська «Красноармійськвугілля»; 09.12.2002 р. по 15.08.2003 р. на шахті Родинська «Красноармійськвугілля»; 03.11.2003 р. по 22.09.2014 р. в Шахтоуправлінні «Покровське»; 19.01.2015 р. по 28.08.2020 р. в Шахтоуправлінні «Покровське»; 03.05.2001 р. по 04.11.2002 р. - проходження строкової військової служби, страховий стаж позивача склав 36 років 01 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж склав 19 років 01 місяць 01 день.

Позивач поряд з цим зазначає, що до його пільгового стажу не враховано строк, в період якого він брав участь в проведенні Операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях із розрахунку один місяць служби дорівнює три місяці пільгового стажу.

Позивач вказує, що у період часу з 10.05.2018 по 31.10.2018; з 07.12.2018 по 09.12.2018; з 02.04.2019 по 30.04.2019; з 04.06.2019 по 31.07.2019; з 25.10.2019 по 07.07.2020 віy брав участь в Операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, на підтвердження чого надав до суду довідку Покровсько-Ясинуватського об`єднаного міського військового комісаріату № 04/5514/1 від 07.07.2020, копію якої також було надано відповідачу при зверненні з заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XI, ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII)

Також позивач зазначив, що статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено пільги по обчисленню стажу за час перебування на фронті, і визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Позивач вважає, що згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Також позивач зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для працівників провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин тощо необхідно відпрацювати не менше 20 років на зазначених посадах.

В обґрунтування цих доводів позивачем надано до суду копії довідки № 1-659 від 13.08.2020, довідки № 1-661 від 13.08.2020, довідки № 1-660 від 13.08.2020, довідки № 558 від 28.08.2020, копія довідки № 1876-к від 30.11.2000, довідки № 90-к від 19.01.2001, які видані ДП «Мирноградвугілля».

З наданих документів суд встановив, що впродовж зарахованих періодів роботи: з 23.11.2000 р. по 25.04.2001 р.; з 09.12.2002 р. по 15.08.2003 р.; з 03.11.2003 р. по 22.09.2014 р.; з 19.01.2015 р. по 28.08.2020 р.; з 03.05.2001 р. по 04.11.2002 р. позивач працював за професіями гірника підземного, гірника очисного забою, машиністом гірничих виїмкових машин.

Відповідач – Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 42169323, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, організаційно-правова форма – орган державної влади.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) - страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, - на підставі документів та порядку, визначеного законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом; до ч. 3 ст. 24 (абз. 9) - страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Щодо зарахування до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяця періоду безпосередньої участі в проведенні Операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 10.05.2018 по 31.10.2018, з 07.12.2018 по 09.12.2018, з 02.04.2019 по 30.04.2019, з 04.06.2019 по 31.07.2019, з 25.10.2019 по 07.07.2020 відповідач зазначив, що врахування окремих періодів служби військовозобов`язаних, які брали участь в АТО, ООС, один місяць служби за три місяці проводиться при обчислені вислуги років для призначення пенсії (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової Служби та деяких інших осіб».

Відповідач вважає, що за таких обставин Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах - 25 років.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини та підстави винесення оскаржуваного рішення визнаються відповідачем, та підтверджуються відповідними доказами, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Спір між сторонами виник щодо зарахування до пільгового стажу в кратному обчисленні часу безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з з 10.05.2018 по 31.10.2018; з 07.12.2018 по 09.12.2018; з 02.04.2019 по 30.04.2019; з 04.06.2019 по 31.07.2019; з 25.10.2019 по 07.07.2020 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону № 1058-IV.

Згідно ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.

Поряд з цим суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не надано оцінку наданій позивачем довідці Покровсько-Ясинуватського об`єднаного міського військового комісаріату № 04/5514/1 від 07.07.2020 та не враховано періоди участі позивача в антитерористичній операції без жодних доводів.

Враховуючи викладене, рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню з подальшим повторним розглядом заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З наданих позивачем довідок суд, встановив, що позивач впродовж зарахованих 19 років 01 місяця 01 дня пільгового стажу не весь час працював на провідних професіях – гірник очисного вибою, машиніст гірничих виймальних машин, зокрема в періоди з 23.11.2000 року по 25.04.2001 року, з 09.12.2002 року по 15.08.2003 рок, з 03.11.2003 року по 20.11.2003 року, з 09.12.2010 року по 24.03.2011 року позивач працював за професією гірник підземний, з 19.01.2015 року по 30.01.2015 року – проходив навчання в навчальному пункті з оплатою підземного робочого.

Поряд з цим п. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачає, що працівники провідних професій таких як робітники очисного вибою та машиністи гірничих виймальних машин мають право на пенсію незалежно від віку за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Як вбачається з матеріалів справи пільговий стаж роботи позивача на провідних професіях є недостатнім для застосування до нього умови щодо наявності 20 років відповідного стажу.

Враховуючи викладене, суд вирішив задовольнити адміністративний позов частково.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154, ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 14.09.2020 №479.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку - один місяць служби за три місяці періоду безпосередньої участі в проведенні Операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях у період часу з 10.05.2018 по 31.10.2018; з 07.12.2018 по 09.12.2018; з 02.04.2019 по 30.04.2019; з 04.06.2019 по 31.07.2019; з 25.10.2019 по 07.07.2020.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 12 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко