Рішення № 94096783, 13.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Справа № 160/15250/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.2020р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування періодів роботи до пільгового стажу роботи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з дня подання заяви про призначення пенсії (01.09.2020 р.) зарахувати до загального та пільгового стажу наступні періоди: Луганське ПТУ №26 з 01.09.1993р. по 23.05.1996р. - учень ПТУ №26, з 06.06.1996р. по 03.11.1997р. - служба у Збройних силах України; ДП ШУ «Луганське» ДХК «Луганськвугілля» з 10.08.1998р. по 09.09.1998р.- ученик підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, з 10.09.1998р. по 25.09.1998р. - виробнича практика ученика підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, з 26.09.1998р. по 13.06.1999р. - підземний гірничий робітник 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 14.06.1999р. по 22.07.1999р. - курси прохідників, з 23.07.1999р. по 31.08.1999р. - виробнича практика підземного прохідника з повним робочим днем під землею, з 01.09.1999р. по 05.04.2002р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем; ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» з 23.04.2002р. по 04.09.2011р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» з 19.09.2011р. по 15.03.2012р.- прохідник підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею, з 16.03.2012р. по 31.08.2013р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею, з 01.09.2013р. по 23.06.2014р. - прохідник підземний 6 розряду з повним робочим днем під землею.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.09.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.10.2020р. № 0400-0305-8/91644 позивачу було відмовлено. Позивач вважає вказану відмову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову. Також, даною ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідченні копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 18.11.2020 р. на адресу суду 10.12.2020р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято правомірне рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу, у зв`язку з тим, що довідки, що були надані позивачем для підтвердження пільгового характеру робіт, видані після 28 листопада 2014 року, тому не можуть бути прийнятті до уваги. Записи в трудовій книжці позивача не містять всіх необхідних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, не зазначено розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, відсутня інформація про атестацію робочих місць. Пільговий стаж позивача складає 13 років 10 місяці 26 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

21.12.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з копією паспорту серії НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії довідки від 01.02.2018р. ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2 .

01.09.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, листом від 06.10.2020р. № 0400-0305-8/91644 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській відмовило позивачу в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

Позивач вважає бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Згідно з п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення`Закону № 1058-ІVположенняЗакону № 1788-XIIзастосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Отже, для встановлення права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідна підстава, зокрема, зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Cуд зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Отже, суд звертає увагу, що Порядок № 637, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач навчався та працював: з 01.09.1993р. по 23.05.1996р. - навчався в Луганському ПТУ №26 по спеціальності «слюсар-сантехник, газоелектросварщик»; з 06.06.1996р по 03.11.1997р. - служба у Збройних силах України; з 10.08.1998р. по 09.09.1998р.- ученик підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею ДП ШУ «Луганське» ДХК «Луганськвугілля», з 10.09.1998р. по 25.09.1998р. - виробнича практика ученика підземного гірни робітника з повним робочим днем під землею, з 26.09.1998р. по 13.06.1999р. - підземний гірничий робітник 3-го розряду зз повним робочим днем під землею, з 14.06.1999р. по 22.07.1999р. - курси прохідників, з 23.07.1999р. по 31.08.1999р. - виробнича практика підземного прохідника з повним робочим днем під землею, з 01.09.1999р. по 05.04.2002р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем ; з 23.04.2002р. по 04.09.2011р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем землею ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля»; з 19.09.2011р. по 15.03.2012р.- прохідник підземний 4 розряду з повним робочим днем землею, 16.03.2012р. по 31.08.2013р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем землею та 01.09.2013р. по 23.06.2014р. - прохідник підземний 6 розряду з повним робочим днем землею ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля»; з 15.02.2016р. по теперішній час - прохідник п`ятого розряду з повним робочим днем і землею ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугіля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське».

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку стажу позивача, загальний стаж роботи складає 23 роки 26 днів, в тому числі пільговий стаж складає 13 років 10 місяців 26 днів.

Згідно з вищезазначеного розрахунку вбачається, що відповідачем до пільгового стажу не зараховано періоду навчання в Луганському ПТУ №26 з 01.09.1993р. по 23.05.1996р., та періоду роботи позивача у ДП ШУ «Луганське» ДХК «Луганськвугілля» з 10.08.1998р. по 05.04.2002р., та роботи у ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» з 19.09.2011р. по 23.06.2014р.

У наданому суду відзиві відповідач зазначає про те, що записи в трудовій книжці позивача не містять всіх необхідних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, не зазначено розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, відсутня інформація про атестацію робочих місць.

Так, за приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 "Про трудові книжки працівників", заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, суд зазначає, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.

Крім того, згідно з п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N442 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, п.11 Порядку №442 (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Пунктом 4.2 Порядку №383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Так, Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020р. сформулювала правовий висновок, згідно з яким, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Судом встановлено, що на підтвердження пільгового характеру робіт позивачем до Пенсійного фонду було надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1068 від 11.08.2020р., № 14-202 від 30.04.2020р., № 490 від 31.08.2020р. та довідки № 132 від 11.08.2020р., № 21/59 від 10.08.2020р., № 1069 від 11.08.2020р.

Так, однією з підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів є те, що надані позивачем довідки, видані після листопада 2014 року. Проте, суд зазначає, що порядок обміну та підтвердження інформацією між державними органами з приводу встановлення зв`язків та взаємодії органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України, встановлений ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і є обов`язком безпосередньо таких державних органів.

При цьому, жодними нормами вказаного ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не передбачено обов`язку осіб, які звертаються за призначенням відповідної пенсії самостійно здійснювати та контролювати такий обмін інформацією.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періодів роботи до пільгового стажу роботи.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідно до змісту наведеної норми, обов`язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 у справі №450/3061/16-а.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяці.

Судом встановлено, що позивач 23.05.1996р. був відрахований зі складу учнів Луганського ПТУ № 26 у зв`язку з випуском. На військову службу в Збройних силах України був призваний 06.06.1996р. Після закінчення військової служби позивач влаштувався на роботу лише через 10 місяців (10.08.1998 р.).

Таким чином, оскільки перерва між днем закінчення навчання (армії) і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці, а на момент призову на строкову військову службу не навчався та не працював на посаді, що давала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає, що відповідачем правомірно було відмовлено у зарахуванні періоду навчання в Луганському ПТУ №26 з 01.09.1993р. по 23.05.1996р. та служби у Збройних силах України з 06.06.1996р. по 03.11.1997р. до пільгового стажу робіт за Списком №1.

Таким чином, з огляду на те, що бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу періодів роботи до пільгового стажу визнана судом протиправною, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача, а саме: ДП ШУ «Луганське» ДХК «Луганськвугілля» з 10.08.1998р. по 09.09.1998р.- ученик підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, з 10.09.1998р. по 25.09.1998р. - виробнича практика ученика підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, з 26.09.1998р. по 13.06.1999р. - підземний гірничий робітник 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 14.06.1999р. по 22.07.1999р. - курси прохідників, з 23.07.1999р. по 31.08.1999р. - виробнича практика підземного прохідника з повним робочим днем під землею, з 01.09.1999р. по 05.04.2002р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем; ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» з 23.04.2002р. по 04.09.2011р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» з 19.09.2011р. по 15.03.2012р.- прохідник підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею, з 16.03.2012р. по 31.08.2013р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею, з 01.09.2013р. по 23.06.2014р. - прохідник підземний 6 розряду з повним робочим днем під землею.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 14 від 16.11.2020 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 420,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 до загального та пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з дня подання заяви про призначення пенсії (01.09.2020 р.) зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 , а саме: ДП ШУ «Луганське» ДХК «Луганськвугілля» з 10.08.1998р. по 09.09.1998р.- ученик підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, з 10.09.1998р. по 25.09.1998р. - виробнича практика ученика підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею, з 26.09.1998р. по 13.06.1999р. - підземний гірничий робітник 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 14.06.1999р. по 22.07.1999р. - курси прохідників, з 23.07.1999р. по 31.08.1999р. - виробнича практика підземного прохідника з повним робочим днем під землею, з 01.09.1999р. по 05.04.2002р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем; ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» з 23.04.2002р. по 04.09.2011р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» з 19.09.2011р. по 15.03.2012р.- прохідник підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею, з 16.03.2012р. по 31.08.2013р. - прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею, з 01.09.2013р. по 23.06.2014р. - прохідник підземний 6 розряду з повним робочим днем під землею.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В.Калита

13.01.2021

Рішення не набрало законної сили 13 січня 2021 р.

Помічник судді І.В.Калита