Рішення № 94092265, 29.12.2020, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/831/20

2/729/367/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2020 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Бойко В.І., при секретарі Дараган Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2020 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Бобровицького районного суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 131049 грн. 45 коп.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 29.11.2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н згідно умов якого остання отримала кредит, який в подальшому було збільшено до 8500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом .

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим картковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Банк свої зобов`язання виконав повністю, проте позичальник належним чином не виконує умов вищевказаного кредитного договору, в зв`язку з чим, станом на 30.04.2020 року має заборгованість — 573126,17 грн. , яка складається з наступного: 7104,65 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 563621,52 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками; в т.ч. 0,00 грн. – залишок заборгованості за відсотками на поточну заборгованість; 563621,52 грн. – залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість; 2400, 00 грн. – заборгованість по пені; 0,00 грн. – заборгованість по комісії.

Позивач звертає увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, заборгованість до стягнення становить 131049,45 грн., яка складається з наступного: 7104,65 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 123944,80 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість за період з 29.11.2010 по 30.05.2018. Дана обставина й зумовила позивача звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді від 03.09.2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачкою подано відзив на позовні вимоги позивача, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки 03 вересня 2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, про що винесено відповідну ухвалу, та роз`яснено відповідачу по справі, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та подати відзив на позов.

А тому, ознайомившись із вказаним позовом та керуючись ст. 178 ЦПК України викладає свої заперечення проти позову з огляду на наступне:

Так, Позивач вказує в позові, що відповідачка являється власником картки «Універсальна», рахунок якої НОМЕР_1 , проте такої картки вона не має, вона являється власником картки «Універсальна», проте рахунок її інший - № НОМЕР_2 , а тому посилання щодо наявності у неї цього рахунку, яким вона користується взагалі є безпідставним;

Окрім того, Позивачем пропущено строк позовної давності, який встановлюється у 3 роки. В свою чергу ВСУ визначив, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У зв`язку із відсутністю підпису позичальника про ознайомлення з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам останній своєї згоди на збільшення трирічного строку позовної давності не дав, що потягло за собою скасування рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій (ВСУ від 04.11.2015р. у справі № 6-1926цс15).

Такого підпису відповідачка стверджує, що ніде не ставила та з подібними умовами не знайомилась, як і не надавала своєї згоди на збільшення трирічного строку позовної давності, а зважаючи на те, що в позові вказана заборгованість виникла ще у 2011 році, а тому строк позовної давності на звернення до Суду сплив ще у 2014 році.

Окрім того, до позову додана анкета - заява із її особистими даними, проте, підпис у графі «клієнт» їй не належить, він навіть не схожий із її, копію паспорту додає на підтвердження своїх заперечень, окрім того всі вказані дані взяті із її паспорту, який вона могла надавати під час отримання картки Приват Банку «Універсальна», але з іншим рахунком - рах. № НОМЕР_2 , якою вона користується понад 3 роки, на яку вона отримує соціальну допомогу, а тому посилання Позивача на вчинення нею правочинів по вказаному ним рахунку картки «Універсальна» не заслуговують на увагу. Окрім того, відповідачка являється матір`ю багатодітної сім`ї, що підтверджується посвідченням батьків багатодітної сім`ї № НОМЕР_3 від 23.11.2010 р. та законним представником дитини - інваліда, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 06.07.2020 р., а тому на постійній основі отримує державні соціальні виплати, які надходять щомісячно на її карту Приват Банк, рахунок якої - НОМЕР_2 , що підтверджує відсутність її заборгованості по Приват Банку.

Проте, навіть незважаючи на вище вказане, заперечує в задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю з огляду на наступне:

згідно наявних у позові матеріалів, 29.11.2010 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є AT КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір зі - ОСОБА_1 (далі - Відповідачка), згідно з умовами якого остання отримала кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна» у розмірі 500 грн. 00 коп., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https ://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30 квітня 2020 року становить 573126 грн. 17 коп., проте заборгованість до стягнення банк визначає у розмірі 131049 грн. 45 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 7104,55 грн., заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (за період з 29.11.2010 р. по 30.05.2018 р.) - 123944, 80 грн., а також Банк нараховує пеню за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 2400 грн., проте її до суми заборгованості також не включає, хоча у розрахунку додає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких, за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодаведь) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає, із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку AT КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК. України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника, яка міститься в матеріалах позову, від 29 листопада 2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично, як вказує банк, отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29 листопада 2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/BK невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду ( ВС/ВП у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 р.) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим AT КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (29 листопада 2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08 липня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані як відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, про що наголосила Велика Палата Верховного Суду у Постанові ВП ВС від 03.07.2019 року у справі №342/180/17-ц, відступивши від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-144цс14.

При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Велика Палата Верховного Суду у вище вказаному рішенні вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Відповідачка зазначає, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідачки. У даній відповіді позивач не погоджується з доводами ОСОБА_1 та вважає, що відзив є необґрунтованим, а відтак, позовна заява підлягає задоволенню в зв`язку з наступним. Що у відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов`язанням є ОСОБА_1 (далі відповідачка) звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» (далі – Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала) Заяву №б/н від 29.11.2010 року.

Позивач пояснює, що відповідно до форми кредитного договору:

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України (далі – ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).

Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки. Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) — ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в Заяві.

Картковий рахунок – рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта (п.с.1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.

За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов – комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).

Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП — пароль.

Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 10 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Відповідно щодо ознайомлення Позичальника з умовами кредитування позивач пояснює, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 29.11.2010 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта. Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”.

Також до матеріалів позовної заяви долучено “Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду”, яка підписана особисто Відповідачем та з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.

Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).

Позивач надає до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача – баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).

Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст.ст. З, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.

Підпису клієнта у примірнику Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку бути не може, оскільки сторони заключили договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання особливістю якого є викладення умов в стандартних формулярах (Умовах та Правилах), а укладення такого договору здійснюється лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому (ст.634 ЦПКУ).

Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважають недоречною з огляду на наступне.

В зазначеній постанові ВСУ вказав: "Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника".

Однак, в даній справі Позивач надав докази, що Відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку від 06.03.2010 р. яким були затвердженні зазначені Умови та Правила надання банківських послуг.

У заяві підписаній Клієнтом зазначено, що підписавши цю заяву. Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Більш того, згідно Заяви Відповідач зобов`язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку.

Таким чином, твердження, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомленні відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо посилання Відповідача на не підписання кредитного договору.

У зв`язку з оформленням вищезазначеного кредиту Клієнт надав для ідентифікації копію паспорту НОМЕР_5 , а також ідентифікаційного коду, достовірність наданих документів ОСОБА_1 підтвердила власноручним підписом, більше того, документи повністю відповідали загальним вимогам встановленим Постановою ВРУ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України», тому співробітник Банку не міг відмовити Клієнту у частині оформлення кредиту.

Звертають увагу, що серія та номер паспорту, а також ідентифікаційний код повністю збігаються з даними, зазначеними у анкеті-заяві від 29.11.2010 року та у відзиві на позовну заяву, наданому Відповідачем, а тому заперечення щодо не укладення кредитного договору не повинні прийматися судом до уваги.

Згідно положень Глави 2, 3 ч. 19,23 вищезазначеної постанови Клієнт несе повну відповідальність за дії, які супроводжувалися пред`явленням особистих документів.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті Цивільного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Протягом дії кредитного договору відбувалася сплата щомісячних платежів по кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи. Відповідач не спростував доводів банку щодо часткового здійснення ним погашення заборгованості по кредитному договору.

Відповідно до 1 ст. 103 ЦПК Для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Відповідачем на сьогоднішній день не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та експертиза не проводилася.

Оскільки питання щодо підписання відповідачем договору не відносяться до предмету заявленого позову (про стягнення заборгованості за договором), наявність тверджень відповідача про те що підпис виконаний не ним, не мають правового значення по даній справі.

За змістом ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доводи відповідача про те, що договір ним не підписувався та не укладався, можуть бути підставою для визнання його судом недійсним.

Однак позов про визнання кредитного договору недійсним у встановленому порядку не заявлявся і предметом судового розгляду не був. Правом на оспорення даного договору у судовому порядку ще до звернення позивача з позовом жодна зі сторін не скористалася.

З огляду на викладене відсутні підстави для з`ясування обставин, за яких можливе визнання правочину недійсним у зв`язку із не підписанням договору, невідповідності даних у анкеті-заяві та встановлення будь-яких висновків з приводу їх існування при вирішенні спору про стягнення заборгованості.

Предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором. AT КБ “ПРИВАТБАНК” надав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором (розрахунок заборгованості). Відповідач, в свою, чергу, не спростував докази надані Банком щодо цього факту. Відповідачем не доведено та матеріалами справи не встановлено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Щодо отримання Відповідачем кредитної картки.

Позивач надає до суду фото клієнта з картою, виписку по картрахунку, які є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку № НОМЕР_1 та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Клієнт ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ) згідно кредитного договору б/н від 29.11.2010 року, отримав картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_2 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 07.2021 року.

Звертає увагу суду, що кредитні карти мають характерні зовнішні особливості, а саме зображення “Полуниці”, що чітко можна побачити на долученім до матеріалів справи фото клієнта з картою. Це є підтвердженням того, що Відповідач отримав саме кредитну карту та користувався кредитними коштами.

Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача — баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).

З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, належними та допустимими доказами по справі.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Щодо посилання Відповідача на постанову ВП ВСУ 342/180/17-ц від 03,07.19

Розглядаючи справу №342/180/17 Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.

Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Таким чином, при розгляді судової справи №342/180/17 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності наданих банком разом із позовною заявою Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника.

В судовій справі, що розглядається судом. Позивачем надано:

?наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме тої редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника;

?довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення;

?фотографія вручення кредитної картки, що підтверджує отримання кредитної картки саме Відповідачем;

?довідка про зміну кредитного ліміту, що підтверджує встановлення розміру кредитного ліміту та його подальшу зміну;

?виписка по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення Відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання.

Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.

На підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка.

Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, а саме: 1. Зняття готівки у банкоматах, приклад: 30/11/2010 БАНКОМАТ 5129 ЧЕРНІГІВ (УКРАИНА, ЧЕРНИГОВСКАЯ, ЧЕРНИГОВ, ВУЛ. РІПКІНСБКА, БУД. 4, ПРОХІДНА РИНКУ НА ВУЛ.РІПК) ВЫДАЧА НАЛЫЧНЫХ ДЕНЕГ UAH 260.00; 2. поповнення кредитного рахунку, приклад: 21/11/2013 Пополнение наличными в терминале самообслуживания: АДРЕСА_1 , Отделение банка UAH 1000.00 CR.

Вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання Відповідачем та сплату відсотків за його користування.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом також необхідно врахувати наступні постанови Верховного суду: 1. У постанові від 10.04.2019 у справі №356/1635/16-ц (reyestr.court.gov.ua/Review/81360215) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

2. У постанові від 28.03.2019 у справі №428/2873/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/80854464) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг AT КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору; приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком; саме п особі посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин».

3. У постанові від 06.02.2018 у справі №755/2720/16-ц (reyestr.court.gov.ua/Review/72124540) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якій виявив бажання отримати кредитні кошти та підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами та Тарифами банку; при цьохї}' Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

4. У постанові від 17.04.2019 у справі №666/388/16-ц (reyestr.court.gov.ua/Review/81287537) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення між сторонами договору приєднання у момент підписання заяви-анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі.

Підсумовуючи викладене вище, банк просить суд оцінити надані докази та правові висновки, зазначені у постановах ВСУ, у сукупності та задовольнити позовні вимоги.

Щодо права односторонньої зміни тарифів та інших умов обслуговування.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору). Статтею 628 ЦК України визначено, ш,о зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підпис Позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що Позичальнику добре були відомі і цілком зрозумілі всі умови цього Договору і він вважає їх справедливими по відношенню до себе.

Пунктом 1.1.3.2.3 Договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки:

-у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;

-у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.

Умови про порядок внесення змін до Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг були закладені з самого початку, тобто Позичальник перед підписанням договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами договору) і в разі незгоди із запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору Позичальника влаштовували умови вищевказаного договору, про що свідчить його підпис.

Можливість зміни умов договору також передбачено розділом II Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 року, а саме Банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором.

Законом України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ встановлено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі свої рахунків та рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операції, передбачених відповідним договором.

Позивач звертає увагу суду, що клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувався карткою, що говорить про прийняття Клієнтом діючих умов банківського обслуговування, а тому заперечення Відповідача являються необгрутнованими.

Щодо наданого Банком розрахунку заборгованості.

Позивач зауважує, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Тому надають виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи;

повідомлення банків;

виписки банків;

корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.

Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 30.04.2020 року має заборгованість — 573126,17 грн. , яка складається з наступного:

7104,65 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту),

563621,52 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками;

в т.ч. 0,00 грн. – залишок заборгованості за відсотками на поточну заборгованість;

563621,52 грн. – залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість;

2400, 00 грн. – заборгованість по пені;

0,00 грн. – заборгованість по комісії.

Позивач звертає увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, заборгованість до стягнення становить 131049,45 грн., яка складається з наступного:

- 7104,65 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

123944,80 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість за період з 29.11.2010 по 30.05.2018.

З огляду на викладене, Позивачем не заявлено вимог про стягнення неустойки, а тому заперечення Відповідача з цього приводу не повинні прийматися судом до уваги.

Щодо строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Необхідно звернути увагу суду, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануїтет, тощо.

Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний суд України неодноразово висловлювався відносно строку виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору».

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 07.2021 року, (довідка про видачу кредитних карт додається).

Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 26.07.2020 року — до спливу строку позовної давності.

У зв`язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.

Також позивач зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час. Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи у повному об`ємі, суд встановив наступне.

29.11.2010 року, з метою отримання банківських послуг, ОСОБА_1 підписав анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приват Банку.

На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку ОСОБА_1 отримала кредит, який в подальшому було збільшено до 8500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 30.04.2020 року відповідач перед банком має заборгованість у розмірі 573126,17 грн., яка складається з наступного: 7104,65 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 563621,52 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками; в т.ч. 0,00 грн. – залишок заборгованості за відсотками на поточну заборгованість; 563621,52 грн. – залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість; 2400, 00 грн. – заборгованість по пені; 0,00 грн. – заборгованість по комісії.

Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, заборгованість до стягнення становить 131049,45 грн., яка складається з наступного: 7104,65 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 123944,80 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість за період з 29.11.2010 по 30.05.2018.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як убачається розрахунку заборгованості (а.с.6-12) останнє погашення обов`язкового платежу з картки відповідачка здійснила 25.09.2017 року на суму 4,32 грн., чим перервала перебіг строку позовної давності, а оскільки позов подано банком 11 серпня 2020 року, то такий позов є поданим в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ .

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2664-ІІІ фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту;10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» надано анкету-заяву, підписану сторонами, про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «Приват Банку» від 29.11.2010 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті www/privatbank.ua, які складають між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, умов щодо нарахування процентів та пені, процентної ставки, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді пені, штрафів за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У вказаній анкеті-заяві зазначено лише прізвище, адресу, особисті дані відповідача та згоду з тим, що заява разом з Умовами та Правилами банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.

Таким чином, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, оскільки вони не підписані відповідачем, а також, ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника , яка безпосередньо підписана останнім.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом при застосуванні норм права.

Тому, доводи позивача про те, що заборгованість відповідача складає 131049,45 грн., яка складається з наступного: 7104,65 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 123944,80 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість за період з 29.11.2010 по 30.05.2018, суд оцінює критично, оскільки, з долучених доказів заборгованості, існує лише заборгованість за тілом кредиту (7104,65 грн.), що фактично отримав відповідач і своєчасно не погасив, що підтверджується приєднаним до справи розрахунком.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, не можуть розцінюватися, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, відповідно до статті 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Тому, аналізуючи наведені докази та враховуючи, що фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку ОСОБА_1 АТ КБ «Приват Банку» повністю не повернуті, а також, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7104, 65 грн., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до п.3.ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог в розмірі 113 грн. 95 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 141 ЦПК України, ст.526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_9 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7104,65 грн. та 113 грн. 95 коп. у відшкодування судових витрат.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.І.Бойко