Ухвала суду № 94088846, 12.01.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.01.2021

Справа № 642/5922/20

Провадження № 1-кп/642/165/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Бондаренко В.П.,

прокурора - Волкової Т.В.,

перекладача- Родіонової О.І.,

захисників- Уманського Р.В., Репала О.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , 1989 року народження,

ОСОБА_2 , 1977 року народження,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

Прокурор Волкова Т.В. вважала необхідним відкласти судовий розгляд для виклику потерпілого ОСОБА_3 та свідків.

Інші учасники процесу погодились з думкою прокурора.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 322 КПК України у зв`язку з неявкою потерпілого ОСОБА_3 слід відкласти судове засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього вказаного запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вказаних положень, враховуючи, що строк тримання обвинувачених під вартою спливає 16 січня 2021 року, судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор Волкова Т.В. просила продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, обидва раніше неодноразово судимі, у тому числі за корисливі злочини, не мають джерела доходу, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливо до спливу строку тримання обвинувачених під вартою закінчити судовий розгляд справи.

Захисник Уманський Р.В. заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, посилаючись на те, що клопотання прокурора слід залишити без розгляду, оскільки воно заявлено прокурором в судовому засіданні, письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою через канцелярію суду за 10 днів до судового розгляду не подано, чим порушено вимоги Закону «Про внесення змін до п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID?19)» від 13 квітня 2020 року № 558-ІХ. Крім того, вважає недоведеними зазначені прокурором ризики, та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на домашній арешт, посилаючись на те, що останній має сім`ю, трьох дітей, позитивно характеризується.

Захисник Репало О.О. підтримав думку захисника Уманського Р.В. Також зазначив, що

підстави для продовження строку під вартою ОСОБА_2 відсутні.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали думку захисників.

Аналізуючи заперечення захисників щодо порушення процедури розгляду даного питання, суд зазначає наступне.

Прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою не подано.

Як зазначено вище, відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд виконує обов`язок щодо розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до них вказаного запобіжного заходу, тому вказане питання поставлено на обговорення за ініціативою суду, а не за клопотанням прокурора.

Отже, доводи сторони захисту в цій частині не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.

Ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 24 вересня 2020 року стосовно підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 20 листопада 2020 року. Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 18 листопада 2020 року строк тримання обвинувачених під вартою продовжено до 16 січня 2021 року включно.

Закінчити судовий розгляд до спливу вказаного строку тримання під вартою обвинувачених є неможливим.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, групою осіб, санкцією ч.2 ст. 186 КК України передбачено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі, він неодноразово судимий, у тому числі за корисні злочини, не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення вказані ризики не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вирішуючи клопотання щодо доцільності про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, групою осіб, санкцією ч.2 ст. 186 КК України передбачено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі, він неодноразово судимий, у тому числі за корисні злочини, не має офіційного джерела доходу, не має постійного місця проживання в м.Харкові та Харківській області, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вказані ризики не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 .

За таких обставин аргументи захисників не є достатніми для зміни обвинуваченим запобіжного заходу як на домашній арешт, так і на інший більш м`який запобіжний захід, тому слід продовжити и строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 183, 331, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти судове засідання для виклику потерпілого та свідків на 1 лютого 2021 року 11 год. 00 хвил.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 10 березня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 10 березня 2021 року включно.

Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою - до 10 березня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченими- з дня вручення йому копії ухвали, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Л.Л. Шрамко