
Справа № 621/2709/20
Пр. № 2-а/621/2/21
РІШЕННЯ
Іменем України
06 січня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Акулової А.М.,
розглянувши за відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Семененко Дмитра Олександровича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
05.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Семененко Д.О. про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3171789 від 21.09.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3171789 від 21.09.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення; судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 21.09.2020 близько 16:00 год. керуючи автомобілем КІА SPORTAGE, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по трасі Харків - Київ в районі села Травневе, був зупинений співробітником поліції. Після зупинки співробітник обгородив його автомобіль різнокольоровими фішечками, для того, як пояснив він пізніше, щоб позивач не зміг продовжувати рухатися до тих пір поки не буде розглянута справа про адміністративне правопорушення за перевищення швидкості. Порекомендував пред`явити документи, після чого повідомив, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху - перевищив швидкість в населеному пункті, посилаючись на технічні засоби якими нібито здійснювалася відеозйомка і є фотографія з машиною позивача, де встановлена швидкість 87 км/год. Після чого відповідач забрав документи позивача і сказав, що буде виносити постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Можливості вийти з машини у позивача не було так, як вона була обставлена фішками і поліцейський сказав, що в разі здвигу фішок це буде розцінюватися, як ДТП. Позивач, сидячи в своїй машині, надавав пояснення поліцейському, який стояв біля машини, про те, що рух в даному місці здійснюється по двох смугах в кожному напрямку і знаків населений пункт та інших, які б означали про те, що необхідно рухатися зі швидкістю 50 км/год немає. ОСОБА_1 рухався по крайній лівій смузі. Справа від нього по крайній правій смузі рухалися інші автотранспортні засоби, тому встановити швидкість якого транспортного засобу була встановлена працівником поліції не відомо. На пояснення позивача, що це не являється населений пункт, працівник поліції жодних доказів не надав, а лише сказав, що це позивач повинен встановити по наявності будівель обабіч дороги. В даному випадку знаки, які б обмежували швидкість руху на даній ділянці дороги, відсутні ОСОБА_1 звернув увагу поліцейського на той факт, що знаки в даному випадку в тому числі і знак «Населений пункт», якщо вони є повинні дублюватися і встановлюватися згідно з п. 8.2-1 Правил дорожнього руху України.
Поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 порушив правила, а саме перевищив швидкість в населеному пункті, тим самим в його діях працівник патрульної поліції вбачає порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України і його колега складає постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому, ОСОБА_1 стверджував, що він рухався із дозволеною п. 12.6 Правил дорожнього руху України швидкістю.
Крім того, п. 12.10 Правил дорожнього руху України передбачає, що у разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Проте, жодне пояснення та жодний доказ ОСОБА_1 не був прийнятий до уваги при складанні постанови про притягнення його до відповідальності.
Після складення постанови інспектор повідомив позивача, що він зобов`язаний сплатити штраф у сумі 255 грн.
ОСОБА_1 не погодився із винесеною постановою та, наскільки це було можливо, написав свої заперечення в постанові, копію якої отримав на місці.
ОСОБА_1 не погоджується із винесеною постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 рухався у населеному пункті і знаки в цьому місті стоять відповідно до вимог п. 8.2-1 Правил дорожнього руху України. Крім того, Семененко Д.О. не залучив свідків, які б могли підтвердити факти, викладені в постанові. Під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідачем не роз`яснені права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак ОСОБА_1 стверджував, що в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 07.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
26.10.2020 позивачем було усунуто недоліки та виконано вимоги ухвали від 07.10.2020.
28.10.2020 провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.
У судове засідання відповідач Семененко Д.О. не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Семененко Д.О. надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив, що оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються вимоги та доводи, якими вони підтверджуються, позов є безпідставним та необґрунтованим, тому відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Так, щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення Семененко Д.О. вказав, що під час несення служби в с. Травневе Харківської області в межах автодороги М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 448 км 21.09.2020 екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТruCam LТІ 20/20 серійний номер ТС000709 (далі - ТruCam) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу КІА SPORTAGE, державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 87 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 37 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Після цього, відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідач підійшов до водія, останнім виявився позивач, належним чином представився, пояснив суть зупинки його транспортного засобу та суть правопорушення. Після цього, запропонував пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було прийнято рішення про складання адміністративного матеріалу відносно позивача.
За результатом розгляду справи, винесено постанову за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено відео, відзняте за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТruCam, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, швидкість з якою він рухався, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення.
Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та правові підстави застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 Семененко Д.О. вказував на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. З відстані поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Лазерний вимірювач швидкості ТruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012. Всі прилади, що використовуються працівниками УПП в Харківській області ДПП, пройшли повірку.
Семененко Д.О. стверджував, що законно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу та з дотриманням процедури розгляду такої справи.
Що стосується місця вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до листа служби автомобільних доріг у Харківській області дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту» розміщені в межах автодороги М-03 «Київ - Харків - Довжанський», також у вищезазначеному листі міститься інформація про адресну прив`язка дорожніх знаків у населеному пункті с. Травневе - км. 448+090 км. 448+992.
Згідно координат, які автоматично визначає TruCam, за допомогою влаштованого GPS, при здійсненні заміру швидкості руху автомобіля позивача, то автомобіль знаходився в межах координат 49°57'20.56"N 35°48'57.37"Е. Перенісши ці координати за допомогою загальнодоступних карт Google Maps, можна побачити, що автомобіль позивача знаходиться в межах населеного пункту с. Травневе Харківської області.
Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено процедури на яку посилається позивач у своїй позовній заяві.
При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції, лише висловлено суб`єктивну думку, що не має жодного нормативного та доказового підґрунтя.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач звертав увагу суду на те, що він не заперечував того факту, що рухався зі швидкістю 87 км/год, проте зазначав, що його дії є законними, оскільки, по-перше, дорожні знаки, які вказують на початок населеного пункту, встановлені із порушеннями вимог Правил дорожнього руху України, по-друге, його швидкість не суперечила положенням п. 12.6 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки немає передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, справу розглянуто за відсутності сторін.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Згідно частин 1-4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3171789 від 21.09.2020, 21.09.2020 о 16 год. 07 хв. у смт. Травневе, траса М-03, 448 км 590 м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА SPORTAGE, державний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті Травневе зі швидкістю 87 км/год, перевищив встановлену швидкість в населених пунктах на 37 км/год. Швидкість вимірювалась приладом ТruCam LTI 20/20. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 12.4 правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 5).
Відповідно до п. 8.2-1 ПДР України, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Відповідно до п. 10.2.4 ДСТУ 4100-2014 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» на дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
Відповідно до п. 10.1.1 ДСТУ 4100-2014 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху яку світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено. Дорожні знаки повинні бути видимі на відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху.
Однак, відповідачем не надано належного та допустимого доказу того, що знак початку населеного пункту було продубльовано на протилежному боці дороги, оскільки дорога, по якій рухався позивач має дві смуги для руху в одному напрямку.
У поданому відзиві відповідач посилається на правомірність використання приладу TruCam LTІ 20/20, що позивачем не оспорювалось.
Крім того, згідно із переліком автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30.01.2019 № 55, автодорога Київ-Харків-Довжанський (індекс М-03) відноситься до міжнародних автомобільних доріг державного значення.
Зазначене обумовлює високий трафік транспортних засобів, що рухаються цією автомобільною дорогою.
Згідно Правил дорожнього руху України дорожній знак 5.45 позначає - «Початок населеного пункту», найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Отже, згідно Правил дорожнього руху України знак 5.45 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Відтак, зона дії знаку 5.45. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.46.
На відеозаписі з лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45 або знак 5.46, а відтак не можливо встановити, на якому відрізку автодороги розпочинається та на якому відрізку закінчується його дія і чи дійсно перевищення швидкості ОСОБА_1 мало місце у межах зони дії дорожнього знаку 5.45.
Із відео лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 неможливо встановити, чи рухався водій у межах населеного пункту чи ні.
Докази наявності знаку 5.45 необхідні для визначення законності накладення адміністративного стягнення ще й тому, що ПДР України також передбачений дорожній знак 5.47 - «Початок населеного пункту». Однак, він містить і означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відсутні докази не тільки того, що водій рухався по дорозі у межах населеного пункту, а й що на цій дорозі діють вимоги ПДР України, що визначають порядок руху в населених пунктах, зокрема, й швидкісний режим.
Враховуючи те, що в матеріалах відсутні об`єктивні та беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 з відповідача належить судові витрати на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 122, 252, 256, 268, 271, 276, 279, 280, 286, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 7, 9, 77, 205, 229, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3171789 від 21.09.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. незаконною.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3171789 від 21.09.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. (квитанція № 22 від 20 жовтня 2020 року).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12.01.2021.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Інспектор 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенант поліції Семененко Дмитро Олександрович, код ЄДРПОУ Управління патрульної поліції у м. Києві - 40108646, юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315а.
Головуючий:
Судове рішення № 94088414, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 06.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/2709/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: