Рішення № 94086461, 12.01.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3166/20

РІШЕННЯ

іменем України

"12" січня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання - Пащенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив

у вересні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19 702 грн. 59 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 06.06.2014 року було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукта кредитних карт, відповідно до умов якої Банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов кредитного договору, Банк виконав у повному обсязі. Проте, відповідач, незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 04.08.2020 року утворилася заборгованість по кредитному договору у вищевказаному розмірі.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 21.09.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10 грудня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився , надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява в якій він просить розглядати справ у його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає частково просить зменшити проценти та пеню.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 06.06.2014 року було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукта кредитних карт, відповідно до умов якої Банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно положень, передбачених ст. ст. 1048, 1054, 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти в визначеному сторонами розмірі в строк та в порядку, що обумовлені укладеною між ними угодою.

Також, за змістом ст.ст. 546, 548-551 ЦК України сторони зобов`язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов`язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) позичальник не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, в зв`язку з чим станом на 04.08.2020 року утворилася заборгованість по кредитному договору, а саме:

- заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 535 грн. 76 коп.

- заборгованість по процентам в розмірі 4 162 грн. 75 коп.

Крім того, позивачем за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором нараховані:

- пеня в розмірі 10 322 грн. 94 коп.;

- штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди у розмірі 681 грн. 14 коп.

За умовами укладеної Генеральної угоди п. 2.1., право вимоги за яким набув позивач, встановлено строк кредитування до 30.06.2016 року (а.с. 8)

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З аналізу змісту наведених можна дійти висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, зі спливом строку кредитування припиняється право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Такі висновки щодо застосування вказаних норм права відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-154 цс 18.

Таким чином позовні вимоги позивача щодо стягнення процентів за наданим кредитом підлягають стягненню до закінчення строку кредитування. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 06.06.2014 року підлягає стягненню загальний залишок заборгованості за відсотками станом на 30.06.2016 р. в розмірі 1 105,64 грн..

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 2.2 Генеральної угоди, п. 2.8 Генеральної угоди, п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг за порушення зобов`язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 року по цивільній справі №6-2003цс15 та в силу положень ст.360-7 ЦПК України є обов`язком для судів при застосуванні цих норм права.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов`язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише штраф.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (32%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 672 грн. 64 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив

позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Генеральною угодою від 06.06.2014 року, що утворилася станом на 04.08.2020 року, а саме:заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 535грн. 76 коп., заборгованість за відсотками 1 105 грн. 64 коп., штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди у розмірі 681 грн. 14 коп., а всього - 6 322 грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 672 грн. 64 коп..

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» код ЕДРПОУ 14360570 р/р НОМЕР_1 МФО 305299, юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Вознесенським РВ УДМС України в Миколаївській області, адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: М.М. Ротар