Ухвала суду № 94086094, 12.01.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1255/20

Провадження № 1-кп/455/75/2021

У Х В А Л А

12 січня 2021 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання – Сенета Г.Н.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017140000000582 від 16.07.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

за участю: сторони обвинувачення – прокурора Львівської обласної прокуратури Бігуна А.О., потерпілої ОСОБА_2 та її представника – адвоката Шелепінського О.М.,

сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Дахновського В.Т.,

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2020 року до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений 30 вересня 2020 року прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури, по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017140000000582.

Кримінальне провадження підсудне Старосамбірському районному суду Львівської області.

Сторони кримінального провадження клопотань щодо прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, не заявили.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.

Потерпіла та її представник, обвинувачений та його захисник також висловили думку про можливість призначення судового розгляду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта, з долученими до нього додатками, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Підстав для закриття провадження немає.

Обвинувальний акт вручений обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 291 КПК України 30.09.2020 року, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає. Угоди про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Суд, під час підготовчого судового засідання, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, в тому числі свідків, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до вимог ст.27 КПК України розгляд справи потребує відкритого судового засідання.

Також в підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане ним 29.12.2020 року клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки останньому строк закінчується 16.01.2021 року включно. Обмеження конституційних прав обвинуваченого ОСОБА_1 є виправданим, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, в результаті якого загинуло двоє людей.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Дахновський В.Т. проти клопотання прокурора заперечили, навели обставини аналогічні викладеним у поданому ними письмовому запереченні на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Вважають, що ризиків зазначених прокурором у клопотанні не існує, оскільки немає законних підстав вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі або документи, оскільки необхідні докази стороною обвинувачення вже зібрані і кримінальне провадження направлене для розгляду по суті до суду. Також відсутній ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу, оскільки такий ризик не підтверджений жодними доказами. Просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який – цілодобовий домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник – адвокат Шелепінський О.М. підтримали клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.

Згідно ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 листопада 2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.01.2020 року включно без визначення розміру застави.

Розглядаючи питання щодо продовження застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, суд виходить з того, що на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, визначені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обгрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу, або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатньо підстав, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Окрім того, стороною захисту на виконання положень КПК України щодо самостійного обстоювання своїх позицій, прав, свобод і законних інтересів та на підтвердження своїх доводів, зокрема, щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, не подано суду будь-яких доказів на обгрунтованість такої зміни, відтак не спростовано доводів прокурора.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тому при продовженні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику незаконного впливу з боку обвинуваченого на потерпілих та свідків у згадуваному кримінальному провадженні.

Також суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Беручи до уваги, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченому, оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з врахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конкретного характеру злочину, який пред`явлено обвинуваченому, його тяжкості, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, наслідків - спричинення смерті двох людей, вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Обставини на які посилається захисник та обвинувачений в обґрунтування підстав зміни запобіжного заходу не спростовують наявність ризиків передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, та не спростовують доводи прокурора про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, тобто в злочині, який спричинив загибель двох людей, суд вважає не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 203, 314-316, 331, 369 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старосамбірського районного суду Львівської області, за адресою: місто Старий Самбір, вулиця Шевченка-бічна, №1, Старосамбірського району Львівської області на 15 годину 00 хвилин 01 лютого 2021 року.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, строк тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 12.03.2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Представнику уповноваженого органу з питань пробації доручити до 29 січня 2021 року скласти та надати суду досудову доповідь щодо ОСОБА_1 .

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Суддя Пошивак Ю.П.