Рішення № 94081135, 10.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/859/19

2/212/346/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіта О.Г., при секретарі судового засідання Безкоровайній О.Т., за участю: представника відповідача за первісним позовом, представника позивача за зустрічним позовом Севостьянової І.Г., представника третьої особи за первісним позовом, представника третьої особи за зустрічним позовом Деркач Н.В., розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради про визначення місця проживання дитини, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради про визначення місця проживання дітей, звільнення від сплати аліментів, стягнення безпідставно отриманих аліментів та стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування вказала, що з 13.05.2013 р. по березень 2016 р. перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах. Від сумісного проживання мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти були зареєстровані та проживали разом з нею в кв. АДРЕСА_1 . 31.08.2018 року відповідач забрав дітей та не повернув їх, вона неодноразово просила відповідача повернути дітей, разом з поліцією намагалась зустрітись з дітьми з метою активної участі у їх вихованні та утриманні, але відповідач не надав їй такої можливості оскільки постійно був відсутній вдома. Їй стало відомо, що відповідач дуже часто залишає дітей з сторонніми людьми на невизначений час. Вважає відмову відповідача повернути їй дітей безпідставною, оскільки вона не вживає спиртних напоїв, наркотичних засобів, добре ставиться до дітей, цікавиться їх інтересами та захопленнями, приділяє належну увагу щодо їх виховання та навчання. Проживає разом з 4 дітьми в однокімнатній квартирі, площею 27,8 кв. м. АДРЕСА_1 , в якій створені всі необхідні умови для проживання дітей, діти забезпечені одягом, взуттям, спальними місцями, ноутбуком, продуктами харчування, книжками. Вона працює машиністом пакувальної машини 4 розряду у ПАТ «ПВП`Кривбасвибухпром» отримує заробітну плату у розмірі 50 грн. та знаходиться у відпустці по догляду за сином ОСОБА_5 віком до трьох років, отримує допомогу від держави в розмірі 860 грн., державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям у розмірі 8205,74 грн., щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитини в розмірі 1576,67 грн., аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 750 грн., тому має можливість матеріально утримувати дітей і забезпечити достойний рівень їх життя. За місце роботи та проживання характеризується з позитивної сторони. Вона любить своїх дітей, бажає, щоб вони росли в нормальній обстановці. Також вока має можливість забезпечити дітям гідні умови проживання, навчання, всебічного фізичног ота психічного розвитку. Просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_7 та дитини ОСОБА_8 з нею за адресою: АДРЕСА_2 .

11 лютого 2019 року ухвалою суду прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням дати та часу розгляду справи.

19.03.2019 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради про визначення місця проживання дитини. 20.03.2019 р. ОСОБА_2 була подана зустрічна уточнена позовна заява. 25.04.2019 р. ОСОБА_2 була подана зустрічна збільшена позовна заява. 04.08.2020 р. ОСОБА_2 була подана остаточна редакція зустрічної збільшеної позовної заяви до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради про визначення місця проживання дітей, звільнення від сплати аліментів, стягнення безпідставно отриманих аліментів та стягнення аліментів на утримання дітей. В обґрунтування вказав, що він є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З матір`ю своїх дітей – відповідачем ОСОБА_9 , позивач ОСОБА_2 проживав до квітня 2018 р. однією сім`єю, але не перебував з нею у шлюбі та змушений був піти, тому як остання часто залишала своїх 6-х дітей, та невідомо де перебувала. 02 липня 2018 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини його доходу, на утримання дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Мати дітей ОСОБА_1 продовжувала залишати дітей на свою старшу неповнолітню доньку ОСОБА_10 . Він неодноразово говорив з ОСОБА_1 щодо недопустимості залишення дітей без нагляду дорослих, але остання не реагувала, та почала перешкоджати у спілкуванні його з дітьми (у зв`язку з чим він звернувся з відповідною заявою до Виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради), не відповідала на телефонні дзвінки, у присутності дітей вчиняла сварки, що негативно впливало на психіку малолітніх дітей. Він неодноразово звертався із заявами до відповідних органів, щодо систематичного залишення ОСОБА_1 дітей без нагляду дорослих. 31.08.2018 р. приблизно о 17.30 год., він приїхав після роботи побачити своїх дітей, за адресою проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , через вікно він побачив, що діти в квартирі знов були самі. Він побачив, на тілах своїх дітей висипи та рани, спитав у дочки ОСОБА_1 – ОСОБА_11 , чим хворіють діти та чому їх не лікують, на що остання відповіла, що на ліки немає грошей. Він попросив ОСОБА_11 вивезти дітей до нього на вулицю, та повіз дітей до приймального відділення КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 8» КМР, з лікарні 01.09.2018 р. дітей направили до Обласного комунального закладу «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер», де лікар встановив діагноз дітям: Слеті ОСОБА_5 : вульгарне імпетиго розповсюдженої форми, дитина хворіла на час звернення до лікаря 7-10 днів; Слеті ОСОБА_12 : вульгарне імпетиго дитина хворіла на час звернення до лікаря 2-5 днів, захворів від брата, лікар призначила лікування дітям. В той же день, він привіз дітей до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» КМР на прийом до лікаря педіатра, для огляду дітей ще й лікарем педіатром, де з записів в медичній картці молодшого сина ОСОБА_5 , дізнався, що з часу народження дитини, який народився недоношеним, ОСОБА_1 не виконувала призначення лікарів, не відвідувала лікаря педіатра та інших профільних лікарів, коли медична сестра приходила щоб оглянути дитину, ОСОБА_1 була відсутня дома, з немовлям знаходилась неповнолітня дочка ОСОБА_1 – ОСОБА_13 . З записів в картці дитини – сина ОСОБА_5 він дізнався, що останній раз ОСОБА_14 приводила дитину на огляд 23.03.2018 р., що підтверджує факт, що ОСОБА_1 не зверталась до педіатра з приводу лікування хворої дитини – ОСОБА_15 та, що у разі не лікування існувала загроза життю та здоров`ю малолітній дитині невиконанням батьківських обов`язків ОСОБА_1 , що могло призвести до серйозних та незворотних наслідків в стані здоров`я дитини. З повідомлення завідувача дитячого садочка, який відвідував син ОСОБА_12 , він дізнався, що дитина не відвідувала заклад з 21.08.2018 р., зі слів матері дитина хворіє.

01.09.2018 р., після того, як ОСОБА_1 не відповідала на телефонні дзвінки та СМС повідомлення, він написав заяву до Тернівського ВП, до якої долучив копії медичних документів. Після написання заяви до поліції, він приїхав за місцем проживання ОСОБА_1 щоб віддати дітей матері для лікування, а також передати ліки та призначення лікарів, але ОСОБА_1 знов не було дома, на його телефонні дзвінки та дзвінки працівників поліції, які також їй телефонували зі своїх мобільних телефонів, не відповідала. Він забрав дітей до себе додому, почав лікування, оформив довідку (неоплачувану) про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною, але лише на старшого сина, тому як з меншим сином ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною, тому лікарі не мали права оформлювати лікарняний на батька, який працює. У вересні 2018 р. він звернувся із заявою до Покровської районної у місті Кривому Розі ради про визначення місця проживання малолітніх дітей з ним. Спеціалісти служби у справах дітей приходили до ньго додому, проводили обстеження умов проживання, та склали акт від 21 вересня 2018 р., в якому зазначили, що для дітей, за місцем проживання батька, створені належні умови для нормального життя та розвитку. Також в даному акті спеціалісти зазначили, що у дітей є лише літній одяг, тому як дитячий одяг та іграшки залишились у ОСОБА_1 , яка так і не передала їх дітям. Під час проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини в Покровському районі 04.10.2018 р., на якому розглядались його заява та заява ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , мати підтвердила, що дітей вона до лікаря не водила, що їй медична сестра порадила обробляти зеленкою рани на тілі дітей. Крім того, на комісії відповідач ОСОБА_1 пояснила, що вже перебувала на обліку в Криворізькому міському центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, з приводу залишення дітей без нагляду. Комісією було прийнято рішення, що малолітні діти можуть проживати як з батьком ОСОБА_2 так і з матір`ю ОСОБА_1 та рекомендовано звернутись до суду.

Після того, як з ним залишились мешкати діти, він тривалий час намагався влаштувати дітей в дитячий заклад за місцем свого мешкання та місцем мешкання дітей, але ОСОБА_1 не надавала своєї згоди на переведення дітей в дошкільні навчальні заклади за місцем їх проживання разом з батьком, чим перешкоджала отриманню дітьми дошкільної освіти.

За весь час проживання дітей з ним, ОСОБА_1 один раз приїздила до нього додому, без попередження, з трьома особами: невідомим чоловіком, своїм батьком - ОСОБА_16 та своїм неповнолітнім сином ОСОБА_17 , 2003 року народження. Вчинила сварку, вимагала щоб він відчинив двері, намагалась провокувати його на сварку, згодом викликала патрульну поліцію. Працівники поліції, після розмови з ним, впевнились, що з дітьми все гаразд, а він не відчиняє двері ОСОБА_1 , тому як остання поводила себе агресивно. За час проживання дітей з ним, з 01.09.2018 р. всі витрати на дітей несе лише він. ОСОБА_1 через Нову Пошту направила для дітей 5 посилок, з цукерками, носками, двома машинками. З часу проживання дітей з ним всі витрати на дітей несе лише він. В той час, як відповідач отримувала значні аліменти на утримання дітей: ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , які мешкали з ним: за період з вересня 2018 р. по січень 2019 р., включно, ОСОБА_1 отримала аліменти з його заробітної плати в розмірі 20 619 грн. 71 коп., в той час як він змушений був купувати дітям одяг, ліки, іграшки. Рішенням Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 19.09.2018 р. № 345 «Про цільове витрачання аліментів гр. ОСОБА_9 » було рекомендовано відповідачу ОСОБА_1 до першого числа кожного місяця надавати до комісії з питань захисту прав дитини виконкому Тернівської районної у місті ради підтверджуючи документи щодо цільового витрачання аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , протягом трьох місяців. У відповіді виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 18.01.2019 р. № 1/31-38 зазначено, що ОСОБА_1 не виконувала вищевказане рішення: в другій половині жовтня та листопаді 2018 р. до служби у справах дітей документів щодо цільового використання аліментів не надавала, на телефонні дзвінки не відповідала, двері помешкання не відчиняла, свідомо ухилялась від виконання рішення виконкому Тернівської районної у місті ради від 19.09.2018 р. Також, у відповіді зазначено, що ознайомившись з товарними чеками, наданими відповідачем ОСОБА_1 , та беручи до уваги той факт, що з початку вересня 2018 р. малолітні діти ОСОБА_19 та ОСОБА_20 проживають з батьком, спеціаліст служби у справах дітей відзначає, що більшість коштів, які були отримані матір`ю дітей у вересні 2018 року в якості аліментів, витрачені на продукти харчування і речі, які не були використані безпосередньо дітьми, на утримання яких власне і надійшли ці кошти, тобто не за їх цільовим призначенням. Крім того, в той час як діти мешкали з ним, відповідач ОСОБА_1 отримувала виплати на дітей, які також використовувала не за цільовим призначенням. У відповіді від 28.05.2019 р. № 01-08/302, наданої на його заяву щодо перевірки цільового витрачання коштів ОСОБА_1 , Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді зазначив, що ОСОБА_1 не підтвердила куди нею були витрачені кошти, отримані на дітей ОСОБА_21 та ОСОБА_22 за період з вересня 2018 року по травень 2019 р., у зв`язку з чим Центром було направлено клопотання до управляння праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради щодо призупинення соціальних виплат на ОСОБА_5 та ОСОБА_12 . Незважаючи на те, що дитина – ОСОБА_23 , з 31.08.2018 р. постійно мешкав з ним, ОСОБА_1 не припинила відпустку по догляду за дитиною, не вийшла на роботу, використовуючи цільову відпустку по догляду за дитиною не за призначенням, та приступила до роботи лише 10.09.2019 р. З відповіді Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 21.05.2020 року № 1/31-280, він дізнався, що 31.01.2020 року ОСОБА_1 , під час подачі нею до управління праці та соціального захисту населення заяви про перевірку права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, повідомила, що діти ОСОБА_12 та ОСОБА_5 з нею не проживають, та не задекларувала їх у складі своєї сім`ї. Але, вже 12.02.2020 р. ОСОБА_1 особисто принесла до ПАТ «КЗРК», за місцем його роботи, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.02.2020 року ВП № 58707926 винесену державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). В тексті вищевказаної постанови було зазначено: проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належать до виплати боржнику після відрахувань податків у розмірі 1/3 частини на утримання дітей сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними повноліття. Утримувати 50% заробітної плати у зв`язку з тим, що наявна заборгованість у сумі 20260,35 грн., станом на 01.07.2019 р. з урахуванням поточних аліментів після погашення боргу утримувати 1/3 частини доходу боржника. Подаючи заяву на примусове виконання стягнення аліментів та особисто отримуючи в Покровській ВДВС постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 від 04.02.2020 року ОСОБА_1 не зазначила, що діти з нею не мешкають з 31.08.2018 р., і що вона їх не декларує як членів своєї сім`ї. Він змушений був звернутись до суду із заявою про припинення стягнення аліментів. В зустрічній збільшеній позовній заяві просив суд: визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_5 з ним за адресою: АДРЕСА_3 ; звільнити його від сплати аліментів згідно з судовим наказом Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей; визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року (Справа № 215/2151/18, 2-н/215/289/18) про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на його користь 20 619 грн. 71 коп. безпідставно отриманих аліментів на утримання дітей за період з 01 вересня 2018 року до 01 лютого 2019 року; стягнути аліменти з ОСОБА_1 на утримання та у власність дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей, на користь батька – ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на його користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2019 року зустрічний позов прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справи, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_26 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти зустрічного позову заперечує.

Представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_27 , в судовому засіданні проти первісного позову заперечувала в повному обсязі, зустрічний позов підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Суду пояснила, що діти сторін з 31 серпня 2018 року постійно мешкають з батьком, знаходяться на його утриманні. Мати дітей у період з 01.09.2018 р. до 01 лютого 2019 року отримувала аліменти на дітей, але використовувала їх не на утримання дітей. Крім спільних зі ОСОБА_2 дітей, ОСОБА_14 має трьох неповнолітніх дітей. 17.01.2020 року мати дітей була звільнена з роботи за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, на даний час інформації щодо свого працевлаштування ОСОБА_1 суду не повідомила.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради Деркач Н.В. в судовому засіданні просила прийняти рішення на розсуд суду, в інтересах дітей, враховуючи наданий до суду висновок органу опіки та піклування.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову з таких підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_24 , батьками якого є позивач та відповідач у справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 квітня 2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_25 , батьками якого є позивач та відповідач у справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 27 вересня 2016 року.

24 січня 2018 року ОСОБА_28 змінила прізвище на « ОСОБА_14 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 .

Судом також встановлено, що з квітня 2018 року сторони стали проживати окремо і між ними було досягнуто домовленості про те, що їх сини ОСОБА_12 та ОСОБА_5 будуть проживати з матір`ю.

02 липня 2018 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, було видано судовий наказ, який набрав законної сили 02 липня 2018 року про стягнення аліментів зі ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в розмірі 1/3 частини його доходу на користь ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 29.05.2018 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Згідно Акту від 17.08.2018 року, складеного комісією служби у справах дітей виконкому Тернавської районної у місті ради, встановлено, що станом на дату складання акту з ОСОБА_1 мешкали шестеро дітей: ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з копії свідоцтва № НОМЕР_4 на право власності на житло від 19.08.1993 року та технічного паспорту однокімнатна квартира АДРЕСА_4 на праві спільної сумісної власності належить: ОСОБА_16 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 .

В подальшому, у зв`язку тим, що між сторонами почали виникати непорозуміння щодо порядку виховання спільних дітей, ОСОБА_2 звертався до виконкому Тернівської районної у місті ради та до Тернівського відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявами про те, що колишня співмешканка ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання спільних дітей.

31 серпня 2018 року ОСОБА_2 забрав синів ОСОБА_5 та ОСОБА_12 відвіз їх до приймального відділення КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 8» КМР, з лікарні 01.09.2018 р. дітей направили до Обласного комунального закладу «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер», де лікар встановив діагноз дітям: Слеті ОСОБА_5 : вульгарне імпетиго розповсюдженої форми, дитина хворіла на час звернення до лікаря 7-10 днів; Слеті ОСОБА_12 : вульгарне імпетиго дитина хворіла на час звернення до лікаря 2-5 днів, захворів від брата, лікар призначила лікування дітям, що підтверджується медичними довідками, які знаходяться в матеріалах справи.

З того часу, з 31.08.2018 року діти залишились проживати у батька – ОСОБА_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного Службою у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 21.09.2018 року на підставі заяви ОСОБА_2 , квартира, в якій проживає ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 та сином ОСОБА_12 , складається з 1 житлової кімнати, кухні, коридору, прихожої, санвузла. Санітарно-гігієнічний стан квартири задовільний. Для кожної дитини виділені окремі ліжка для сну та відпочинку, постільна білизна, іграшки, гігієнічні засоби, одяг.

Згідно витягу з протоколу №13 засідання комісії з питань захисту пра дитини в Покровському районі від 04.10.2018, з розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , комісія вирішила, що малолітні діти ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можуть мешкати як з батьком ОСОБА_37 за адресою: АДРЕСА_3 , так і з матірью ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно діагностичного висновку дитячого та сімейного психолога майстерні психології і арт-терапії "ІНТЕНЦІЯ" за результатами психологічного дослідження ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.09.2018 року, встановлено прихильність до батьків, ОСОБА_5 : демонтструє емоційний зв`язок з батьком, поряд з татом почувається впевнено і спокійно. На тимчасову розлуку з татом реагує плачем і за декілька хвилин заспокоюється, що вказує на надійність прихильності до батька. Прихильність до мами діагностувати не вдалось; ОСОБА_12 : прислуховується до прохань батька, на розлуку з татом реагує спокійно. На зустрічах демончтрує емоційно стабільні і надійні стосунки з татом. Про маму нічого не розповідає за своєю ініціативою, на запитання про не ї розповідає травматичні події, уникає питання про стосунки з мамою. Рекомендовано стоворити постійні безпечні умови для життя дітей. Вирішити сімейний конфлікт з урахуванням інтересів дітей.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН «Про захист прав і основних свобод людини» передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Судом встановлено, що діти емоційно більше схильні до батька.

Суд вважає, що по справі не має підстав, передбачених ст. 161 СК України, які б унеможливлювали передачу дітей на проживання разом із батьком. При цьому, станом на час вирішення спору діти вже тривалий час проживають разом із батьком.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітніх дітей з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дітей разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 та задоволення заявлених вимог ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити, визначивши місце проживання малолітніх синів з ним, звільнивши його від сплати аліментів, що визначені судовим наказом Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини його доходу, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , починаючи з 29.05.2019 року до повноліття дітей. Вказаного висновку суд дійшов на тій підставі, що рішенням суду визначається місце проживання дітей разом із ОСОБА_2 , на утриманні якого вони фактично на даний час перебувають, а тому відсутні підстави для подальшого стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами домовленості щодо участі матері в утриманні дитини не досягнуто та приймаючи рішення про визначення місця проживання дітей з батьком, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 та сина ОСОБА_7 до досягнення ними повноліття в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), при цьому аліменти мають були стягнуті із часу звернення ОСОБА_2 із зустрічним позовом (збільшеним) з 04.08.2020 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих аліментів.

Судом встановлено, що відповідач отримувала аліменти на утримання дітей: ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , які мешкали з батьком: за період з вересня 2018 р. по січень 2019 р., включно, ОСОБА_1 отримала аліменти із заробітної плати ОСОБА_2 в розмірі 20 619 грн. 71 коп., що підтверджується довідкою № 599 від 02.04.2019 р. виданою ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"

За вказаний період позивач ОСОБА_2 купувати дітям одяг, ліки, іграшки, що підтверджується чеками, які знаходяться в матеріалах справи.

Рішенням Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 19.09.2018 р. № 345 «Про цільове витрачання аліментів гр. ОСОБА_9 » було рекомендовано відповідачу ОСОБА_1 до першого числа кожного місяця надавати до комісії з питань захисту прав дитини виконкому Тернівської районної у місті ради підтверджуючи документи щодо цільового витрачання аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , протягом трьох місяців.

Як свідчить з відповіді від 18.01.2019 р. № 1/31-38, ОСОБА_1 не виконувала вищевказане рішення: в другій половині жовтня та листопаді 2018 р. до служби у справах дітей документів щодо цільового використання аліментів не надавала, на телефонні дзвінки не відповідала, двері помешкання не відчиняла, свідомо ухилялась від виконання рішення виконкому Тернівської районної у місті ради від 19.09.2018 р.. Також, у відповіді зазначено, що ознайомившись з товарними чеками, наданими відповідачем ОСОБА_1 , та беручи до уваги той факт, що з початку вересня 2018 р. малолітні діти ОСОБА_19 та ОСОБА_20 проживають з батьком, спеціаліст служби у справах дітей відзначає, що більшість коштів, які були отримані матір`ю дітей у вересні 2018 року в якості аліментів, витрачені на продукти харчування і речі, які не були використані безпосередньо дітьми, на утримання яких власне і надійшли ці кошти, тобто не за їх цільовим призначенням.

У відповідності до вимог ст. 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що отримані ОСОБА_1 аліменти від ОСОБА_2 у розмірі 20617,71 гривень набуті останньою безпідставно, та підлягають поверненню позивачу.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради про визначення місця проживання дитини- відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради про визначення місця проживання дітей, звільнення від сплати аліментів, стягнення безпідставно отриманих аліментів та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Звільнити ОСОБА_2 від сплати аліментів згідно з судовимнаказом Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: сина ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року (Справа № 215/2151/18, 2-н/215/289/18) про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 619 грн. 71 коп.( двадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять грн. 71 коп.) безпідставно отриманих аліментів на утримання дітей ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : за період з 01 вересня 2018 року до 01 лютого 2019 року.

Стягнути аліменти з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання та у власність дітей: сина ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно,починаючи з 04 серпня 2020 року до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 2377,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьдержави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа за первісним позовом, третя особа за зустрічним позовом: Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі Ради, юридична адреса: м. Кривий ріг, вул. Шурупова, 2, код ЄДРПОУ 04052531.

Суддя: О. Г. Пустовіт