Ухвала суду № 94080801, 12.01.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

12.01.21 Провадження 1кп-932/20/20

Справа 932/543/20

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Чередник-Шевченко І.О.

захисників адвокатів Горб Ю.В., Ковальчука В,І.

за участю:

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12019040640002629, № 12019040640002904, № 12019040640002614, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходяться кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України. Щодо обвинувачених обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які ухвалою суду від 17.11.2020 року продовжені на строк шістдесят діб, тобто до 15 січня 2021 року включно. Справа по суті не розглянута.

У судовому засіданні під час обговорення питання щодо доцільності продовження строку обраних щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, прокурор заявила клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим на строк два місяці з тих підстав, що ризики, які враховувалися судом при обранні їм запобіжних заходів, не перестали існувати і тому з урахуванням стадії процесу, і особистостей обвинувачених, існують ризики, що вони зможуть ухилитися від суду, продовжити займатися злочинною діяльністю або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню. Вважала недоцільним застосування до обвинувачених інших більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник адвокат Горб Ю.В. просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 і просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ризики прокурором зазначені формально, доказів їх існування прокурором не надано. Крім того, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно подано прокурором в усній, а не у письмовій формі, з порушенням подання зазначеного клопотання у визначений законом строк.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Захисник адвокат Ковальчук В.І. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки ризики прокурором зазначені формально, доказів їх існування прокурором не надано і з цих підстав просив змінити запобіжний захід на домашній арешт з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про доцільність продовження обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволенні клопотань сторони захисту, з наступних підстав.

Згідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до шести років, він раніше судимий за вчинення корисливого злочину та скоїв злочин у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, він не працює, не має постійного місця проживання, оскільки має реєстрацію у Дніпропетровській області, за якою фактично не проживає, тимчасово проживав у знайомого у м. Дніпрі та не має офіційного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, і з врахуванням стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, продовжить займатися незаконною діяльністю, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні ряду тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до шести років, він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, він не працює та не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання, оскільки має реєстрацію у Донецькій області, за якою фактично не проживає, тимчасово проживав у знайомого у м. Дніпрі і з врахуванням стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, продовжить займатися незаконною діяльністю, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином з урахуванням тяжкості та обставин злочинів, серйозності обвинувачення пред`явленого кожному з обвинувачених, суворості покарання, яке може бути призначено кожному з обвинувачених у разі доведеності його провини, особистостей обвинувачених, суд не вбачає наявності у останніх перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, і тому підстав для зміни обвинуваченим на даній стадії процесу запобіжного заходу на домашній арешт не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти вищезазначеним ризикам.

З приводу доводів захисника про те, що прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою заявлено усно з порушенням порядку звернення, суд вважає, що дана обставина не є підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки відповідно до змісту положень кримінально-процесуального законодавства України під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом. Такі клопотання можуть стосуватися виконання певної процесуальної дії чи прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, з метою забезпечення прав і свобод усіх учасників судового провадження, передбаченого загальними засадами КПК. При цьому, ст.350 КПК України не передбачає чіткого визначення форми такого звернення у судовому провадженні у першій інстанції під час здійснення судового розгляду, а тому клопотання учасників судового провадження (як сторони обвинувачення так і сторони захисту) викладаються як в усній, так і в письмовій формі та заявляються учасниками процесу і розглядаються судом у встановленому законом порядку безпосередньо у судовому засіданні.

На підставі викладеного суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і вважає необхідним продовжити застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжних заходів на домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331,350 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити, а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжних заходів на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 12 березня 2021 року включно.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 12 березня 2021 року включно.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна