Ухвала суду № 94079661, 12.01.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа № 936/16/21

Провадження № 1-кп/936/22/2021

У Х В А Л А

підготовочого судового засідання

12.01.2021 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Павлюку С.С.

за участі секретаря судового засідання Собран Ю.О.

прокурора Басараба В.В.

захисника Діовші А.Я..

та обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України.

Ухвалами слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 17.11.2020 року застосовано захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинувачених у виді тримання під вартою, строк дії яких спливає 14.01.2021 року.

Вказані ухвали залишені без змін ухвалами Закарпатського апеляційного суду від 23.12.2021 року.

Як випливає зі змісту ст. 331 КПК України, до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.

При вирішенні даного питання, прокурор, посилався на те, що ризики, враховані слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, не перестали існувати та не зменшилися.

В обґрунтування своєї позиції прокурор, уточнив вимогу та просив продовжити вже обраний запобіжний захід, покликаючись на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а отже, у разі доведеності його винуватості у цьому злочині, обвинуваченому загрожує суворе покарання на строк до 10 років позбавлення волі, таким чином є підстави вважати, що останній може в подальшому переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, окрім того обвинувачений ніде не працює, може незаконно впливати на потерпілого, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який немає, оскільки жоден із них не зможе в повній мірі запобігти ризикам визначеним ст.177 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували щодо продовження строку тримання під вартою, при цьому обвинувачений звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Вислухавши доводи сторін щодо вказаного вище питання, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

Крім того, згідно з вимогами ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З приводу клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу, слід відмовити, оскільки відповідно ст. 201 КПК України до клопотання про зміну запобіжного заходу мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання, яке, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Однак доказів дотримання всіх вказаних норм КПК України при заявлені клопотання про зміну запобіжного заходу суду не надано.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. Окрім того, матеріали кримінального провадження, наразі свідчать про те, що ОСОБА_2 не має жодних соціальних зв`язків, є неодруженим, дітей не має, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 десь працював чи навчався на момент затримання.

Крім того, інкриміновані обставини вчинення кримінального правопорушення (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб (розбій), у своїй сукупності з його тяжкістю (вчинено тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років), підтверджують наявність вищевказаних ризиків.

При цьому, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, не буде виконувати покладені на нього обов`язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Доказів неможливості обвинуваченого за станом здоров`я перебувати в місцях ув`язнення не надано.

У сукупності вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про наявність високого ступеню ймовірності того, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 продовжить вчиняти злочини та буде переховуватися від суду з метою уникнути покарання, що йому загрожує у разі доведення винуватості в інкримінованих йому злочині.

Таким чином, під час розгляду вказаного питання судом встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку його тримання під вартою.

Станом на теперішній час обставини, враховані слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою раніше, не зникли. Відповідно, вказані вище ризики не зменшилися.

Суд враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, під час розгляду вказаного питання судом встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку його тримання під вартою.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання піж вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим кодексом. При цьому, згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України суд має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Однак, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відтак, враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, сімейний стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього КПК України обов`язків буде застава, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500,00 гривень.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом сприяння обвинуваченому бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки обвинуваченому у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 12 березня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із Закарпатської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні № № 12020070090000178 від 15.11.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської Установи виконання покарання (№9) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури та головуючого суддю Воловецького районного суду Закарпатської області у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Павлюк С.С.