Ухвала суду № 94077334, 11.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/91/21

Провадження № 2/127/34/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання недійсним договору позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання недійсним договору позики.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин та докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зі змісту позовної заяви слідує, що між позивачем та відповідачем був укладений договір, на виконання умов якого позивач отримав грошові кошти.

Однак, у позовній заяві не міститься інформації про те, де коли і за яких обставин був укладений оспорюваний договір. Позивач зазначає, що був ознайомлений із змістом цього договору, однак не зазначив даних про дату його укладення, його номер та інші ідентифікуючі договір данні, інтернет-посилання при укладенні договору, як зазначає позивач, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Не зазначено яким чином, коли та в якій сумі були отримані кошти, який тлумачиться позивачем, як кредит та стан розрахунків між сторонами на момент звернення до суду з позовом.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати Договір позики, укладений між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», недійсним, однак позовні вимоги є неконкретизованими, оскільки не зазначено реквізитів оспорюваного договору (дати, номера та інших реквізитів).

У порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також, відповідно до ч. 5,6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

Позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме Договору позики, укладеного між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», однак щодо даного клопотання слід зазначити таке.

Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який неможе бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 2 т. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частині другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Зазначених вимог ЦПК України позивачем не дотримано (не зазначено який саме доказ за ідентифікуючими реквізитами необхідно витребувати судом, доказів неможливості отримання такого доказу самостійно, вжиття ним всіх можливих заходів щодо його отримання).

Крім того, згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, позовна заява не містять обґрунтування, що спірний договір є договором споживчого кредиту.

Слід звернути увагу, що згідно з п. 11 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування та не поширюється, зокрема на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Матеріали справи містять паперову копію договору №356448069 від 29.11.2019 року, укладеного між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», але в порушення вимог п. 8 ст. ч.3 175 ЦПК України, вона не міститься в переліку додатків, а в позовній заяві не вказано, що саме цей договір є предметом спору. Крім того вказана копія в порушення ст.95 ЦПК України не засвідчена належним чином.

Отже позивачу слід надати докази щодо сплати судового збору у встановленому Законом порядку і розмірі на загальних підставах або ж навести відповідні обґрунтування та докази звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч.1 ст.185 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 83, 84, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання недійсним договору позики - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: