Ухвала суду № 94076375, 11.01.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/884/20

УХВАЛА

11 січня 2021 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,

суддів Васильєвої Т.Ю., Шевчук Л.П.,

за участі секретаря Москвичової О.Р.

та учасників судового провадження:

прокурора Скороход Л.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Варчук А.Б.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2020 за № 12020020000000015, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИЛА:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває дане кримінальне провадження, по якому проводиться судовий розгляд.

В судовому засіданні 11.01.2021 прокурор Скороход Л.О. подала письмове клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що ризики, які стали підставою для встановлення міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладення певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зникли, а обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, тому може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.01.2021 заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, заявив усне клопотання про зміну йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, оскільки він являється опікуном свого діда та матері.

Захисник обвинуваченого за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокат Варчук А.Б. в судовому засіданні 11.01.2021 підтримав клопотання обвинуваченого, просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений не має наміру переховувати від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та впливати на свідків, він являється опікуном свого діда та матері, але на даний час такі докази відсутні.

Заслухавши думки учасників судового провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень, викладених в ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною першою статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, а частиною другою статті 183 КПК України визначені випадки, коли може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка являється частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, визначено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Колегією суддів установлено, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 застосовано за ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2020, в подальшому продовжено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2020, а також ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області від 09.04.2020, від 12.05.2020, від 06.07.2020, від 21.08.2020, від 05.10.2020 та від 20.11.2020, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та усне клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом, а домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому колегія суддів зважає на те, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_1 , віднесений відповідно до ст. 12 КК України до особливо тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим позбавленням волі на тривалий строк, а також дані про особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працевлаштований, не має засобів для існування, майна не має, міцні соціальні зв`язки відсутні, тому вказані обставини дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які в суді ще не допитані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин обрання відносно обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить на думку колегії суддів запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, колегія суддів вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Стороною захисту не спростовано належними та допустимими доказами, що наведені прокурором ризики відпали, а також не доведено підстави, що обвинуваченому можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, - не встановлено.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, колегія суддів доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, ОСОБА_1 доцільно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а в усному клопотанні обвинуваченого слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Скороход Л.О. щодо продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строком на шістдесят днів, тобто до 11 березня 2021 року включно.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська

СУДДІ Т.Ю. Васильєва

Л.П. Шевчук