
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9744/20
провадження № 2/753/345/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі - 1. - ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Балкова-Петренко Таміла Михайлівна,
вимоги позивача: про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання недійсними договорів дарування, поділ спільного сумісного майна подружжя,
розглянув заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2020 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом про визнання майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 1), а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; садового будинку загальною площею 196,6 кв.м разом із складовими частинами об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,1747 га (кадастровий номер 3220881300:04:001:3310) за адресою: АДРЕСА_2 ; легкового автомобіля марки Lexus GX470, 2007 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; легкового автомобіля марки ЗАЗ Lanos, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; визнання недійсними укладених 20.07.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач 2) договорів дарування садового будинку та земельної ділянки; поділ спільного сумісного майна подружжя.
Позов обґрунтований тим, що спірне майно було набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, при цьому ОСОБА_2 незаконно, без відома та згоди позивача, подарувала земельну ділянку та розташований на ній садовий будинок своїй матері ОСОБА_3 , чим порушила майнові права позивача.
Ухвалою суду (під головуванням судді Цимбал І.К.) від 03.07.2020 справу було передано на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, проте постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2020 вищевказану ухвалу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 21.10.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, а саме: квартиру, садовий будинок, земельну ділянку та автомобіль Lexus GX470.
Ухвалою від 21.10.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
09.11.2020 позивач звернувся до суду із новою заявою про забезпечення позову, у якій просив повторно накласти арешт на садовий будинок та земельну ділянку.
На обґрунтування заяви послався на неможливість виконання попередньої ухвали суду про забезпечення позову в частині накладення арешту на садовий будинок та земельну ділянку вказуючи, що під час звернення до реєстраційної служби з`ясувалося, що право власності на ці об`єкти нерухомого майна вже перереєстровано відповідачами на інших осіб. Так, 30.06.2020 на підставі договору дарування право власності на садовий будинок та земельну ділянку було перереєстровано на сестру відповідача 1. та дочку відповідача 2 ОСОБА_5 , а 21.10.2020 право власності на дане майно згідно акту приймання-передачі нерухомого майна зареєстроване за Приватним підприємством «Еко-Старт», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 . Окрім того право власності на автомобіль Lexus зареєстроване також за іншою особою - водієм родини ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що з огляду на неправомірні дії відповідачів щодо відчуження спірного майна та наявності у відповідача ОСОБА_2 статусу нотаріуса, який передбачає безперешкодний доступ до усіх наявних реєстрів рухомого та нерухомого майна, він переконаний, що термінове невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Одночасно із заявою про забезпечення позову позивач подав позовну заяву у новій редакції, доповнивши позов вимогами до Приватного підприємства «Еко-Старт» про витребування на його користь Ѕ частини садового будинку і Ѕ частини земельної ділянки та про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації Ѕ частини вартості відчуженого автомобіля Lexus.
У зв`язку з відстороненням судді Цимбал І.К. від здійснення правосуддя заява про забезпечення позову не була нею розглянута, а 27.11.2020 справу передано до провадження судді Трусової Т.О.
30.11.2020 від позивача надійшла повторна заява про забезпечення позову аналогічного змісту.
За правилами частини 1 статті 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову з таких підстав.
Згідно з положеннями статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 02.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Предметом даного позову (згідно нової редакції позовної заяви) є, зокрема, визнання садового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,1747 га (кадастровий номер 3220881300:04:001:3310) за адресою: АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю подружжя, визнанням за позивачем права власності на Ѕ його частину та витребування садового будинку і земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Вивченням наявних в матеріалах справи документів встановлено, що в період перебування позивача та відповідача 1 у зареєстрованому шлюбі було прийнято до експлуатації заявлений до поділу садовий будинок, право власності на який було зареєстроване за відповідачем 1.
На підставі договору дарування від 20.07.2017 право власності на спірний садовий будинок перейшло до відповідача 2 - матері відповідача 1 (а.с. 52-53).
Договір дарування садового будинку, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Балковою-Петренко Т.М., запис у реєстрі № 1240, не містить жодних відомостей про виконання вимог частини 3 статті 65 Сімейного кодексу України щодо надання позивачем як чоловіком дарувальника нотаріально засвідченої згоди на відчуження нерухомого майна.
Рішенням Дарницького районного суду від 18.09.2017 шлюб позивача та відповідача 1 розірвано.
Згідно з даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірні садовий будинок та земельна ділянка і після 20.07.2017 неодноразово змінювали свого власника, а саме: на підставі договорів дарування від 30.06.2020 право власності на них перейшло до ОСОБА_5 - сестри відповідача 1 та дочки відповідача 2; на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.10.2020 право власності на них перейшло до Приватного підприємства «Еко-Старт».
Зважаючи на викладене, суд знайшов достатніми та переконливими доводи заяви щодо існування ризику подальшого відчуження спірних об`єктів нерухомого майна на користь осіб,які не є учасниками справи, що може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у разі повного чи часткового задоволення позову.
Оскільки виконанню попередньої ухвали про забезпечення позову в частині арешту садового будинку та земельної ділянки перешкодило їх вибуття із власності відповідача ОСОБА_3 , та ураховуючи, що позивачем подана заява про залучення до участі у справі як співвідповідача їх теперішнього власника - Приватного підприємства «Еко-Старт», суд вбачає підстави для повторного арешту даних об`єктів нерухомого майна.
Такий спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, а відтак буде належним і достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту оспорюваного майнового права.
З огляду на предмет позову, дані про особу позивача та беручи до уваги, що застосовувані судом у даній справі заходи забезпечення позову не несуть будь-яких потенціальних збитків для відповідачів, підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 259-261 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ) про забезпечення позовузадовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно Приватного підприємства «Еко-Старт» (місцезнаходження: 07433, Київська область, Броварський район, село Богданівка, вулиця Леніна, будинок 219, код юридичної особи: 31876080), а саме:
?садовий будинок загальною площею 196,6 кв.м разом із складовими частинами об`єкта нерухомого майна, розташований на земельній ділянці площею 0,1747 га (кадастровий номер 3220881300:04:001:3310) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 988522732208;
?земельну ділянку для колективного садівництва площею 0,1747 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:3310, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 988394632208.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підтвердження виконання ухвали направити на адресу суду (м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, судді Трусовій Т.О., справа № 753/9744/20).
Суддя:
Судове рішення № 94075911, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 05.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/9744/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: