Ухвала суду № 94075769, 12.01.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/534/20

Провадження № 2-ві/752/1/21

У Х В А Л А

12.01.2021 Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря- Медведєвої К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому в справі - судді Колдіній О.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до Адвокатського об`єднання «Ліга Справедливості», треті особи: Головне управління ДФС у м.Києві, Головне управління Державної праці у Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області про захист прав працівників та зобов`язання вчинити дії, суд

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду з заявою про відвід головуючому в справі - судді Колдіній О.О., зазначає про те, що в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа №752/534/20 за позовом ОСОБА_2 до Адвокатського об`єднання «Ліга Справедливості», треті особи: Головне управління ДФС у м.Києві, Головне управління Державної праці у Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області про захист прав працівників та зобов`язання вчинити дії.

В заяві посилається, що розгляд справи був призначений на 27 жовтня 2020 року, однак судова повістка була отримана відповідачем запізно.

Крім того, зазначає, що позовна заява була направлена без додатків до неї, що унеможливело подання відзиву. На клопотання про направлення додатків до позову на адресу відповідача, відповіді не надходило. Вказане, на думку заявника, може свідчити про безпідставне відкриття провадження у справі, оскількі відсутні додані копії матеріалів до позовної заяви для сторін.

Вважає, що головуючий у справі не може приймати участь у розгляді справи, оскільки є сумніви щодо її об`єктивності.

Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року відвід визнано необґрунтованим.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Дослідивши обставини, приведені в заяві, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід, виходячи з наступного.

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Підстави, викладені заявником в обгрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише її суб"єктивною точкою зору, сформованою на власному баченні вимог закону та дій головуючого при розгляді справи.

Відповідно до ст.ст.43, 49 ЦПК України учасники судового розгляду наділені не лише широким колом прав, але й обов`язком добросовісно користуватися ними та не допускати зловживань наданими законом процесуальними правами.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не можу бути підставою для відводу.

З урахуванням цього, підстави для задоволення заяви про відвід головуючого в справі відсутні.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому в справі - судді Колдіній О.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до Адвокатського об`єднання «Ліга Справедливості», треті особи: Головне управління ДФС у м.Києві, Головне управління Державної праці у Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області про захист прав працівників та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя