Ухвала суду № 94072027, 12.01.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №240/20532/20

Категорія 140

2-а/295/37/21

УХВАЛА

Про залишення позовної заяви без руху

12.01.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3479133 від 25.11.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 року дану справу передано для розгляду судді Стрілецькій О.В.

Дослідивши позовну заяву та матеріали, додані до неї, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 222 КУпАП визначено повноваження Органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі, передбачені ч. 2 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, вказав відповідачем Управління патрульної поліції в Житомирській області, разом з тим Управління патрульної поліції не є органом, який уповноважений діяти від імені органів Національної поліції, а відтак не може бути визнаний належним відповідачем у справі, а тому позивачу необхідно уточнити склад учасників по справі.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви, поданої позивачем, не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП. Проте вказані доводи позивача щодо звільнення від сплати судового збору не грунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУаАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ (далі за текстом - Закон № 3674-VІ), який набув чинності 01.11.2011 року.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом даного розгляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

В частині 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, де також зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено в ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 2102 гривні.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. (2102х0,2) та надати суду відповідну квитанцію, а в разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві (ч.3 ст. 161 КАС України).

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA738999980313131206000006831

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету:

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Богунський районний суд м. Житомира (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без руху та надання позивачу строку для можливості усунути виявлені недоліки.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує 7 (семи) днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Стрілецька