Рішення № 94068883, 12.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 року м. Київ № 640/6904/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області та просить суд зобов`язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запису комунальної власності, кадастровий номер 3221287601:01:010:0001, розташованої на території Руднянської сільської ради Броварського району Київської області в порядку статті 118 Земельного кодексу України та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання таким рішенням законної сили.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідь Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області надана ОСОБА_1 за наслідком розгляду її клопотання не відповідає визначеній законом процедурі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує, що відмова у наданні довозу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території смт. Велика Димерка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відсутня, вказане питання є відкритим та буде розглянуте після розроблення та затвердження профільних детальних планів територій. З урахуванням наведеного представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де вкотре наголошується про порушення відповідачем процедури розгляду відповідного клопотання ОСОБА_1 .

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

03.02.2020 року ОСОБА_1 подано Голові Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області заяву щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запису комунальної власності, кадастровий номер 3221287601:01:010:0001, розташованої на території Руднянської сільської ради Броварського району Київської області в порядку статті 118 Земельного кодексу України (далі - клопотання).

Листом від 10.03.2020 року №675/Б/03-10 відповідач повідомив позивача, що земельна ділянка за рахунок якої пропонується розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 3221287601:01:010:0001 має площу 15,06979 га, тому для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою необхідно зробити розподіл вищевказаної земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини 1 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Положеннями частини 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Разом з цим, частина 7 статті 118 ЗК України передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, має розглянути клопотання громадянина у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Між тим, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно із частиною 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частин 2-4 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що реалізація повноважень в частині передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК України здійснюється шляхом прийняття сільською радою на пленарних засіданнях актів у формі рішень.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися актом у формі рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

В межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Суд наголошує, що відсутність належним чином оформленого рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2020 року у справі №815/4128/17.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов`язання Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запису комунальної власності, кадастровий номер 3221287601:01:010:0001, розташованої на території Руднянської сільської ради Броварського району Київської області та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, суд не оцінює по суті наявність чи відсутність підстав для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки жодного рішення, у спосіб встановлений законом щодо вказаного питання відповідачем не прийнято.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений судовий збір позивачем у розмірі 840,80 грн. слід стягнути на користь останньої за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд зверне увагу на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Положеннями частини 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В контексті приписів частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, представником позивача надано до суду договір №01/0202ап від 01.02.2020 року про надання правової (юридичної допомоги), додаток №1 до договору про надання (юридичної) допомоги адвокатом №02/020ап віл 01.01.2020 року, акт №1 здачі-прийняття послуг від 03.06.2020 року за договором про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом №01/0202ап від 01.02.2020 року, акт №1 від 25.06.2020 року приймання-передачі грошових коштів.

Згідно вказаних документів позивачем сплачено за надану правничу допомогу грошові кошти в розмірі 21500 грн. Між тим, згідно акту №1 до договору про надання (юридичної) допомоги адвокатом №02/020ап віл 01.01.2020 року даний гонорар адвокат включає наступні послуги:

1. Консультація з питань порядку та процедури набуття у власність земельної ділянки з метою ведення особистого селянського господарства - 3 години/1000 грн. за годину - 3000 грн.;

2. Складання заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 05.02.2020 року 1 година/1500 грн. за голину - 1500 грн.;

3. Збір доказів - загальна сума 4000 грн.

4. Складання графічного матеріалу, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки - 2 години/1000 грн. - 2000 грн.

5. Дослідження питання подання позову до адміністративного суду з метою оскарження дій, бездіяльності відповідача, вивчення судової практики, консультація клієнта - 6 годин/500 грн. - 3000 грн.

6. Складання та подання позовної заяви - 4 години/1500 за годину - 6000 грн.

7. Складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 2 години/1000 грн. - 2000 грн.

Всього адвокатом витрачено 23 години.

Між тим, оцінивши обсяг виконаної роботи адвокатом, суд звертає увагу на те, що пункти 1-4 не відносяться до розгляду та вирішення даної адміністративної справи, зібрані адвокатом докази не входять до предмету доказування.

Таким чином, відсутні підстави для присудження на користь позивача витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 10500 грн., оскільки такі витрати не пов`язані з вирішенням та розглядом адміністративної справи №640/6904/20.

Що ж стосується витрат у розмірі 11500 грн. суд вкаже наступне.

Так, предмет розгляду даної адміністративної справи є фактично порушення процедури прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову у наданні такого дозволу.

На думку суду така справа, є досить типовою, не складною, існує установлена судова практика щодо предмету спірних правовідносин, а відтак, суд вважає, що остання не потребує такої кількості затраченого часу адвокатом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що сума судових витрат, які пов`язані із розглядом адміністративної справи (пункти 5-7) підлягають до присудження на користь позивача у розмірі 50% від 11500 грн., та становить - 5750 грн.

На думку суду, вказана сума є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Також, суд враховує, що на підтвердження сплати грошових коштів за надані послуги представником позивача подано до суду акт №1 від 25.06.2020 року приймання-передачі грошових коштів.

При наданні йому оцінки, як підтвердження сплати таких коштів суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 року №727/4597/19, яка є наступною.

Згідно зі статтею 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Положеннями статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Таким чином, суд враховує наданий представником акт від 25.06.2020 року приймання-передачі грошових коштів, як належний доказ оплати наданих послуг адвокатом.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сума витрат понесених на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача становить - 5750 грн. Саме в цій частині суд задовольняє клопотання представника позивача про розподіл витрат на правничу допомогу.

Що ж стосується вимог в частині подання відповідачем звіту про виконання судового рішення суд вкаже наступне.

Згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, з урахуванням чого, в межах даної адміністративної справи, суд не вбачає підстав для встановлення останнього.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 134, 139, 143, 243-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, б. 1, код ЄДРПОУ 41794559) про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запису комунальної власності, кадастровий номер 3221287601:01:010:0001, розташованої на території Руднянської сільської ради Броварського району Київської області в порядку статті 118 Земельного кодексу України.

3. Стягнути з Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, б. 1, код ЄДРПОУ 41794559) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

4. Стягнути з Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, б. 1, код ЄДРПОУ 41794559) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати понесені нею на правничу допомогу у розмірі 5 750 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева