Ухвала суду № 94068761, 12.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/2543/19

Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними дій щодо невиконання ухвали суду від 23.09.2020 у справі №620/2543/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,,

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою, в порядку ст.383 КАС України, в якій просить:

визнати дії керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання ухвали від 23.09.2020 у справі №620/2543/19 протиправними;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Заява обґрунтована тим, що відповіді щодо вжиття заходів, усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 13.04.2020 у справі №620/2543/19 відповідачем не надано. Причини та умови, що сприяли невиконанню рішення і ухвали суду, які набрали законної сили не усунуті.

Суд вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні (ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі також - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп.18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 ст.383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Ухвалюючи рішення, судом встановлено усі обставини справи і рішення суду, яке набрало законної сили не передбачає встановлення чи дослідження обставин справи щодо предмету позову стосовно якого судом уже прийнято рішення суду.

Рішення суду, яке набрало законної сили передбачає лише його виконання.

Частиною 7 ст.246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

При цьому положеннями ч.1 ст.370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, ухвалою від 23.09.2020 суд задовольнив заяву позивача в частині визнання протиправними дії, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №620/2543/19 в частині розрахунку суми боргу ОСОБА_1 та постановив окрему ухвалу, яку направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 13.04.2020 у справі №620/2543/19.

На виконання окремої ухвали від 23.09.2020 у справі №620/2543/19 Головне управління у визначений, судом строк (30 днів) 23.10.2020 повідомило суд щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 13.04.2020, шляхом подання пояснення.

Звертаючись із даною заявою, позивач не погоджується з такими пояснення. Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що таке звернення в порядку ст. 383 КАС України є повторним, оскільки позивач вже звертався з заявою в порядку ст. 383 КАС України, за результатами розгляду якої Чернігівським окружним адміністративним судом було винесено окрему ухвалу від 23.09.2020 та встановлено Головному управлінню строк у 30 днів для надання відповіді до суду про виконання ним окремої ухвали. При цьому, з аналізу ст. 383 КАС України слідує, що дана стаття не передбачає можливості звернення позивача щодо невиконання окремої ухвали суду.

Лише за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку, вимога позивача щодо притягнення до відповідальності начальника Головного управління, на думку суду, є безпідставною та необґрунтованою, оскільки його незгода з характером виконання Головним управлінням окремої ухвали суду від 23.09.2020 у справі №620/2543/19, не спростовує сам факт виконання Головним управлінням вищевказаної ухвали, що узгоджується з її змістом, що в свою чергу не може свідчити про порушення Головним управлінням та безпосередньо начальником Головного управління охоронюваного інтересу позивача, та можливість використання позивачем правового механізму статті 382 КАС України.

Як вбачається з пояснень відповідача, наданих на виконання ухвали суду від 23.09.2020, з дня набрання рішенням суду у справі №2540/3144/18 законної сили (09.11.2018) пенсія позивачу виплачувалась на виконання рішення суду в розмірі 83% грошового забезпечення та її розмір з 01.01.2019 по 31.12.2019 склав 10479 грн 74 коп., в тому числі 75% підвищення по Постанові №103 - 5914 грн. 09 коп. Отже, розмір 75 % підвищення по Постанові №103 - 5914 грн 09 коп. та 100% підвищення по Постанові №103 - 7885 грн 45 коп., на які вказує в окремій ухвалі суд, були розраховані на виконання рішення суду у справі №2540/3144/18 з 83% грошового забезпечення позивача.

В той же час, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 (справа №620/2543/19) було визнано протиправними дії Головного управління щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Однак, суд зазначає, що предметом даного спору не було визначення розміру відсотків для перерахунку пенсії з грошового забезпечення позивача. Жодного посилання на те, що перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 83% грошового забезпечення позивача встановленого рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №2540/3144/18 в даному рішенні не міститься.

Таким чином, обов`язок розрахунку пенсії у відсотковому значенні виходячи з 83%, який був встановлений згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №2540/3144/18, на виконання рішення суду прийнятого у справі №620/2543/19, відсутній.

Оскільки виконання судового рішення у справі №620/2543/19 вимагає від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинення певних дій в межах повноважень, а саме проведення нарахування та виплати суми підвищення пенсії у розмірі 100% з 05.03.2019 по 31.12.2019, так як протягом вказаного періоду таке підвищення протиправно виплачувалось у розмірі 75%, - визначення відсоткового значення розміру пенсії виходить за межі правовідносин, що були предметом розгляду в даній справі.

А отже, заяву позивача про визнання протиправними дій щодо невиконання ухвали суду від 23.09.2020 у справі №620/2543/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії слід залишити без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.248, 249, 382, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо невиконання ухвали суду від 23.09.2020 у справі №620/2543/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя Л.О. Житняк