Ухвала суду № 94068719, 12.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5861/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови комісії з припинення Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.09.2020 № 24-ВК;

- поновити на посаді головного спеціаліста юридичного сектору Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з 10.09.2020;

- стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 10.09.2020 по дату ухвалення судом рішення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 позовну заяву залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду обґрунтованої окремо викладеної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

24.12.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що наказ голови комісії з припинення Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.09.2020 № 24-ВК позивачем отримано 09.09.2020. Позивачем 05.11.2020 отримано лист з Антимонопольного комітету України, з якого вбачається, що наказом від 05.06.2020 №542-ВК ОСОБА_2 15.06.2020 звільнено з посади голови Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, тому звільнення ОСОБА_1 з посади здійснено не уповноваженою особою. Крім того, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та хворобою близьких родичів позивач у продовж вересня-жовтня 2020 року перебував на самоізоляції.

Дослідивши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, про порушення своїх прав позивач дізнався 09.09.2020, про що особисто вказує в своїй заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду. До Чернігівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 30.11.2020, про що свідчить відбиток штампу на конверті.

Суд не вбачає поважною таку причину пропуску строку, як відсутність інформації про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 15.06.2020, оскільки наказ голови комісії з припинення Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.09.2020 № 24-ВК позивачем отримано 09.09.2020.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження перебування на самоізоляції у продовж вересня-жовтня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 у справі № 520/3809/19 звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”).

В даному випадку такі обставини позивачем не наведено.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За викладених обставин, суддя дійшов до висновку, що обставини, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, а позовна заява підлягає поверненню згідно із статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити позивачу його право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 123, 169, 171, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали та позовну заяву з додатками надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Ткаченко