Рішення № 94068172, 11.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 січня 2021 року № 520/17199/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 03196647) про визнання рішення протиправним та його скасування, -

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати рішення районної комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 31.05.2019 року про скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 21.01.2019 року про встановлення статусу «Член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни» та припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2 - протиправним та скасувати його.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийняте рішення про скасування рішення від 21.01.2019 про встановлення статусу особи на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та припинення дії відповідного посвідчення.

Відповідач з поданим позовом не погодився, зазначивши, що управління у спірних правовідносинах діяло у відповідності до приписів діючого законодавства, оскільки чоловік позивачки загинув у результаті нещасного випадку, отже, вона не має право на отримання статусу осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач є дружиною ОСОБА_2 , який за контрактом проходив військову службу у Збройних Силах України у складі військової частини 3005 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України.

Наявні в матеріалах справи докази також свідчать, що ОСОБА_2 в період з 03.02.2017р. по 16.02.2017р. та з 01.03.2017р. по 04.04.2017р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операцій (далі за текстом - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції.

Згідно з постановою №7 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області", поранення ОСОБА_2 , що призвело до смерті , одержане в результаті нещасного випадку, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Позивачка звернулася до відповідача з відповідною заявою про встановлення статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та отримання відповідного посвідчення.

За результатами розгляду звернення відповідачем прийняте рішення про встановлення позивачці вказаного вище статусу та документовано її відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 21.01.2019.

В подальшому рішенням районної комісії для розгляду питань , пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» районної комісії для розгляду питань , пов`язаних із встановленням учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 31.05.2019 з посиланням на листи роз`яснення Департаменту соціального захисту населення Харківської ОДА від 01.03.2019 № 01-28/05/2889, від 22.04.2109 № 01-27/06/5794, листа Міністерства соціальної політики України від 14.11.20169 № 16671/0/14-16/172 внаслідок того, що у висновку медичної (військово-лікарської) комісії щодо причинного зв`язку поранення , що призвело до смерті чоловіка позивачки, висновку про те, що останні пов`язані із захистом Батьківщини , виявлення розбіжностей у причинах загибелі скасовано рішення від 21.01.2019 про встановлення позивачці статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та припинено з 21.01.2019 дію посвідчення.

Як з`ясовано судом, фактичним мотивом для видання оскаржуваного рішення послугувало судження владного суб`єкта про загибель чоловіка позивачки унаслідок нещасного випадку.

Перевіряючи відповідність закону оскарженої поведінки владного суб`єкта у спірних правовідносинах, суд зазначає, що правовідносини з приводу проходження особою військової служби та правових наслідків спричинення шкоди здоров`ю або загибелі військовослужбовця унормовані, насамперед, приписами ст.ст.17 і 65 Конституції України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Так, відповідно до абз.8 п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб» від 14.11.2017р. № 2203-VІІІ, набрав чинності 24.02.2018р.; далі за текстом - Закон №2203-VІІІ) чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 розділу ІІ (Прикінцеві положення) Закону № 2203-VІІІ встановлено, що право на отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають також члени сімей осіб, які до набрання чинності цим Законом померли внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що процедура надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» деталізована приписами Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015р. №740; далі за текстом - Порядок №740).

Як передбачено абз. 5 п. 2 Порядку № 740, статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

За приписами п.3 Порядку №740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належить, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Відповідно до п. 4 Порядку № 740 підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, є для осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

За правилами п.п. 5, 6 Порядку № 740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку. Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Суд зауважує, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється та визначається Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 9 цієї ж статті встановлено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У той же час, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

У ході судового розгляду, з урахуванням положень ст.78 КАС України, встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на військову службу до Збройних Сил України за контрактом.

При цьому, його загибель при виконанні обов`язків військової служби підтверджена матеріалами справи, зокрема, постановою Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області" № 7 від 11.05.2018 року, довідкою Військової частини 3005 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України № 648 від 18.04.2017 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, відповідно до якої ОСОБА_2 у період з 03.02.2017 року по 16.02.2017 року, з 01.03.2017 року по 04.04.2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, актом 11/18 про нещасний випадок, затверджений 15.05.2018 року, відповідно до якого нещасний випадок, що привів до загибелі солдата військової служби за контрактом, стався в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Вказані обставини встановлені рішеннями судів у справі 520/6577/19, копії яких містяться у матеріалах справи, тат і підтверджені долученими до матеріалів справи документами.

Доказів пов`язаності події загибелі чоловіка позивачки із вчиненням кримінального правопорушення, скоєнням адміністративного делікту чи дисциплінарного проступку, настання події загибелі виключно у наслідок знаходження особи у стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, самогубства чи самонівечіння матеріали справи не містять.

Довід відповідача про нещасний випадок судом відхиляється, оскільки Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містить жодного застереження стосовно ненадання такого статусу членам родини військовослужбовця у разі загибелі військовослужбовця в результаті нещасного випадку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , перебуваючи у місці дислокації військової частини № 3005, виконував обов`язків військової служби, з огляду на що на позивачку, як дружину останнього, поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Продовжуючи розгляд справи, суд також зважає на те, що Порядком надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740, визначено вичерпний перелік умов, на підставі яких орган праці та соціального захисту населення позбавляє статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п. 6 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» деяким категоріям осіб структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення позбавляє статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, у разі: наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції; виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу; подання особою заяви про позбавлення її статусу особи, на яку поширюється чинність Закону. Рішення структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Вказаний вище перелік підстав для позбавлення статусу є вичерпним.

Відповідачем до матеріалів справи не надано відомостей щодо наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення ОСОБА_2 умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції; виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу; подання особою заяви про позбавлення її статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на наявність розбіжностей у довідках (постановах) стосовно причинного зв`язку поранення, що призвело до смерті « ... одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане, з проходженням військової служби» та «….одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», як підстави прийняття оскаржуваного рішення.

Означені документи оформлені та видані уповноваженим на те суб`єктом владних повноважень

- Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області М(ВЛ)К, підписані уповноваженою особою, скріплені печаткою, тоді як позивачка не наділена повноваженнями щодо перевірки достовірності вкладеної в них інформації. Крім того листом М(ВЛ) К від 09.04.2020 № 33/41/3-34 підтверджено , що дійсним є формулювання, яке стосується отримання поранення внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з проходженням військової служби, яке взято відповідачем до уваги при наданні статусу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні оскаржуваного рішення, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 6-9, ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд,

вирішив

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 31.05.2019 року про скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 21.01.2019 року про встановлення ОСОБА_1 статусу «Член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни» та припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2 .

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.