Ухвала суду № 94067580, 11.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/58/21Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) , відповідно до якої просить:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню Постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020;

скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Юріївною.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поряд з цим, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

За приписами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

За змістом частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, як вбачається з даної статті, Законом визначений спеціальний строк звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, зокрема приватного виконавця та початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Однак, позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами зі значним порушенням, встановленого КАС України строку, визначеного ст.287 КАС України.

У спірному випадку предметом оскарження є постанова про стягнення виконавчого збору від 22.10.2020.

Разом з тим, даний позов заявником до суду згідно відбитку на конверті подано лише 04.01.2021.

Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та не виконано вимоги статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України в частині подання разом з позовною заявою заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

Суд зауважує, що в поданій позовній заяві позивач посилається на той факт, що про існування даної постанови він дізнався, ознайомившись 28.12.2020 з матеріалами справи № 440/6643/20.

Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Оцінюючи таку заяву, суд наголошує, що позивач не був позбавлений можливості дізнатися про оскаржувані постанови з мережі Інтернет через систему АСВП, маючи ідентифікатор доступу до даної системи, адже позивач не заперечує отримання ним такого ідентифікатора доступу, завдяки якому останній і ознайомлювався з матеріалами вказаного виконавчого провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як зазначено в ст. 8 Закону України, “Про виконавче провадження”, реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Відповідно до п. 2 Розділу VІ “Доступ до Системи та отримання інформації із Системи” Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується через інструменти електронної ідентифікації відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, а також через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, система забезпечує:

- можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації;

- доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.

Отже, позивач мав можливість ознайомлюватись із виконавчим провадженням через автоматизовану систему виконавчого провадження у будь-який зручний для нього час.

Водночас, незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.

З огляду на викладене, судом не може бути прийнято вказані твердження позивача у якості підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення позивачем до суду з даним позовом чи підстави для його поновлення.

Більш того, згідно рішення суду у справі №440/6643/20 від 28.12.2020 в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказував, що вважає незаконними дії з відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору та відповідне рішення (постанову) державного виконавця. Зокрема, позивач наполягав на тому, що виконавчий збір з нього стягується безпідставно. Державний виконавець при виконанні рішення про стягнення коштів не вчиняв жодних виконавчих дій. Крім того, виконавче провадження ВП №56092072, відкрите 05.04.2018 року про стягнення основного боргу, було закінчене 22.10.2020 року поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі його заяви. У зв`язку з цим позивач посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18, відповідно до якої при стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Тому таке стягнення виконавчого збору вважав протиправним.

Тобто, виходячи із того, що предметом оскарження у справі №440/6643/20, були дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 (яка є предметом у цій справі) та протиправність постанова про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 (яка є предметом у цій справі), то твердження позивача, про те, що про постанову про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 (яка є предметом у цій справі) він дізнався із рішення суду у справі №440/6643/20 - є необґрунтованими та безпідставними. В тексті постанови про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020, позов про скарження якої позивач ще подав до суду 16.11.2020 чітко зазначено, що виконавче провадження відкрите з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020, а відтак, позивач вже станом на час звернення із позовом про оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 володів інформацією про постанову про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 (яка є предметом у цій справі) і не був позбавлений можливості отримати копію такої постанови як у виконавця, так і через особистий ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження, який зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020, а також позивач не був позбавлений можливості оскаржити цю постанову разом із оскарженням ще 16.11.2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020, у встановлені законом для цього строки оскарження.

Відтак, позивач був обізнаний про виконавчий документ, що послугував підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020, що була предметом спору у вказаній вище справі.

Поважних причин пропуску строку для оскарження постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 позивачем не зазначено.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 03.10.2017 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень абзаців першого та другого частини 3 статті 6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270,00 грн.

Так, позивач заявляє одну вимогу майнового характеру, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача (скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020), а також вимогу немайнового характеру (визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню Постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020).

Тому, при розрахунку розміру суми судового збору, суд виходив з кількості позовних вимог, кожна з яких може бути заявлена окремо, та при розгляді даного спору по суті правомірність кожної з постанов буде оцінюватись як окреме рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує при розрахунку судового збору за вимогу майнового характеру той факт, що спірною постановою з позивача стягується виконавчий збір у розмірі 3198,82 доларів США. З урахуванням офіційного курсу валют Національного Банку України станом на дату винесення такої постанови (20.10.2020) 28,376200 грн, стягненню з позивача підлягає виконавчий збір у розмірі 90750,52 грн, а сплаті за відповідну вимогу майнового характеру судовий збір у розмірі 1361,26 грн.

Зважаючи на викладене, розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 2269,26 грн (1361,26 грн за вимогу майнового характеру + 908,00 грн за вимогу немайнового характеру).

Однак, при зверненні до суду з даним позовом не надано документ про сплату судового збору. Документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви не додано.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:

належних доказів дотримання позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням в ній інших обґрунтованих підстав поважності пропуску такого строку для його поновлення;

оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2269,26 грн (за реквізитами: Номер рахунку - UA 588999980313101206084016712; Код за ЄДРПОУ – 37959255; Отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.Г. Ясиновський