Рішення № 94067535, 11.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7124/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2020 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Полтавській області від 28.10.2020 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 23.10.2020 про здійснення перерахунку пенсії у разі втрати годувальника, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", згідно довідки від 16.10.2020 №21-614вих20 про складові заробітної плати її чоловіка ОСОБА_2 , який працював на посаді прокурора району, та станом на 06.09.2017 остання прирівнюється до посади керівника місцевої прокуратури;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та у подальшому здійснювати перерахунок, а також виплати та у подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_2 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від загальної суми складових місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, інших виплат, які передбачені чинним законодавством), без обмеження її максимального розміру з 13.12.2019 на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-614вих20, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що пенсійним органом протиправно, як на її думку, відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника з огляду на підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що 11.12.2019 постановою Кабінету Міністрів України було затверджено схеми посадових окладів прокурорів, та визначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян. Крім того, представник відповідача зазначив, що оскільки пенсія позивача до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не перевищувала максимальний розмір пенсії та може перевищити визначений законом максимальний розмір пенсії лише після її перерахунку, то норма пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" на позивача не поширюється.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 22.04.2015 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначену їй відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 60% від заробітку її чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджено матеріалами пенсійної справи /а.с. 45-86/ .

16.10.2020 Полтавською обласною прокуратурою складено довідку №21-614вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою її чоловіка ОСОБА_2 - прокурора району, яка прирівняна до посади керівника місцевої прокуратури /а.с. 92/.

26.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі зазначеної довідки /а.с. 90-91/.

28.10.2020 відділом з питань перерахунків пенсій №8 управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Полтавській області прийнято рішення №212 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що мотивоване посиланням на те, що з 01.01.2015 по 14.07.2015 Урядом не було прийнято відповідний нормативно-правовий акт, який би закріплювали можливість перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, а також не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокурати, а з 15.07.2015 встановлені Законом України "Про прокуратуру" №1789 підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури - скасовані. Довідка прокуратури №21-614вих20 від 16.10.2020 не може бути застосована для перерахунку пенсії, оскільки рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 набрало чинності та підлягає застосуванню з дня його ухвалення, тобто з 13.12.2019. Підстави для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Полтавської області №21-614вих20 від 16.10.2020 без обмеження максимальним розміром, відсутні, оскільки зазначені норми щодо перерахунку пенсії втратили чинність.

Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

На дату призначення позивачу пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України "Про прокуратуру" питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, частини перша та друга якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлювали, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною тринадцятою цієї статті, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

Разом із цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Водночас суд враховує, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Отже, з 14.12.2019 у чинному законодавстві відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 у Законі №1697-VII з 14.12.2019 відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Дана постанова, що набрала законної сили 06.09.2017, була чинною станом на 14.12.2019 та застосовувалась для обчислення заробітної плати працівників органів прокуратури.

Суд зауважує, що надана позивачем пенсійному органу довідка Полтавської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-614вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою її чоловіка ОСОБА_2 - прокурора району, яка прирівняна до посади керівника місцевої прокуратури, складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою /а.с. 92/.

Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління пенсійного забезпечення ГУПФУ в Полтавській області від 28.10.2020 №212, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 22.04.2015 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначену їй відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", саме у розмірі 60%, а не 90%, від заробітку її чоловіка ОСОБА_2 /а.с. 45-86/.

З урахуванням наведеного, суд визнає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок і виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 14.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII у розмірі 60% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-614вих20.

При цьому, з огляду на не проведення наразі відповідачем позивачу перерахунку пенсії по втраті годувальника з 14.12.2019 у розмірі 60 % загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-614вих20, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем буде порушено право позивача шляхом обмеження пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, суд зауважує, що не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. В зв`язку з цим, суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплат пенсії у разі втрати годувальника у подальшому на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-614вих20.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач від сплати судового збору звільнена, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.10.2020 №212 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 14.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі 60% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-614вих20.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава