Рішення № 94065961, 12.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 р. Справа№200/11659/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька обл., м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445, 61002, м.Харків, вул.Ярослава Мудрого, 16) про визнання дій неправомірними щодо винесення постанови про накладення штрафу від 19.11.2020 ВП №59260932, скасування постанови від 19.11.2020 ВП №59260932 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №200/1124/19-а поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 . Виплата заборгованості не здійснена з поважних причин, а саме за відсутності фінансування. Вважає постанову про накладання штрафу за невиконання рішення суду протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що невчинення відповідних дій відбулося з поважних причин.

04 січня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 12 січня 2021 року.

12 січня 2021 року відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №59260932 щодо зобов`язання Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 . Станом на 19.11.2020 рішення суду по справі №200/1124/19-а не виконано, у зв`язку з чим винесена постанова про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Представники сторін до суду з`явилися, надали клопотання про проведення судового засідання без їх участі. За таких обставин суд визнав за необхідне розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі №200/1124/19-а визнано протиправною бездіяльність Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період часу з 01.06.2017 по 30.09.2018; зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсійним виплатам за період часу з 01.06.2017 по 30.09.2018 включно.

03 червня 2019 року постановою старшого державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження №59260932 з виконання виконавчого листа №200/1124/19-а, виданого 08.05.2019.

Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України листом від 10.06.2019 №15261/07 повідомило відповідача про неможливість виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1124/19-а в частині здійснення виплати заборгованості з огляду на відсутність фінансування.

19 листопада 2020 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення по справі №200/1124/19-а.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам у цій справі, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року (надалі - Закон №1404).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404).

Частиною 1 статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У пункті 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 статті 18 Закону №1404 встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частини 1 та 2 статті 63 Закону №1404).

На підставі частин 1 та 2 статті 75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

З наведених положень статті 75 Закону №1404 вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому саме полягає причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року в справі № 821/1568/16.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними, в розумінні Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17, від 24 січня 2018 року по справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14.

Разом з цим, порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 (далі - Порядок №649).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктами 4, 5 Порядку №649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій і за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Суд зазначає, що позивачем до суду надано витяг з реєстру, який свідчить про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1124/19-а включено до Реєстру судових рішень, виконання яких проводится у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року.

Крім того, позивач листом від 19.07.2019 №17796/04 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із проханням щодо вирішення питання про виділення коштів на виконання рішення суду, згідно якого ОСОБА_1 підлягає виплата 61140,07 грн.

Таким чином, позивачем вжито заходи з метою виконання рішення суду у справі №200/1124/19-а. Вказані обставини в їх сукупності свідчать про невиконання позивачем судового рішення, яке набрало законної сили, з поважних причин.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме: визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу, суд зазначає, що в даному випадку самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. Правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії – постанова від 19.11.2020 ВП№59260932. Отже, достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивача є скасування постанови від 19.11.2020 ВП№59260932 про накладення штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька обл., м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445, 61002, м.Харків, вул.Ярослава Мудрого, 16) про визнання дій неправомірними щодо винесення постанови про накладення штрафу від 19.11.2020 ВП №59260932, скасування постанови від 19.11.2020 ВП №59260932 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. задовольнити частково.

Скасувати постанову Слов`янського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про накладання штрафу від 19 листопада 2020 року ВП № 59260932.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення складене в повному обсязі та підписано 12 січня 2021 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош