Рішення № 94065954, 11.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 р. Справа№200/9870/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на ДП «Макіїввугілля» з 20.09.1993 по 30.07.1994 і з 22.01.1996 по 04.07.2004 та призначення пенсії за віком, скасування рішення від 06 липня 2020 року №001769, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи на ДП «Макіїввугілля» з 20.09.1993 по 30.07.1994 і з 22.01.1996 по 04.07.2004 та призначити пенсію за віком на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення.

В обґрунтування позову посилається на те, що в травні 2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважав, що на час звернення мав достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.07.2020 № 001769 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

До його пільгового стажу не зараховано період його роботи з 20.09.1993 по 30.07.1994 та з 22.01.1996 по 31.12.1999 у зв`язку із тим, що ДП «Макїїввугілля» розташоване на тимчасово непідконтрольній території України.

Зазначає, що фактично пропрацював на ДП «Макіїввугілля» з 20.09.1993 по 30.07.1994 та з 22.01.1996 по 04.07.2004, у зв`язку з чим вважає, що відповідачем неправомірно не зараховано до його пільгового стажу за Списком № 1 09 років 04 місяців 28 днів.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, надав до суду відзив, вмотивований тим, що 03.07.2020 позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

На думку відповідача для встановлення права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідна підстава, зокрема, зайнятість повний робочий день на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру від 21.05.2018 Відокремлений підрозділ «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля» ліквідовано 29.04.2010 постановою Господарського суду Донецької області без визначення правонаступника. Крім того, ДП «Макіїввугілля» зареєстроване у м. Макіївка Донецької області. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» від 17 березня 2015 року №252-VIII, Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16 вересня 2014 року № 1680-VII, Указу Президента України від 07 лютого 2019 року «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» м. Макіївка Донецької області визнано тимчасово окупованою територією.

Отже, на думку відповідача, зарахувати періоди роботи 20.09.1993 по 30.07.1994 та з 22.01.1996 по 31.12.1998 на ДП «Макіїввігулля» не має законних підстав. Крім того, період роботи з 22.01.1996 по 31.12.1998 не можливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки відсутні довідка уточнюючого характеру та дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На час звернення до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області загальний страховий стаж позивача складає 37 років 00 місяців 02 дні, стаж роботи на пільгових умовах (за Списком № 2) - 05 років 10 місяців 08 днів. На думку відповідача, право на пенсію за віком позивач набуде у віці 55 років, а саме після ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

03.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою № 2255 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с.62).

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.07.2020 № 0001769 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з недостатністю пільгового стажу у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 20.09.1993 по 30.07.1994 та з 22.01.1996 по 31.12.1998 у зв`язку з відсутністю довідок про підтвердження пільгового характеру роботи, а також розташуванням ДП «Макїїввугілля» на тимчасово непідконтрольній території України.

На думку відповідача, страховий стаж позивача складає 37 років 0 місяців 2 дні, в тому числі на пільгових умовах – 05 років 10 місяців 8 днів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України)”.

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України “Права, свободи та обов`язки людини і громадянина”. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Відповідно до п. 1.7 Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно пункту 4.1 цього Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Позивач просить суд, зокрема, скасувати спірне рішення, зобов`язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди його роботи з 20.09.1993 по 30.07.1994 та з 22.01.1996 по 04.07.2004, що, на його думку, складає 09 років 04 місяці 28 днів, та зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком у відповідності до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за рішенням Конституційного суду України від 23 січня 2020 року (справа № 1- 5/2018(746/5), стаття 13, частина друга статті 14, пункти статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-УІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“- „г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

Тобто, на думку позивача, виходячи з діючого законодавства він набув право на пенсію, досягнувши 50 років.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, позивач 03.07.2020 звернувся до відповідача із заявою № 2255 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах саме за Списком № 2.

Як вже зазначалось судом раніше, спірним рішенням позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу саме за Списком № 2.

За таких обставин суд вважає безпідставним посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, оскільки, згідно змісту спірного рішення підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії стала відсутність необхідного пільгового стажу, а недосягнення ним на момент звернення із заявою віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

При цьому, суд ще раз зауважує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцію та законами України.

Отже, саме при дотриманні в даному випадку фізичною особою встановленого порядку звернення до органу Пенсійного фонду з питання призначення пенсії, і, як наслідок, вчинення суб`єктом владних повноважень дій (бездіяльності) або прийняття рішення в супереч Конституції України та діючого законодавства, такі його рішення, дії чи бездіяльність, враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначення якого викладено у ч. 1 ст. 2 КАС України, мають бути визнані адміністративним судом протиправними та скасовані.

Таким чином, саме після дотримання суб`єктом звернення порядку подання до органу Пенсійного фонду заяви про призначення відповідної пенсії і надання документів, що підтверджують наявність необхідного стажу роботи, у суб`єкта владних повноважень, яким в даному випадку є відповідач, виникне обов`язок щодо їх розгляду та прийняття рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» та вищенаведеними Порядками, затвердженими постановами правління Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України.

Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір, згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функції.

Таким чином, саме наявність публічно-правового спору між учасниками адміністративного процесу є підставою для звернення одного з них для вирішення його судом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем на виконання публічно-владних управлінських функцій при розгляді заяви позивача від 03.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 не приймалось рішення про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах саме за списком № 1, оскільки останній, як встановлено судом, звертався до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за Списком №2 і саме це питання було вирішене відповідачем.

Таким чином, позивачем не був дотриманий порядок звернення до органу Пенсійного фонду з цього питання, а, отже, й не були порушені права останнього, у зв`язку з чим, на переконання суду, вимоги позивача є передчасними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що лише після розгляду відповідачем по суті його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах саме за списком № 1, поданої у відповідності до вищенаведеного Порядку, та прийняття відповідного рішення або вчинення дій, які будуть свідчити про відмову у призначенні такої пенсії, можуть бути порушені його права та інтереси, що з`явиться підставою для звернення до суду за їх захистом.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у позовній заяві вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, скасування рішення, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 певні періоди роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є передчасними і задоволенню не підлягають.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією №0.0.1880378643 від 22.10.2020, позивач за подання адміністративного позову сплатив 840,80 грн. судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 січня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко